- •Передмова
- •Опис залікового кредиту «Основи психології та педагогіки»
- •Тематичний план
- •Система оцінювання знань
- •Зміст навчальної дисципліни теми, плани лекційних занять та самостійної роботи
- •Тема 1.1. Вступ. Психологія як наука
- •Питання та завдання для закріплення знань та самоконтролю
- •Тема 1.2. Психічні пізнавальні процеси
- •Питання та завдання для закріплення знань та самоконтролю
- •Тема 1.3. Основні психічні стани, їх перебіг і класифікація
- •Питання та завдання для закріплення знань та самоконтролю:
- •Тема 1.4. Психологія особистості
- •Питання та завдання для закріплення знань та самоконтролю:
- •Тема 1.5. Психологія діяльності. Особливості діяльності професіонала–правознавця.
- •Питання та завдання для закріплення знань та самоконтролю
- •Тема 1.6. Психологія малої групи та колективу
- •Питання та завдання для закріплення знань та самоконтролю
- •Тема 2.1. Педагогіка як наука. Зміст, форми та методи навчання
- •Питання та завдання для закріплення знань та самоконтролю
- •Тема 2.4. Сутність процесу виховання. Психологічні аспекти виховання у професійній діяльності юриста
- •Питання та завдання для закріплення знань та самоконтролю
- •Плани семінарських занять. Завдання та питання для обговорення
- •Семінарське заняття 8. Сутність процесу виховання. Психологічні аспекти виховання у професійній діяльності юриста
- •Психологічні аспекти виховання у професійній діяльності юриста
- •Завдання для індивідуальної роботи студентів1
- •Вимоги до виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Приклади завдань, що складають підсумковий модульний контроль
- •Основна рекомендована література Основи психологічних знань (модуль 1)
- •Основи педагогічних знань (модуль 2)
- •Додаткова рекомендована література Основи психологічних знань (модуль 1)
- •Основи педагогічних знань (модуль 2)
- •Додатки Методика визначення типу темпераменту тест-опитувач г. Айзенка (epi)*
- •Код опитувача
- •Інтерпретація показників за шкалою „Щирicть”
- •Емоційна стабільність (стійкість)
- •Методика визначення акцентуацій характеру за допомогою тесту – опитувача Шмишека
- •Процедура підрахунку тестових балів
- •Характеристика типів акцентуації
- •Методика «Діагностика ригідності»
- •Шкала рівнів розвитку здатностей до самоосвіти й саморозвитку
- •Методика «Мотивація успіху і боязнь невдачі»
- •Методика «Діагностика соціально-психологічних установок особистості в мотиваційній сфері».
- •Методика «Ціннісні орієнтації»
- •Методика визначення комунікативних якостей
- •Методика „Схильність до певного стилю керівництва”
- •Методика «Діагностика основних тенденцій поведінки у реальній групі»
- •Методика „Діагностика рівня конфліктності особистості”
- •Методика „Визначення типових стратегій поведінки в конфліктній ситуації”
- •Рекомендації для розвитку пам’яті
- •Вправи для розвитку зорової пам’яті
Методика «Діагностика основних тенденцій поведінки у реальній групі»
(автор — В. Стефансон)
Використання цієї методики дає змогу визначити шість основних тенденцій поведінки людини в реальній групі: залежність, незалежність, комунікабельність, некомунікабельність, прийняття «боротьби» та уникання «боротьби».
Тенденція до залежності визначається як внутрішнє прагнення людини до прийняття групових стандартів і цінностей.
Тенденція до комунікабельності свідчить про контактність, бажання сформувати емоційні зв’язки як у своїй групі, так і поза її межами.
Тенденція до «боротьби» означає активне прагнення людини до участі в житті групи, до більш високого статусу в системі міжособистісних відносин.
Тенденції до незалежності, некомунікабельності і уникання «боротьби» свідчать про схильність уникати взаємодії, зберігати нейтралітет у конфліктних ситуаціях
Інструкція
Необхідно дати відповідь «так», якщо ви згодні із твердженням, відповідь «ні», якщо ви з твердженням не згодні.
Текст опитувальника
-
Я критично налаштований на товаришів.
-
У мене виникає тривога, коли у групі починається конфлікт.
-
Я схильний дотримуватися порад лідера.
-
Я не схильний вступати у надто близькі стосунки з товаришами.
-
Мені подобається, коли у групі дружня атмосфера.
-
Я схильний суперечити лідеру.
-
Я симпатизую лише одному-двом членам групи.
-
Я уникаю зустрічей і зборів у групі.
-
Мені подобається похвала лідера.
-
Я незалежний у судженнях і манері поведінки.
-
Я готовий стати на чийсь бік у суперечці.
-
Я схильний керувати товаришами.
-
Мене радує спілкування з моїми нечисленними друзями.
-
Я зовні спокійний, наштовхуючись на ворожість з боку членів групи.
-
Я схильний підтримувати настрій і думку своєї групи.
-
Я не надаю уваги особистісним якостям членів групи.
-
Я схильний протиставляти свою ціль цілям групи, відволікати групу від досягнення поставлених нею завдань.
-
Мені подобається протиставляти себе лідеру.
-
Я хотів би зблизитися з окремими членами групи.
-
Я схильний залишатися нейтральним у суперечці.
-
Мені подобається, коли лідер активно керує групою.
-
Я надаю перевагу холоднокровному обговоренню проблеми.
-
Я недостатньо стриманий у вияві почуттів.
-
Я намагаюся згуртувати навколо себе однодумців.
-
Я не задоволений надто формальними стосунками у групі.
-
Коли мене звинувачують, я гублюся і мовчу.
-
Я схильний погоджуватися зі способом життя групи.
-
Я прив’язаний до групи більше, ніж до окремих її членів.
-
Я схильний загострювати і затягувати суперечку.
-
Я намагаюся бути в центрі уваги.
-
Мені хотілося б бути членом меншої групи.
-
Я схильний до компромісів.
-
Я відчуваю внутрішню стурбованість, коли лідер діє інакше, ніж очікувалося.
-
Я хворобливо ставлюся до зауважень товаришів.
-
Я можу бути хитрим та улесливим.
-
Я схильний взяти на себе керівництво групою.
-
Я відвертий у групі.
-
Під час розбіжностей у групі в мене виникає занепокоєння (стурбованість).
-
Я не проти, щоб при плануванні роботи відповідальність узяв на себе лідер.
-
Я не схильний відповідати на вияв дружелюбності.
-
Я часто ображаюся на товаришів.
-
Я намагаюся налаштувати інших проти лідера.
-
Я легко заводжу знайомства поза групою.
-
Я намагаюся уникати втягнення у суперечку.
-
Я легко погоджуюся з пропозиціями інших членів групи.
-
Я чиню опір утворенню в нашому колективі угруповань.
-
Коли я роздратований, стаю глумливим та іронічним.
-
У мене виникає ворожість (неприязнь) до тих, хто намагається висунутися.
-
Я надаю перевагу меншій, але інтимнішій групі.
-
Я намагаюся не демонструвати свої інтимні почуття.
-
За розбіжностей у групі стаю на бік лідера.
-
Я ініціативний при встановленні контактів у спілкуванні.
-
Я намагаюся не критикувати товаришів.
-
Я схильний звертатися до лідера частіше, ніж до інших.
-
Мені не подобається, що стосунки у групі надто фамільярні.
-
Я полюбляю суперечності.
-
Я намагаюся підвищувати свій соціальний статус у групі.
-
Я схильний втручатися у спілкування товаришів і порушувати його.
-
Я запальний, схильний до сварок.
-
Я схильний висловлювати незадоволення лідером.
Оброблення результатів
По 1 балу слід виставляти за відповідь «так» і за відповідь «ні» по кожній із поєднаних пар тенденцій. Оскільки заперечення однієї тенденції є визнанням полярної, то кількість балів за відповіді «так» по одній шкалі і відповіді «ні» по шкалі протилежної тенденції додаються.
Ключ до діагностики
До шкал поєднаних тенденцій належать такі позиції опитувальника:
-
Залежність — 3. 9. 15. 21. 27. 33. 39. 45. 51. 54.
-
Незалежність — 6. 12. 18. 24. 30. 36. 42. 48. 57. 60.
-
Комунікабельність — 5. 7. 13. 19. 25. 31. 37. 43. 49. 52.
-
Некомунікабельність — 4. 10. 16. 22. 28. 34. 40. 46. 55. 58.
-
Прийняття «боротьби» — 1. 11.17. 23. 29. 35. 41. 47. 56. 59.
-
Уникання «боротьби» — 2. 8. 14. 20. 26. 32. 38. 44. 50. 53.
Висновки
Якщо сума балів за будь-якою шкалою дорівнює сумі за протилежною або близька до неї, це свідчить про наявність внутрішнього конфлікту особистості, зумовленого однаковим вираженням протилежних тенденцій поведінки у групі.