- •1.1. Об'єкт і предмет рекреаційної географії
- •1.2. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками
- •1.3. Основні поняття рекреаційної географії
- •2.2. Теорії, які використовує рекреаційна географія
- •2.3. Закономірності та принципи рекреаційної географії
- •3.1. Загальні засади районування
- •3.2. Рекреаційне районування
- •3.3. Рекреаційне районування світу та України
- •4.1. Системи і комплекси
- •4.2. Територіальні рекреаційні системи
- •4.3. Територіальні рекреаційні системи України і світу
- •5.1. Поняття про географічні умови і ресурси
- •5.2. Рекреаційні ресурси
- •5.3. Рекреаційні ресурси України і світу
- •6.1. Загальні потреби суспільства
- •6.2. Рекреаційні потреби
- •6.3. Рекреаційні потреби в Україні і світі
- •7.1. Діяльність людини
- •7.2. Рекреаційна діяльність
- •7.3. Рекреаційна діяльність в Україні і світі
- •8.1. Лікувально-курортне господарство України
- •8.1.1. Лікування системи кровообігу
- •8.1.2. Лікування захворювань нервової системи
- •8.1.3. Лікування захворювань органів травлення
- •8.1.4. Лікування органів дихання
- •8.1.5. Лікування захворювань опорно-рухового апарату
- •8.1.6. Лікування сечостатевої системи та інших захворювань
- •8.2. Оздоровчо-спортивна діяльність
- •8.2.1. Пішохідний туризм
- •8.2.2. Водний туризм
- •8.2.3. Велосипедний туризм
- •8.2.4. Спелеологічний туризм
- •8.2.5. Гірськолижний туризм
- •8.3. Пізнавальна рекреаційна діяльність
- •8.3.1 Релігійний туризм
- •8.3.2. Сільський зелений туризм
- •8.3.3. Екологічний туризм
- •8.4. Розважально-ділова рекреаційна діяльність
- •8.4.1. Гральний бізнес
- •8.4.2. Виставкова діяльність в Україні
- •8.4.3. Діловий туризм
- •8.4.4. Міський туризм
- •9.1. Південний рекреаційний район
- •9.1.1. Західний підрайон
- •9.1.2. Кримський підрайон
- •9.1.3. Східний підрайон
- •9.2. Карпатський район
- •9.2.1. Передкарпаття
- •9.2.2. Карпати
- •9.2.3. Закарпаття
- •9.3. Інші рекреаційні райони України
- •9.3.2. Правобережний височинний лісостеп
- •9.3.3. Лівобережний лісостеповий район
- •9.3.4. Степовий рекреаційний район
- •10.1. Рекреаційно-туристичне господарство країн Європейського макрорайону
- •11.1. Туреччина
- •11.4. Непал
- •11.5. Таїланд
- •12.1. Єгипет
- •13.1. Сполучені Штати Америки
- •14.1. Рекреаційно-туристичне господарство країн Карибського басейну
- •15.1. Бразилія
- •16.1. Нова Зеландія
8.4. Розважально-ділова рекреаційна діяльність
Роль розваг у житті сучасної людини дедалі зростає. Нині фактично будь-яка рекреаційна діяльність супроводжується різними розважальними заходами. Окремі види туризму, наприклад діловий, конгресовий, міський і приміський, значною мірою е розважальними. Однак є і суто розважальні види рекреаційної діяльності. До них у першу чергу належить гральний бізнес.
8.4.1. Гральний бізнес
Рівень розвитку грального бізнесу в Україні залишається низьким. Відкриваються все нові казино і павільйони гральних автоматів, але донині потенціал грального бізнесу, особливо для багатих іноземців, використовується на соті частки процента.
В Україні зосереджено чимало територій і об'єктів, які мають значний містичний імідж, демонічну славу по всьому світу. Величезну притягальну силу для ризикованої гри, найбільших на планеті ставок багатих людей з усього світу має Чорнобильська зона і мертве місто, місто-фантом Прип'ять. Тут поблизу 4-го реактора АБС можна спорудити чи переобладнати з покинутих приміщень найдорожче на Землі казино.
Зловісна світова слава цього місця, помножена на свідомо сформовані та поширювані міфи і легенди про "богом прокляте місце", силові поля Землі, розломи в її корі тощо, можуть приваджувати сюди на короткий термін людей з авантюрним складом мислення, яких чимало серед успішних бізнесменів. Психологія багатьох знаменитостей "пан або пропав" теж сприятиме розвитку грального бізнесу в Чорнобильській зоні.
Тут можна розігрувати лотереї, призи, туристичні подорожі навколо світу, видавати відвідувачам відповідні сертифікати з фотографіями на фоні 4-го реактора, посвідчення тощо.
Привабливими для розвитку грального бізнесу в Україні є географічний центр Європи в Закарпатті, Південне узбережжя Криму, шахти з видобутку кам'яної солі в Закарпатті і на Донеччині, Словечансько-Овруцький кряж, Полтавщина, змальована в містичних творах м. Гоголя з відповідною атрибутикою, гральні заклади на кораблях Чорного моря, шахти та підземні управлінські бункери, демонтовані стратегічні ракети з ядерними боєголовками (які у нас не зовсім продумано підриваються).
Величезний демонічний потенціал, який багаторазово посилює знаменитий "ефект гри", має ставка Гітлера "Вервольф" на Вінниччині. Одна вона за відповідного використання може приносити країні десятки, а то й сотні мільйонів доларів.
В Україні також майже по всій території розташовано безліч менших за значенням об'єктів можливого розвитку грального бізнесу уже не зі світовою, а регіональною або загальнодержавною славою.
8.4.2. Виставкова діяльність в Україні
Соціально-економічний розвиток України супроводжується постійним зростанням виставково-ярмаркової діяльності. Нині вона не лише сприяє зміцненню міжнародного авторитету держави, розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі, просуванню вітчизняних товарів на ринки інших країн, а також є одним із видів рекреаційно-туристичної діяльності. Більшість відвідувачів виставок і ярмарків не є бізнесменами. Вони приходять сюди як на яскраве шоу, щоб відпочити, набратися нових вражень.
Виставка є показом, або експонуванням, товарів і послуг, які виробляються або призначені до виробництва. Вона проводиться з метою ознайомлення потенційних покупців, виробників та інвесторів з ними.
Ярмарок — це короткочасна виставка, що повторюється з певною регулярністю в обумовлений час під однаковою назвою. Метою ярмарку е створення оптимальних умов для укладання угод купівлі — продажу або роздрібний продаж товарів.
За характером експонатів, які виставляються, виставки поділяються на універсальні, тематичні і спеціалізовані, за терміном — на постійні та короткочасні. Крім того, виставки можуть бути всесвітні, міжнародні, національні, регіональні, обласні і місцеві.
Для України характерний бурхливий розвиток виставкового бізнесу, перш за все міжнародного і національного масштабу. У 1997 р. створено Виставкову федерацію України (ВФУ), а також Раду з питань виставкової діяльності в Україні. За даними ВФУ, з 1995 до 2000 р. кількість проведених виставок зросла із 101 до 760. Наступні п'ять років темпи зростання зберігалися. Виникли десятки нових фірм, які займаються організацією виставок.
В Україні з метою організації виставок використовується як наявний фонд приміщень, так і будуються нові ярмаркові центри. Основними виставковими центрами столиці є НВЦ "Експоцентр України", "Київський міжнародний контрактовий ярмарок", "АККО", "Автоекспо", "АККО Інтернешнл" та ін. Найбільші регіональні виставкові центри — це "Експо-Донбас" (Донецьк), "Гал-ЕКСПО" (Львів), "Морські технології" (Одеса), "К. І." (Харків).
У столиці України заплановане будівництво декількох виставкових центрів, які будуть споруджуватися з усім комплексом туристичних послуг — від готелів до казино. Вже започаткована робота у цьому напрямі введенням в експлуатацію у 2002 р. неподалік станції метро "Лівобережна" першої черги Міжнародного виставкового центру (МВЦ). Нині відкрита його друга черга, де виставкові павільйони поєднуються з офісно-готельним комплексом на 500 номерів.
Виставкова діяльність в Україні є потужним імпульсом розвитку туризму національного і міжнародного масштабу. Організована НВЦ "Експоцентр України" ціла серія виставок навесні і влітку 2007 р. привернула увагу десятків тисяч туристів з України і більш як ЗО країн світу.
