- •1.1. Об'єкт і предмет рекреаційної географії
- •1.2. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками
- •1.3. Основні поняття рекреаційної географії
- •2.2. Теорії, які використовує рекреаційна географія
- •2.3. Закономірності та принципи рекреаційної географії
- •3.1. Загальні засади районування
- •3.2. Рекреаційне районування
- •3.3. Рекреаційне районування світу та України
- •4.1. Системи і комплекси
- •4.2. Територіальні рекреаційні системи
- •4.3. Територіальні рекреаційні системи України і світу
- •5.1. Поняття про географічні умови і ресурси
- •5.2. Рекреаційні ресурси
- •5.3. Рекреаційні ресурси України і світу
- •6.1. Загальні потреби суспільства
- •6.2. Рекреаційні потреби
- •6.3. Рекреаційні потреби в Україні і світі
- •7.1. Діяльність людини
- •7.2. Рекреаційна діяльність
- •7.3. Рекреаційна діяльність в Україні і світі
- •8.1. Лікувально-курортне господарство України
- •8.1.1. Лікування системи кровообігу
- •8.1.2. Лікування захворювань нервової системи
- •8.1.3. Лікування захворювань органів травлення
- •8.1.4. Лікування органів дихання
- •8.1.5. Лікування захворювань опорно-рухового апарату
- •8.1.6. Лікування сечостатевої системи та інших захворювань
- •8.2. Оздоровчо-спортивна діяльність
- •8.2.1. Пішохідний туризм
- •8.2.2. Водний туризм
- •8.2.3. Велосипедний туризм
- •8.2.4. Спелеологічний туризм
- •8.2.5. Гірськолижний туризм
- •8.3. Пізнавальна рекреаційна діяльність
- •8.3.1 Релігійний туризм
- •8.3.2. Сільський зелений туризм
- •8.3.3. Екологічний туризм
- •8.4. Розважально-ділова рекреаційна діяльність
- •8.4.1. Гральний бізнес
- •8.4.2. Виставкова діяльність в Україні
- •8.4.3. Діловий туризм
- •8.4.4. Міський туризм
- •9.1. Південний рекреаційний район
- •9.1.1. Західний підрайон
- •9.1.2. Кримський підрайон
- •9.1.3. Східний підрайон
- •9.2. Карпатський район
- •9.2.1. Передкарпаття
- •9.2.2. Карпати
- •9.2.3. Закарпаття
- •9.3. Інші рекреаційні райони України
- •9.3.2. Правобережний височинний лісостеп
- •9.3.3. Лівобережний лісостеповий район
- •9.3.4. Степовий рекреаційний район
- •10.1. Рекреаційно-туристичне господарство країн Європейського макрорайону
- •11.1. Туреччина
- •11.4. Непал
- •11.5. Таїланд
- •12.1. Єгипет
- •13.1. Сполучені Штати Америки
- •14.1. Рекреаційно-туристичне господарство країн Карибського басейну
- •15.1. Бразилія
- •16.1. Нова Зеландія
8.2. Оздоровчо-спортивна діяльність
Оздоровчо-спортивна діяльність є однією з найдоступніших і наймасовіших форм рекреації. її роль буде постійно зростати, зважаючи на об'єктивно зумовлене характером розвитку сучасного суспільства зменшення фізичної рухливості та активності людей. Тому лише спортивно-оздоровчий туризм може вирішити цю проблему, яка дедалі загострюється.
Спортивно-оздоровчий туризм здійснюється шляхом подолання якоїсь відстані, території, маршруту активним способом, покладаючись на власні вольові і фізичні зусилля. Саме активна форма пересування на чистій або умовно чистій в екологічному плані території з гарними краєвидами дає великий оздоровчий ефект. Рухаючись у доступному ритмі, через деякий час людина починає відчувати ейфорію, яку можна назвати "м'язовим щастям". Крім того, якщо такий рух супроводжується єднанням з природою, відбувається на фоні чудових ландшафтів, оздоровчий ефект значно посилюється. Людина відпочиває не лише тілом, а й душею.
За комплексом природних умов і ресурсів Україна має всі можливості для розвитку найрізноманітніших видів активного відпочинку. Особливо великі перспективи не тільки національного, а й світового масштабу має пішохідний туризм (Крим, Карпати, Поділля), водний (річки, озера, моря), велосипедний (гори і височини країни), спелеотуризм (Поділля і Крим), гірськолижний туризм (Карпати і Крим).
В Україні традиційно за формою проведення заходів і особливостями організації спортивно-оздоровчий туризм поділяють на організований (плановий і самодіяльний) і неорганізований.
Плановий туризм здійснюється на основі туристичних путівок. Вони надаються відповідними туристичними організаціями й установами і є певною гарантією того, що турист за сплачені гроші отримає послуги, які надаватимуть професійні інструктори, гіди, провідники за розробленими, дослідженими, неодноразово перевіреними, описаними маршрутами. Це найкомфортніший вид активного відпочинку й оздоровлення, оскільки маршрути переважно проходять через туристичні притулки і бази. Туристи забезпечуються всім комплексом необхідного спорядження, ночівлею, харчуванням, медичним, культурно-видовищним, анімаційним та іншим обслуговуванням. Такі походи можуть включати і подолання окремих складних ділянок транспортом. Нескладність маршрутів і повне забезпечення всім необхідним робить плановий туризм доступним навіть літнім і хворим людям.
Самодіяльний туризм функціонує на основі організаційної діяльності різних громадських об'єднань
(туристичних клубів, секцій, товариств тощо). Проведення туристичних походів забезпечується такими громадськими організаціями на базі відповідного добору складу групи туристів, прокладання маршруту руху, забезпечення всім необхідним (від інструкторів і харчування до ночівлі і розваг).
Маршрути походів самодіяльних туристів затверджуються відповідними маршрутно-кваліфікаційними комісіями, а проходження за ними перебуває під контролем рятувальних служб і загонів МНС.
Неорганізовані, "дикі", аматорські, "під чорним прапором" походи організовуються одним або кількома туристами на власний страх і ризик. Вони самі визначають район проходження, добирають спорядження, забезпечують себе їжею, ночівлею, розвагами, розраховуючи лише на власні сили і життєвий досвід,
