1.3. Основні поняття рекреаційної географії

До основних понять рекреаційної географії належать: дозвілля або відпочинок, вільний час, рекреація і туризм, рекреаційні ресурси, рекреаційний потенціал, територіальні рекреаційні системи.

Сутність відпочинку полягає в необхідності реалізації будь-якою людиною трьох видів потреб: 1) як біологічного виду; 2) як соціального організму; 3) як соціальної істоти, що прагне витратити вільний час.

До першого виду належать найелементарніші потреби у виживанні, збереженні біологічного виду, продовженні людського роду. До другого — фізичні, соціальні та інтелектуальні потреби вищого порядку (пізнання, саморозвиток і удосконалення). До третього — необхідність десь і якось витрачати, навіть без будь-якої користі, а то й зі шкодою для себе (казино, бар тощо) свій вільний час.

Є тут і певні психологічні установки, які змінюються залежно від часу, історичного періоду, віку людини. Так, люди поділяються на окремі категорії за психофізичними особливостями відношення до відпочинку. Деякі особи взагалі не можуть відпочивати (трудоголіки), інші поєднують інтенсивну працю з активним, насиченим відпочинком, а є люди, які можуть відпочивати і розважатися постійно. Кожна з цих категорій людей у принципі може задовольняти свої потреби в рекреації за вмілої, раціональної, в тому числі територіальної, організації рекреаційного господарства.

Поняття вільний час є доволі неоднозначним. На думку більшості дослідників, це час протягом доби, якогось іншого періоду або життя людини, який не пов'язаний із виконанням нею професійних обов'язків та задоволенням фізичних потреб. Зрозуміло, що в різні періоди життя людини і залежно від її професії вільний час або чітко визначений, наприклад, до і після другої зміни на заводі, "від дзвінка до дзвінка", або його взагалі важко визначити, скажімо у людей творчих професій, "вільний" художник тощо.

У середньому до 25 % доби у людини припадає на вільний час. Протягом розвитку людства спостерігається постійне збільшення вільного часу. У розвинених країнах тривалість робочого тижня уже менша за 40 годин. У XIX ст. він був більш як удвічі тривалішим. Протяжність і структура вільного часу надзвичайно територіально диференційовані, що робить це поняття одним з основних у рекреаційній географії.

Рекреація і туризм — процес відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини та її життєвого потенціалу шляхом певних заходів на основі відповідних установ у вільний час.

Хоча в усі періоди історії людства головною була саме відновлювальна функція рекреації, її сутність, структура, аксіологія (ціннісність) суттєво змінювалися. Якщо раніше відпочинок ототожнювався з пасивним "лежанням", а обов'язковою оцінкою ефективності курортного відпочинку було набирання додаткової ваги, то тепер дослідження вказують на те, що лише активний відпочинок суттєво зменшує захворюваність. У першу чергу це стосується психічних, серцево-судинних хвороб і хвороб органів дихання.

Туризм є одним із видів рекреації і пов'язаний з мандрівками, подорожами, міграцією для відпочинку на далекі чи близькі відстані від місця постійного проживання. Рекреація є більш широким і загальним поняттям, ніж туризм.

Для розвитку рекреації і туризму необхідні рекреаційні ресурси. До них належать об'єкти, процеси та явища природного й антропогенного походження, які використовуються для рекреації і туризму. При цьому ці об'єкти, процеси та явища слугують матеріальною базою для відпочинку й оздоровлення людей через їх відповідні параметри.

Рекреаційний потенціал розглядається як сукупність наявних природних, соціально-економічних і культурно-історичних передумов певної території в організації рекреаційно-туристичної діяльності. Таким чином, будь-яка територія чи країна постійно знаходиться у більшій або меншій невідповідності між наявним рекреаційним потенціалом і рівнем, характером та ефективністю його використання.

Територіальні рекреаційні системи є певною просторово-територіальною єдністю об'єктів рекреації і туризму на території у визначених межах. Для них характерні складність і відкритість. Основою функціонування ТРС є ТО рекреаційного господарства як розміщення його об'єктів по території у певному порядку, взаємозв'язку і взаємодії.

На відміну від таких загальних понять, рекреаційна географія використовує і більш конкретні, зокрема рекреаційна територія, рекреаційний об'єкт, рекреаційна місткість, рекреаційне навантаження.

Рекреаційна територія є ділянкою Землі у визначених межах, яка використовується для відпочинку та оздоровлення людей, організації екскурсій і туризму. Рекреаційні території за характером їх використання поділяються на дві групи. Одна з них об'єднує рекреаційні території (зелені зони міст, лісопарки, озера, ставки, річки тощо), які призначені для короткочасно-періодичної діяльності. Друга група складається з рекреаційних територій тривалої рекреації (санаторно-лікувальні комплекси, приморські, гірські райони, туристичні бази тощо).

Рекреаційний об'єкт — локальний об'єкт (місце, територія), який використовується для відпочинку. Сюди зараховують пляж, лісову галявину, пам'ятку природи ТОЩО.

Рекреаційна місткість — здатність певної території забезпечувати здійснення комфортної рекреаційної діяльності без деградації природного та історико-культурного середовища.

Рекреаційне навантаження — рівень сукупного антропогенного впливу на природний комплекс певної території в процесі рекреаційної діяльності (витоптування, ущільнення ґрунту, забруднення поверхні відходами, нищення рослинного покриву, збідніння тваринного світу тощо).

Запитання та завдання

1. У чому полягає сутність відпочинку?

2. Чому поняття "вільний час" є неоднозначним?

3. Дайте визначення поняття "рекреація".

4. Що таке рекреаційні ресурси?

5. Назвіть головні, на вашу думку, риси ТРС.

6. Які ще поняття рекреаційної географії вам відомі?

Висновки

Рекреаційна географія — комплексна географічна наука і навчальна дисципліна, яка вивчає територіальну організацію рекреаційного господарства.

Предметом рекреаційної географії є територіальна організація рекреаційного господарства, розгляд будь-якої рекреаційної території як єдиної системи, що складається з різнорідних, але просторово взаємопов'язаних, елементів, які діють як єдине ціле.

Завданням рекреаційної географії є дослідження територіальної організації рекреаційного господарства з метою її удосконалення, розробки моделей "ідеальних" територіальних рекреаційних систем.

Рекреаційна географія є географічною наукою, яка тісно пов'язана з економікою, соціологією та екологією.

До основних понять рекреаційної географії належать: дозвілля або відпочинок, вільний час, рекреація і туризм, рекреаційні ресурси, рекреаційний потенціал, територіальні рекреаційні системи. Більш вужчими поняттями є рекреаційна територія, рекреаційний об'єкт, рекреаційна місткість, рекреаційне навантаження.

Тестовий контроль

1. Які з цих тверджень правильні:

а) об'єктивною особливістю сучасного світу є випереджальний розвиток рекреаційного господарства;

б) поняття рекреація з часом залишається незмінним;

в) об'єкт і предмет рекреаційної географії повністю збігаються?

2. До завдань рекреаційної географії належать:

а) дослідження ТО рекреаційного господарства;

б) пошук бальнеологічних ресурсів;

в) розробка моделей "ідеальних" ТРС.

3. Прикладні завдання рекреаційної географії полягають у:

а) розширенні і поглибленні понятійно-термінологічного апарату науки;

б) розвитку методики і технології оцінки ефективності функціонування ТРС;

в) перманентному вдосконаленні просторово-територіальної організації рекреаційно-туристичного комплексу території різного таксономічного рангу.

4. Реальними теоретико-методологічними, методичними і прикладними підвалинами рекреаційної географії е ідеї таких наук:

а) фізики;

б) хімії;

в) економіки;

г) біології;

д) соціології;

е) екології.

5. Сутність відпочинку полягає в необхідності реалізації будь-якою людиною такої кількості потреб:

а) 2;

б) 3;

в) б.

6. Які з цих тверджень правильні:

а) поняття "вільний час" є доволі неоднозначним;

б) у середньому до 60 % доби у людини припадає на вільний час;

в) залежно від професії вільний час може бути чітко визначений?

7. Рекреаційний потенціал — це:

а) об'єкти природного та антропогенного походження, які використовуються для рекреаційних потреб;

б) сукупність наявних природних, соціально-економічних і культурно-історичних передумов для організації рекреаційно-туристичної діяльності;

в) певна просторово-територіальна єдність об'єктів рекреації і туризму на території у визначених межах.

8. Здатність певної території забезпечувати здійснення комфортної рекреаційної діяльності без деградації природного та історико-культурного середовища — це:

а) рекреаційний об'єкт;

б) рекреаційне навантаження;

в) рекреаційна місткість.

Розділ 2 ТЕОРЕТИЧНА БАЗА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГЕОГРАФІЇ

2.1. Аксіоми

Як і будь-яка інша наука і навчальна дисципліна, рекреаційна географія ґрунтується на системі вихідних положень, які приймаються без доведення, як беззаперечні, такі, що є підставою для інших тверджень цієї науки.

По-перше, всі сфери функціонування суспільства будь-якої країни тісно взаємопов'язані. Тому рекреаційно-туристичне господарство не може розвиватися у своєрідному вакуумі. На нього так чи інакше впливає ситуація в інших сферах господарства і суспільства в цілому. У свою чергу розвиток рекреації неодмінно вносить корективи в суспільний розвиток. Таким чином, рекреаційне господарство може слугувати інструментом як позитивних, так і негативних змін у будь-якій країні чи світі. Так само і відповідні зміни в державі можуть або стимулювати, або гальмувати розвиток рекреації і туризму. З цієї аксіоми випливає також те, що і всередині самої рекреаційної галузі всі її сфери певною мірою взаємопов'язані. Про це треба постійно пам'ятати, досліджуючи навіть найпростіший, найменший рекреаційний об'єкт.

По-друге, цілісної картини рекреаційно-туристичного господарства будь-якої країни або регіону при вилученні того чи іншого його елемента (сфери, регіону) або нехтуванні ним отримати не можливо. Не можна за цих умов до кінця зрозуміти і механізм функціонування ТРС різного таксономічного рангу. Звідси виникає необхідність якнайповнішого врахування всіх елементів рекреації і туризму певної території.

По-третє, в рекреаційній географії велике значення має взаєморозміщення (взаєморозташування) рекреаційних об'єктів стосовно один одного у географічному просторі. При цьому виникає нова географічна якість. Серед безлічі варіантів взаєморозміщення рекреаційних об'єктів завжди є найоптимальніший, який дає змогу мінімізувати всі види господарських витрат, максимізувати прибуток, вирішити екологічні проблеми, отримати позитивний географічний синергетичний ефект. Територіальна взаємодія рекреаційних об'єктів як між собою, так і з об'єктами інших господарських систем породжує їхню територіальну сумісність, нейтральність і несумісність. У першому випадку через спільне розміщення об'єктів на території певного таксономічного рангу отримується значний господарський або суспільний ефект. У другому — об'єкти господарювання не впливають на власне функціонування ні позитивно, ні негативно. Територіальна несумісність виявляється у негативному впливі розміщених на одній території об'єктів на господарську діяльність у процесі просторової взаємодії.

По-четверте, ТРС існують у часі, який разом з простором визначає буття людей, народів і суспільств. Тому рекреація і туризм, як і інші сфери господарської діяльності, вимагають перманентних моніторингу і дослідження. При цьому неминуче "прискорюється" час унаслідок постійного збільшення кількості подій за один і той самий проміжок часу. Випереджальні темпи розвитку рекреації у світі перетворюють рекреаційну географію на дуже динамічну науку.

По-п'яте, будь-яка рекреаційна система складається з підсистем нижчого ієрархічного рівня (структур, поєднань, утворень, комплексів, формувань). У свою чергу вона сама є підсистемою вищого ієрархічного рівня. Така ієрархічна підпорядкованість дуже важлива для розуміння сутності функціонування ТРС. Будь-яка система підкоряється у власному функціонуванні і розвитку "наказам" системи вищого ієрархічного рівня, передаючи у трансформованому вигляді інтерактивні розпорядження до власних підсистем.

По-шосте, функціонування просторово-територіальних рекреаційних утворень відбувається як постійна і перманентна зміна їх станів унаслідок як внутрішньої взаємодії елементів, так і взаємодії з довкіллям.

Запитання та завдання

1. Що таке аксіома?

2. Наведіть приклади взаємозв'язків рекреаційного господарства з іншими сферами функціонування суспільства.

3. Чому, на вашу думку, не можна отримати цілісної картини рекреаційно-туристичного господарства при вилученні того чи іншого його структурного елемента?

4. Що таке територіальна несумісність, нейтральність і сумісність господарських об'єктів?

5. Яка роль часу в діяльності ТРС і як це впливає на рекреаційну географію?

6. Дайте визначення ієрархічності ТРС.

7. Внаслідок чого відбувається постійна зміна станів просторово-територіальних рекреаційних утворень?