- •1.1. Об'єкт і предмет рекреаційної географії
- •1.2. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками
- •1.3. Основні поняття рекреаційної географії
- •2.2. Теорії, які використовує рекреаційна географія
- •2.3. Закономірності та принципи рекреаційної географії
- •3.1. Загальні засади районування
- •3.2. Рекреаційне районування
- •3.3. Рекреаційне районування світу та України
- •4.1. Системи і комплекси
- •4.2. Територіальні рекреаційні системи
- •4.3. Територіальні рекреаційні системи України і світу
- •5.1. Поняття про географічні умови і ресурси
- •5.2. Рекреаційні ресурси
- •5.3. Рекреаційні ресурси України і світу
- •6.1. Загальні потреби суспільства
- •6.2. Рекреаційні потреби
- •6.3. Рекреаційні потреби в Україні і світі
- •7.1. Діяльність людини
- •7.2. Рекреаційна діяльність
- •7.3. Рекреаційна діяльність в Україні і світі
- •8.1. Лікувально-курортне господарство України
- •8.1.1. Лікування системи кровообігу
- •8.1.2. Лікування захворювань нервової системи
- •8.1.3. Лікування захворювань органів травлення
- •8.1.4. Лікування органів дихання
- •8.1.5. Лікування захворювань опорно-рухового апарату
- •8.1.6. Лікування сечостатевої системи та інших захворювань
- •8.2. Оздоровчо-спортивна діяльність
- •8.2.1. Пішохідний туризм
- •8.2.2. Водний туризм
- •8.2.3. Велосипедний туризм
- •8.2.4. Спелеологічний туризм
- •8.2.5. Гірськолижний туризм
- •8.3. Пізнавальна рекреаційна діяльність
- •8.3.1 Релігійний туризм
- •8.3.2. Сільський зелений туризм
- •8.3.3. Екологічний туризм
- •8.4. Розважально-ділова рекреаційна діяльність
- •8.4.1. Гральний бізнес
- •8.4.2. Виставкова діяльність в Україні
- •8.4.3. Діловий туризм
- •8.4.4. Міський туризм
- •9.1. Південний рекреаційний район
- •9.1.1. Західний підрайон
- •9.1.2. Кримський підрайон
- •9.1.3. Східний підрайон
- •9.2. Карпатський район
- •9.2.1. Передкарпаття
- •9.2.2. Карпати
- •9.2.3. Закарпаття
- •9.3. Інші рекреаційні райони України
- •9.3.2. Правобережний височинний лісостеп
- •9.3.3. Лівобережний лісостеповий район
- •9.3.4. Степовий рекреаційний район
- •10.1. Рекреаційно-туристичне господарство країн Європейського макрорайону
- •11.1. Туреччина
- •11.4. Непал
- •11.5. Таїланд
- •12.1. Єгипет
- •13.1. Сполучені Штати Америки
- •14.1. Рекреаційно-туристичне господарство країн Карибського басейну
- •15.1. Бразилія
- •16.1. Нова Зеландія
9.3.2. Правобережний височинний лісостеп
За всім комплексом рекреаційних умов і ресурсів цей район посідає за можливостями розвитку рекреації і туризму третє місце після Карпатського і Південного. Південна межа району проходить із заходу на схід через Велику Михайлівку, Ширяєве, Первомайськ, Новоукраїнку, Кіровоград, Знам'янку, Онуфрієвку до Дніпра. В етнографічному плані це Поділля, частина Волині і Київщина.
Рельєф тут дуже розчленований і характеризується природною красою. Основу Правобережного лісо* степу становлять Волинська, Подільська та Придніпровська височини. В минулому тут гармонійно поєднувалися широколистяно-лісові з лучними різнотравно-злаковими степовими ландшафтами. Температура повітря, вологість, ґрунтові умови сприятливі для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур, що є харчовою базою розвитку тут рекреації. Південна частина району сприятлива для вирощування черешень, персиків, абрикосів тощо, що є основою забезпечення туристів найсвіжішими плодами.
У районі розвідані великі запаси родонових вод різного хімічного складу, а також практично необмежені поклади мінеральних вод типу "Нафтуся" (південь Тернопільської і Хмельницької областей). Тут необхідні будівництво великих курортів міжнародного значення, створення парків, розширення мережі природно-заповідного фонду, системне декорування території, відновлення численних замків і фортець, а також загублених традицій, ремесел тощо.
Поділля має всі умови для перетворення на найбільшу у світі базу розвитку спелеотуризму. В одній Тернопільській області відкрито 70 печер карстового походження. Тут зосереджені одні з найбільших і найгарніших печер світу. Із залученням іноземних інвестицій уже нині необхідно облаштовувати найпривабливіші печери для відвідання туристами, будувати спеціальні спелеологічні бази, кемпінги і притулки.
Просто ідеальними для розвитку пішохідного, велосипедного і водного видів туризму є Волинська, Подільська і Придніпровська височини.
Правобережний Лісостеп належить до територій України з найбільшою кількістю пам'яток архітектури. Найбільша кількість їх у Тернопільській, Хмельницькій і Вінницькій областях. У Хмельницькій області знаходиться місто-заповідник — Кам'янець-Подільський, яке посідає трете місце в країні за кількістю архітектурних пам'яток (понад 150). Найвідомішою з них є унікальна у світі Стара фортеця (VIII— XIX ст.) Вражають залишки оборонного комплексу міста (XIV—XVIII ст.), а також численні храмові, житлові та цивільні споруди XIII—XIX ст.
Області Правобережного Лісостепу мають багато цінних замків (XIII—XVII ст.), особливо виокремлюються своєю неповторною архітектурою замки Волині і Поділля. Немало тут архітектурних ансамблів монастирів, серед яких найвідомішою є Почаївська Лавра (XIV—XIX ст.) у Тернопільській області.
Ця частина України має найбільшу кількість палацово-паркових ансамблів, зокрема на Вінниччині. В Антополі, Вороновиці, П'ятиничанах і Тульчині збереглися палаци XVIII ст. Ще більше таких ансамблів було створено у XIX ст.: у Верхівці, Котюжанах, Немирові, Мурованих Курилівцях, Старій Прилуці тощо. Чотири палацово-паркових ансамблів збереглося в Хмельницькій області і по два у Тернопільській і Черкаській областях.
На Поділлі (Меджибіж) і в Черкаській області (Умань) виникла течія хасидів у іудаїзмі. Ці два центри уже нині стали центрами паломництва як одного э видів рекреаційної діяльності. На Поділлі збереглися стародавні синагоги, які теж можуть стати об'єктами релігійного туризму.
На Правобережжі багато місць, пов'язаних з життям і діяльністю видатних постатей української і світової історії, таких як М. Коцюбинський, Б. Хмельницький, П. Чайковський, М. Пирогов та ін.