- •1.1. Об'єкт і предмет рекреаційної географії
- •1.2. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками
- •1.3. Основні поняття рекреаційної географії
- •2.2. Теорії, які використовує рекреаційна географія
- •2.3. Закономірності та принципи рекреаційної географії
- •3.1. Загальні засади районування
- •3.2. Рекреаційне районування
- •3.3. Рекреаційне районування світу та України
- •4.1. Системи і комплекси
- •4.2. Територіальні рекреаційні системи
- •4.3. Територіальні рекреаційні системи України і світу
- •5.1. Поняття про географічні умови і ресурси
- •5.2. Рекреаційні ресурси
- •5.3. Рекреаційні ресурси України і світу
- •6.1. Загальні потреби суспільства
- •6.2. Рекреаційні потреби
- •6.3. Рекреаційні потреби в Україні і світі
- •7.1. Діяльність людини
- •7.2. Рекреаційна діяльність
- •7.3. Рекреаційна діяльність в Україні і світі
- •8.1. Лікувально-курортне господарство України
- •8.1.1. Лікування системи кровообігу
- •8.1.2. Лікування захворювань нервової системи
- •8.1.3. Лікування захворювань органів травлення
- •8.1.4. Лікування органів дихання
- •8.1.5. Лікування захворювань опорно-рухового апарату
- •8.1.6. Лікування сечостатевої системи та інших захворювань
- •8.2. Оздоровчо-спортивна діяльність
- •8.2.1. Пішохідний туризм
- •8.2.2. Водний туризм
- •8.2.3. Велосипедний туризм
- •8.2.4. Спелеологічний туризм
- •8.2.5. Гірськолижний туризм
- •8.3. Пізнавальна рекреаційна діяльність
- •8.3.1 Релігійний туризм
- •8.3.2. Сільський зелений туризм
- •8.3.3. Екологічний туризм
- •8.4. Розважально-ділова рекреаційна діяльність
- •8.4.1. Гральний бізнес
- •8.4.2. Виставкова діяльність в Україні
- •8.4.3. Діловий туризм
- •8.4.4. Міський туризм
- •9.1. Південний рекреаційний район
- •9.1.1. Західний підрайон
- •9.1.2. Кримський підрайон
- •9.1.3. Східний підрайон
- •9.2. Карпатський район
- •9.2.1. Передкарпаття
- •9.2.2. Карпати
- •9.2.3. Закарпаття
- •9.3. Інші рекреаційні райони України
- •9.3.2. Правобережний височинний лісостеп
- •9.3.3. Лівобережний лісостеповий район
- •9.3.4. Степовий рекреаційний район
- •10.1. Рекреаційно-туристичне господарство країн Європейського макрорайону
- •11.1. Туреччина
- •11.4. Непал
- •11.5. Таїланд
- •12.1. Єгипет
- •13.1. Сполучені Штати Америки
- •14.1. Рекреаційно-туристичне господарство країн Карибського басейну
- •15.1. Бразилія
- •16.1. Нова Зеландія
9.1.2. Кримський підрайон
Кримський підрайон можна чітко поділити на три рекреаційні зони: південнобережну, західну і східну. Південнобережна зона з її унікальним кліматом середземноморського типу тягнеться вузькою смугою вздовж південного узбережжя Криму, це так звані сухі субтропіки. Вони мають одні з кращих природних умов для відпочинку, лікування і взагалі для життя та господарської діяльності людини. Недаремно великі цивілізації Давньої Греції і Риму виникли у близьких природних умовах.
У найширшій частині південнобережна зона не перевищує 8 км. Від мису Айя на заході до Семидвір'я на сході простяглася майже суцільна смуга курортів і санаторіїв, яка переривається лише скелястими мисами і заповідними територіями. Влітку, коли найбільша кількість відпочиваючих, тут сухо і тепло (+24 °С у липні). Взимку, у січні (найхолодніший місяць), температури скрізь додатні (до +4 °С). Якщо взимку і випадає сніг, то відразу тане.
Найвідомішими об'єктами південнобережної рекреаційної зони (із заходу на схід) є: Батилиман — Ласпі, Форос — Мелас, Оливи, Кастрополь, Блакитна затока, Симеїз, Алупка, Мисхор, Лівадія, Масандра, Ялта, Гурзуф, Фрунзенське, Карабах, Алушта, Семидвір'я. Понад 7 місяців середньодобова температура тут перевищує +10 °С.
Основними в цій зоні є кліматичні та пляжні рекреаційні ресурси. Поєднання "вітру з гір" з морськими бризами і наповнених фітонцидами хвойних дерев, завезених сюди з усього світу, створює умови для лікування хворих із неспецифічними захворюваннями нервової та дихальної систем.
Найбільшими курортами південнобережної зони є Ялта та Алушта.
В Ялті гори відступають від моря, створюючи своєрідний амфітеатр, який належить до найгарніших у світі. Гори тут вкриті дуже фітонцидною кримською сосною, віком понад 100 років. Ближче до моря багато виноградників. Практично кожен санаторій міста має власний парк або сквер із субтропічною рослинністю, є безліч квітників. З гір стікають річки. В Ялті випадає найбільше опадів в усій зоні. Велика Ялта включає курорт Лівадію зі знаменитими палацом і парком. Є також парк, на курорті Мисхор, поряд з яким знаходиться мис із відомим об'єктом туризму Ластівчиним гніздом. Велика Ялта ідеальне місце для проведення міжнародних конгресів.
Курорт Алушта знаходиться на березі моря, на тому місці, де Кримські гори перетинає перевал. Унаслідок такого зниження з півночі проривається холодніше повітря, що створює певні мікрокліматичні особливості. Влітку тут не так спекотно, як у Ялті, але відповідно зима є холоднішою. Алушта завдяки перевалу має добре транспортне сполучення із Сімферополем* Тут чудові галькові пляжі.
Західна рекреаційна зона має запас мінеральних сульфідних вод без специфічних компонентів, тут зосереджено понад 26 % розвіданих запасів мулових сульфідних грязей, з яких нині використовується лише три родовища.
Найбільшими об'єктами зони є курорти Євпаторія і Саки. Тут здійснюють лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи, гінекологічних захворювань. Крім того, в Саках лікують захворювання органів травлення. Західна рекреаційна зона може збільшити кількість відпочиваючих у декілька разів.
Надзвичайно перспективними є східна і гірська рекреаційні зони. Східна зона має єдине в Україні Булганацьке родовище сопкових грязей. У майбутньому тут можливе використання рекреаційних ресурсів Сивашу, особливо його південної частини. Гірська рекреаційна зона придатна для спортивного туризму міжнародного масштабу (альпінізм, лижний туризм, спелеотуризм). Дуже перспективними тут є оздоровчо-прогулянковий, природничо-пізнавальний, історичний та інші види туризму.