План

Вступ.................................................................................................................................3

1. Теоретичні основи побудови фінансово-економічного механізму науки.......4

2. Аналіз важелів фінансово-економічного механізму науки..............................7

3. Економічні проблеми розвитку національної науки, підготовки ..................11

наукових кадрів та шляхи їх вирішення

Висновки........................................................................................................................14

Список використаної літератури.................................................................................16

Додатки

Вступ

ХХІ століття характеризується розбудовою такого явища як економіка знань. Поряд з класичними ресурсами – землею, капіталом та робочою силою, якісною ознакою економіки знань стають знання та інформація, що є незаперечними атрибутами науки. За сучасних умов здобування, використання та розповсюдження нових знань останні є рушійною силою прискореного розвитку економіки, що забезпечують високий рівень конкурентоспроможності країн як основи добробуту та довголіття. У 2000 р. в Лісабоні країни ЄС проголосили, що “у 2010 р. Європа стане найбільш конкурентоспроможним суспільством у світі, суспільством знань”. Відтак, випереджаючий розвиток перспективних напрямів науки і техніки, поява високоінтелектуальних технологій дають можливості до формування та розвитку інтелектуального, наукового потенціалу. У центрі уваги вчених зосереджена проблема дослідження стану розвитку та накопичення науково-технологічного потенціалу, аналіз його складових, показників виміру. Тому актуальними залишаються питання нарощування науково-технологічного потенціал, що у свою чергу пов’язане із ефективною побудовою фінансово-економічного механізму науки та практичним його використанням.

Метою даної індивідуальної науково-дослідної роботи є розробка науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування фінансово-економічного механізму науки.

Відповідно до поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:

• обґрунтувати сутність, структуру фінансово-економічного механізму науки та запропонувати рекомендації щодо розвитку цього механізму;

• здійснити оцінку і аналіз показників інновацій, як складової фінансово-економічного механізму науки;

• розробити пропозиції щодо вдосконалення організації, функціонування та розвитку наукового потенціалу.

Об’єктом дослідження є відносини, які виникають у процесі формування фінансово-економічного механізму науки.

1. Теоретичні основи побудови фінансово-економічного механізму науки

Успішний розвиток науки в умовах ринку потребує формування спеціального механізму, який означає встановлення особливого режиму функціонування із використанням різноманітних методів та інших інструментів.

Перш ніж розглядати основні аспекти побудови фінансово-економічного механізму науки проведемо дослідження сутності фінансово-економічного механізму як окремих цілісних базових понять, таких як «фінансовий механізм», «економічний механізм», «фінансово-економічний механізм».

Основною формою розвитку наукових процесів у ринкових умовах є фінансовий механізм. Фінансовий механізм за суттю – це методичні, організаційні та правові положення і заходи, що визначають процес функціонування, їх практичне використання для досягнення визначених відповідними програмами цілей і завдань. В економічній літературі поняття «фінансовий механізм» застосовується досить часто. Проте єдиної думку щодо його визначення та його складових не існує. В загальному фінансовий механізм дозволяє здійснити вплив на відносини в системі наукових знань і повинен містити методи, інструменти та важелі, елементи забезпечення.

Розглянемо сутність категорії «економічний механізм». Слід зазначити, що цій категорії приділялося менше уваги, чим категорії «фінансовий механізм». Під економічним механізмом розглядається сукупність організаційних структур і конкретних форм і методів управління, а також правових норм, за допомогою яких реалізують закони. Козлова О.В. визначає категорію «економічний механізм», «як цілісну систему у вигляді двох взаємопов’язаних підсистем – функціональної і системи, що забезпечує. У склад функціональної включаються планування, стимулювання…».

Проте існують і інші погляди на сутність економічного механізму, який визначається як теоретична база, що визначає властивості, загальні для різних явищ, форм, засобів чи методів, також як і приховані принципи руху, зв’язки і внутрішні залежності.

Економічну сутність поняття «фінансово-економічний механізм» також досліджували вітчизняні і зарубіжні економісти (табл. 1).

Таблиця 1

Основні визначення категорії «фінансово-економічний механізм»

Автори	Визначення
Л. П. Горюн	Розглядає «фінансово-економічного механізму» як сукупність конкретних форм виявлення економічних і правових відносин, принципів, форм і методів організації цих відносин і органів управління ними, що функціонує з визначеною метою, виходячи з потреб суспільства.
В.П. Москаленко та О.В. Шипунова	«Фінансово-економічний механізм »– це важлива складова господарського механізму, яка відображає сукупність фінансових і економічних методів, способів, форм, інструментів і важелів, за допомогою яких здійснюється регулювання фінансово-економічних процесів і відносин з метою ефективної дії на кінцеві результати.
Л.А. Дробозіна	Надає макроекономічне визначення «фінансово-економічному механізму» як сукупності організаційних форм фінансових відносин, порядок формування та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, методи фінансового планування, форми управління фінансами і фінансовою системою, фінансове законодавство.

З метою забезпечення ефективного функціонування та розвитку науки в умовах ринку фінансовий і економічні механізми слід об’єднати в єдиний фінансово-економічний механізм. Зауважимо, що в результаті поєднання фінансового та економічного механізмів відбувається об’єднання та переплетіння їх елементів, функцій, принципів й зв’язків.

Узагальнення підходів вчених до визначення перелічених механізмів та в кінцевому результаті їх поєднання дозволяє визначити структуру побудови фінансового-економічного механізму науки (рис. 1).

Слід зазначити, що усі елементи фінансово-економічного механізму взаємопов’язані і взаємодоповнюють один одного.

Фінансово-економічний механізм

Забезпечення

Методи

Важелі

• Планування

• Прогнозування

• Оцінювання

• Індукція

• Дедукція

• Синтезування

• Аналіз

• Науково-інформаційне

• Матеріально-технічне

• Кваліфікаційний склад

• Наявність ресурсів і резервів наукових кадрів

• Наявність потужних центрів з підготовки кадрів вищої кваліфікації

Рис.1 Структура побудови фінансово-економічного механізму науки

Основа механізму закладена у забезпечення – науково-інформаційному, матеріально-технічному. Стосовно інформаційної забезпеченості розвитку наукового потенціалу, то вона повинна враховувати три параметри:

• наявність доробку власних наукових ідей та оригінальних методик,

• інформованість про світовий досвід,

• джерела знань.

У свою чергу матеріально-технічне забезпечення повинне включати високі дослідницькі технології, наукове обладнання, інструментарій та технічний рівень і можливості індустрії, фінансову забезпеченість науки.

Отже, фінансово-економічний механізм науки – це сукупність конкретних форм, методів, напрямів розвитку та функціонування науки.