Тема 2. Козацька доба в історії України (хvі - хvііі ст.) План 1 семінарського заняття

1. Люблінська та Берестейська унія і їх наслідки для України.

2. Походження козацтва. Запорізька Січ як військова і територіально-адміністративна одиниця.

3. Боротьба запорожців з Кримом і Туреччиною. Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – першої третини ХVІІ ст.

План 2 семінарського заняття

1. Причини, характер, рушійні сили визвольної війни середини ХVІІ ст. Хід та основні події війни.

2. Становище України після Переяславської угоди. Військові дії 1654 – 57 рр. Громадянська війна (1657 - 1667 рр.) та "Руїна". Закріплення територіального розподілу українських земель.

3. Політичний і соціально-економічний розвиток Слобідської України в ХVІІ - ХVІІІ ст.

План 3 семінарського заняття

1. Україна в часи Північної війни.

2. Ліквідація автономного устрою Лівобережної України (20-60-ті роки ХVІІІ ст.). Ліквідація Січі.

3. Передумови та наслідки національно-визвольних рухів ХVІІІ ст. (опришки, Коліївщина, гайдамаччина).

Методичні рекомендації до першого семінарського заняття

На початку ХVІ ст. стало очевидним, що Велике князівство Литовське стоїть близько до занепаду, цьому передували попередні унії Литви та Польщі 1385 р. та 1413 р. Тому, розкриваючи перше питання семінарського заняття, доцільно звернути увагу на передумови Люблінської унії 1569 р., ставлення до можливого об’єднання литовської та української знаті, а також в чому полягала суть об’єднаної держави – Речі Посполитої. Наслідки Люблінської унії були не тільки політичними – вони мали і великий вплив на спосіб життя українців у новоствореній республіці. Тому важливо показати, як почували себе українці в Речі Посполитій, в яких воєводствах проживали (6 воєводств) і чим займалися. В цьому питанні треба відзначити, що на українських землях під владою Польщі виникла нова система організації суспільства – станова система. Необхідно пояснити суть цього поняття. Слід звернути увагу на шляхи колонізації українських земель: католицька віра, мова, шлюби і т. п., а також зростання магнатського землеволодіння і виникнення фільваркових господарств.

Другу частину цього питання доцільно розпочати з характеристики історичних передумов Берестейської унії, наступу католицизму і становище православної церкви. В 1596 році у Бересті (сучасна Білорусь) на Соборі вирішили утворити крім існуючих католицької і православної церков – третю - уніатську (греко-католицьку). Які політичні цілі переслідувались цим актом, якими чинниками керувались православні ієрархи, погоджуючись на цю унію?

Процес зародження козацтва і його формування був довгий і джерел мало. Тому всі, хто займався питанням походження козацтва, хотіли пояснити – звідки взялися козаки. Одні виводили їх від слова "коза", хазар, черкесів; (П. Куліш, М. Грушевський) пояснювали появу козацтва сусідством українського народу з кочовим степом. Д. І.Дорошенко  пояснює слово "козак" як варта, караул, вільна незалежна людина, волоцюга. Головний дослідник козацтва Д. Яворницький в своїй 3-томній праці "Історія запорозьких козаків" називає декілька причин розвитку козацтва в цілий осередок. Тому, розкриваючи друге питання семінару, необхідно їх назвати. Окрім причин треба виділити існуючі теорії походження козацтва і вміти їх пояснити.

Запорізька Січ – це один із світових феноменів, над яким замислювались багато поколінь дослідників. На жаль, не збереглося точних даних про час заснування Січі. Але в другій половині ХVІ ст. Січ уже була відома за межами України. Тому, продовжуючи розгляд другого питання, доцільно пояснити, від чого пішла назва "Запорізька Січ", які відомі місця її розташування в різні часи, хто приходив на Січ і які існували умови вільного доступу до неї. Аналізуючи Січ як військово-адміністративну організацію бажано розглянути керівні посади на Січі, які об’єднувались в уряд, або Кіш Запорозької Січі. Далі необхідно показати військову структуру Січі і її територіальний устрій, а також роз’яснити, в чому проявилися елементи демократичних відносин на Січі.

Враховуючи те, що життя козаків проходило в степових просторах, далеко від культурних осередків, без сім’ї, в умовах постійної небезпеки, необхідно розкрити механізм правових відносин господарської діяльності, церкви і освіти.

Третє питання плану семінару присвячене сухопутним і військово-морським операціям козаків, їх боротьби з Кримом і Туреччиною. Тому доцільно розкрити мету цих походів, способи і засоби боротьби, а також тактику збройних сутичок. Козацько-селянські повстання слід аналізувати за планом: причини, основні події, наслідки повстань.