2. Аналіз важелів фінансово-економічного механізму науки

Важелі фінансово-економічного механізму являють собою наявний кваліфікаційний склад, потужні центри підготовки кадрів, обсяг науково-технічних робіт. Проаналізуємо спочатку кваліфікаційний склад наукового потенціалу за даними таблиці 1.

Таблиця 1

Кількість спеціалістів, які виконували науково-технічні роботи тис. Осіб

	2007	2008	2009	2010
Усього	96,8	94,1	92,4	89,6
у тому числі мають науковий ступінь доктора наук	4,4	4,5	4,4	4,5
кандидата наук	17,0	17,1	17,1	17,0
Допоміжний персонал	28,9	28,0	27,1	26,0
Працівники, зайняті науково-технічною роботою за сумісництвом	76,9	75,8	71,8	69,4

Використовуючи дані таблиці можна зробити наступні висновки, що обсяг спеціалістів, які виконують науково-технічні роботи зменшився у 2010 році порівняно із минулими роками і становив 89,6 тис. осіб, що на 2,8 тис. осіб менше ніж у 2009, на 4,5 тис. осіб у 2008 та на 7,2 тис. осіб у 2007 році.

2007

2008

2009

2010

Рис. 1Динаміка кількості працівників з 2007- 2010 рр.

Таке зменшення відбулось за рахунок зниження кількості працівників, які зайняті науково-технічною роботою за сумісництвом. Кількість кандидатів наук та докторів наук протягом 2007 – 2010 років коливалась в межах 0,1 тис. осіб. Динаміку цих показників наведено на рис. 2.

Одним із важелів фінансово-економічного механізму є кількість наукових організацій (табл.2).

Таблиця 2

Кількість наукових організацій за галузями наук

	2007	2008	2009	2010
Усього	1404	1378	1340	1303
технічні науки	692	666	631	576
природничі	443	435	431	446
з них медичні науки	84	82	84	83
сільськогосподарські	169	164	162	168
гуманітарні науки	35	40	44	47
суспільні науки	146	147	143	150
наукові установи та ВНЗ, що мають багатогалузевий профіль	88	90	91	84

Кількість наукових організацій за галузями наук в загальному зменшилась протягом 2007 – 2010 рр. Збільшення відбулось лише організацій природничих, гуманітарних та суспільних наук. Найбільш питому вагу в загальній кількості організацій займають технічні науки: у 2007р. – 49,3%, у 2008 – 48,3%, у 2009р. – 47,1%, а у 2010році – 44,2%. Як бачимо їх питома вага також зменшується, так як знижується загальна кількість.

Найменшу питому вагу займають гуманітарні науки, наприклад у 2010 році їх частка становила 3,6%, хоча, слід зазначити, що їхня кількість зростає з року в рік. Наступні за найменшою кількістю організацій виступають організації медичних наук. Динаміку кількості наукових організацій за галузями наук показано на рис.2.

В загальному такі низькі показники можна пояснити недостатнім фінансуванням , відсутністю спеціалістів у цих галузях наук.

2007

2008

2009

2010

Рис. 2 Динаміка кількості наукових організацій за галузями наук

Структуру кількості наукових організацій за галузями наук можна показати за 2010 рік (рис. 3).

Рис. 3 Структуру кількості наукових організацій за галузями наук за 2010 рік

Структуру кількості наукових організацій за регіонами (Додаток А) можна показати за 2010 рік на рис. 4.

Рис. 4 Структуру кількості наукових організацій за регіонами за 2010 р.

Проаналізувавши дані рисунка 4, можна зробити наступні висновки, що найбільша кількість наукових організацій зосереджена у місті Києві і становить 25,6%. Досить велика частка зосереджена також у Харківській області.

У таких областях, як Хмельницька, Тернопільська, Рівненська, Кіровоградська, Житомирська, Волинська та у м. Севастополі найменше таких наукових організацій. Це пояснюється в першу чергу нерівномірним розвитком окремих адміністративно-територіальних одиниць.