- •1.1. Об'єкт і предмет рекреаційної географії
- •1.2. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками
- •1.3. Основні поняття рекреаційної географії
- •2.2. Теорії, які використовує рекреаційна географія
- •2.3. Закономірності та принципи рекреаційної географії
- •3.1. Загальні засади районування
- •3.2. Рекреаційне районування
- •3.3. Рекреаційне районування світу та України
- •4.1. Системи і комплекси
- •4.2. Територіальні рекреаційні системи
- •4.3. Територіальні рекреаційні системи України і світу
- •5.1. Поняття про географічні умови і ресурси
- •5.2. Рекреаційні ресурси
- •5.3. Рекреаційні ресурси України і світу
- •6.1. Загальні потреби суспільства
- •6.2. Рекреаційні потреби
- •6.3. Рекреаційні потреби в Україні і світі
- •7.1. Діяльність людини
- •7.2. Рекреаційна діяльність
- •7.3. Рекреаційна діяльність в Україні і світі
- •8.1. Лікувально-курортне господарство України
- •8.1.1. Лікування системи кровообігу
- •8.1.2. Лікування захворювань нервової системи
- •8.1.3. Лікування захворювань органів травлення
- •8.1.4. Лікування органів дихання
- •8.1.5. Лікування захворювань опорно-рухового апарату
- •8.1.6. Лікування сечостатевої системи та інших захворювань
- •8.2. Оздоровчо-спортивна діяльність
- •8.2.1. Пішохідний туризм
- •8.2.2. Водний туризм
- •8.2.3. Велосипедний туризм
- •8.2.4. Спелеологічний туризм
- •8.2.5. Гірськолижний туризм
- •8.3. Пізнавальна рекреаційна діяльність
- •8.3.1 Релігійний туризм
- •8.3.2. Сільський зелений туризм
- •8.3.3. Екологічний туризм
- •8.4. Розважально-ділова рекреаційна діяльність
- •8.4.1. Гральний бізнес
- •8.4.2. Виставкова діяльність в Україні
- •8.4.3. Діловий туризм
- •8.4.4. Міський туризм
- •9.1. Південний рекреаційний район
- •9.1.1. Західний підрайон
- •9.1.2. Кримський підрайон
- •9.1.3. Східний підрайон
- •9.2. Карпатський район
- •9.2.1. Передкарпаття
- •9.2.2. Карпати
- •9.2.3. Закарпаття
- •9.3. Інші рекреаційні райони України
- •9.3.2. Правобережний височинний лісостеп
- •9.3.3. Лівобережний лісостеповий район
- •9.3.4. Степовий рекреаційний район
- •10.1. Рекреаційно-туристичне господарство країн Європейського макрорайону
- •11.1. Туреччина
- •11.4. Непал
- •11.5. Таїланд
- •12.1. Єгипет
- •13.1. Сполучені Штати Америки
- •14.1. Рекреаційно-туристичне господарство країн Карибського басейну
- •15.1. Бразилія
- •16.1. Нова Зеландія
9.1.3. Східний підрайон
Східний підрайон Південного рекреаційного району нині є найменш освоєним. Він представлений північним узбережжям Азовського моря від Генічеська Херсонської області до кордонів з Росією.
Генічеськ має унікальне розташування на межі Азовського моря і його мілководної затоки Сиваш. Тут чудові піщані пляжі, мілководне і тепле море. Місто може бути опорною рекреаційною базою для туристів, які хочуть не лише купатися і засмагати на сонці, а й пізнавати природу. Зовсім близько від Генічеська знаходяться Азово-Сивашський природний національний парк і знаменита Асканія-Нова.
Далі на схід на всьому узбережжі Азовського моря є лише три курорти: Бердянськ, Кирилівка і Маріуполь.
Бердянське грязьовим і кліматичним приморським рівнинним курортом, який знаходиться в Запорізькій області у степовій зоні. Помірно-континентальний клімат тут характеризується сухою і жаркою погодою влітку. Море мілке, слабонасичене солями, прогрівається до ЗО °С. Ідеальні умови для літнього відпочинку маленьких дітей з усього світу. Такі природні умови доповнюються високомінералізованими хлоридно-натрієвими лікувальними мінеральними водами, а також сульфідними мулистими грязями та ропою озер Велике і Червоне та заток Азовського моря.
Близький до Бердянська за природними рекреаційними умовами і ресурсами курорт Кирилівка. Тут також використовуються сульфідні мулисті грязі Молочного та Утолюкського лиманів. У Кирилівці також є високомінералізовані хлоридно-натрієві лікувальні мінеральні води.
Курорт Маріуполь знаходиться на березі Азовського моря в Донецькій області. Основними його природними лікувальними чинниками є морські купання, клімат і сульфідні мулисті грязі Таганрозької затоки.
Запитання та завдання
1. Які підрайони можна виокремити у складі Південного рекреаційного району?
2. Назвіть складові Західного підрайону.
3. Що ви знаєте про рекреаційні ресурси Західного підрайону?
4. Що є основою Південного рекреаційного району, головним рекреаційно-туристичним центром його Західного підрайону?
5. Чим приваблюють відпочиваючих Очаків і Скадовськ?
6. Які екологічні проблеми лімітують розвиток рекреаційно-туристичного господарства Західного підрайону?
7. На які рекреаційні зони поділяється Кримський підрайон?
8. Які природні рекреаційні ресурси є основними в південнобережній зоні?
9. Які природні особливості курортів Ялта та Алушта?
10. Якими рекреаційними ресурсами характеризується Західна рекреаційна зона?
11. Як розміщується Східний підрайон?
12. Чому основним курортом на Азовському морі є Бердянськ?
9.2. Карпатський район
До складу Карпатського району входять території Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей. Тут виокремлюються рекреаційні підрайони Передкарпаття, Карпат, Закарпаття.
9.2.1. Передкарпаття
Нині інтенсивність рекреаційного використання цього підрайону різко зменшується у напрямі з півночі на південь від Львівської до Чернівецької областей. Це пов'язано не з реальним зменшенням рекреаційних ресурсів у цьому напрямі, а з недостатнім їх вивченням і освоєнням.
Рекреаційні системи Передкарпаття представлені гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієвими, а також сульфатними натрієво-кальцієвими водами світового значення передкарпатської частини Львівської області.
Ядрами цих систем є Трускавець і Східниця. Зовсім недалеко від Трускавця, у Моршині, широко використовуються натрієво-магнієво-кальцієві і сульфатно-хлоридні води.
Великий вміст органіки в знаменитій "Нафтусі", унікальний вплив цієї води на нирки, захворювання яких нині є світовою проблемою, неможливість зберегти лікувальні властивості цієї води при її розливі у пляшки створюють цілком об'єктивні підстави для перетворення Трускавця і Східниці у світові центри рекреації і туризму. Запаси "Нафтусі" у Східниці перевищують трускавецькі більш як у 1,5 раза, а використовують їх менше ніж на 2 %.
Далі на північ від передгір'я зосереджені відомі із середньовіччя сульфатні лікувальні води Любеня Великого і Немирова. На півночі Івано-Франківської області в селі Черче також є сульфатні води, які доповнюються лікувальними грязями. За всіма геологічними ознаками Івано-Франківська і Чернівецька області нічим не поступаються Львівській за запасами цілющих мінеральних вод. Взагалі перед гірські частини Івано-Франківської і особливо Чернівецької областей у рекреаційному плані освоєні найменше.
Виправити цю ситуацію можна таким чином. По-перше, розпочати активний пошук родовищ мінеральних вод. По-друге, необхідно цілеспрямовано формувати рекреаційно-туристичний імідж південної частини цього підрайону. По-третє, відновлювати архітектурні, історичні, етнографічні рекреаційні об'єкти. По-четверте, будувати нові курорти, туристичні бази, прокладати пішохідні маршрути тощо. По-п'яте, створювати нові об'єкти природно-заповідного фонду.
Передкарпаття з його чудовими природними умовами і багатими рекреаційними ресурсами, заглибленою у тисячоліття історією, стародавніми містами з унікальною в Європі і світі архітектурою, художніми промислами Коломиї, Косова та інших міст і сіл, розмаїттям етнографічних пам'яток неминуче має перетворитися на рекреаційно-туристичний комплекс світового значення.