- •Питання і відповіді до екзамену з історії України Другий курс
 - •Найдавніші стоянки людей та території України періоду кам’яного віку.
 - •Трипільська культура
 - •Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
 - •Рабовласницькі античні міста – держави Північного Причономор’я.
 - •Походження слов’ян та їх розселення на території України
 - •Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі).
 - •Введення християнства на Русі, його історичне значення
 - •Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець 9 – кінець 10 століття)
 - •Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець 10 – середина 11 століття)
 - •Монгольська навала, встановлення золотоординського іга та їх наслідки для українських земель.
 - •1) Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
 - •2) На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. Фактично ліквідується;
 - •Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
 - •Галицько – Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
 - •II етап (1205—1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинаться, майже 30річний період боротьби галицького нараду. Характерними ознаками державного життя у цей час були:
 - •IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.
 - •Боротьба Русі проти монголо – татарських орд та її світове значення.
 - •Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
 - •Українські землі під владою Речі Посполитої.
 - •Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
 - •Утворення Української гетьманської держави.
 - •Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
 - •Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
 - •Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
 - •Україна в період гетьманування і.Мазепи.
 - •Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
 - •Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
 - •Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
 - •Тарас Григорович Шевченко в українському національно – визвольному русі.
 - •Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
 - •Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
 - •Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
 - •1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
 - •Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
 - •Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
 - •Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський.
 - •Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
 - •Зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
 - •Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
 - •Радянсько – польська війна і Україна.
 - •Входження України до складу срср.
 - •Україна в період неПу.
 - •Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
 - •Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
 - •Нахватка кваліфікованих кадрів. Дефіцит обладнання. Нестача коштів.
 - •Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
 - •Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
 - •Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
 - •1930-Ті рр. В історії культури урср були часом «культурної революції» — складової частини соціалістичних перетворень у радянській державі.
 - •Місце України в планах гітлерівців.
 - •Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
 - •Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
 - •Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
 - •1) Комуністична (партизанські загони і радянські підпілля);
 - •2) Націоналістична(оун-упа).
 - •Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
 - •1945-1946 – Відкрите протистояння було здійснено більше 2 тис. Повстань і проведено 10тис каральних операцій.
 - •1947-1950 – Підпільна боротьба(невеликими групами, саботаж, терористичні акти).
 - •1950—Убито р. Шухевича, закінчується організаційний опір оун—упа.
 - •Звільнення України від німецьких загарбників.
 - •8 Березня-28 жовтня 1944 р. Радянськими військами було проведено Східно-Карпатську стратегічну наступальну операцію, що забезпечила звільнення Карпатської України.
 - •28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
 - •Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
 - •Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
 - •Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
 - •Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
 - •Суспільно – політичне життя України в 1965 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
 - •Соціально – економічний розвиток України у 50-х – сер. 60-х рр. Реформи м.С. Хрущова.
 - •Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
 - •Дисидентський рух в Україні та його значення.
 - •Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
 - •Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
 - •1985-1991 Рр. — останній період існування срср і перебування в його складі України.
 - •Початок формування багатопартійності в Україні.
 - •I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
 - •II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
 - •III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
 - •Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.
 
- 
Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
 
У ХV-ХVІ ст. виникає нова верства українського суспільства – козацтво. Українське козацтво – визначне явище в європейській історії. Слово "козак" – тюркського походження і означає «вільна людина, воїн-вершник, страж, розбійник».
Причини виникнення українського козацтва:
- економічні (народна колонізація вільних земель Придніпров'я та Дикого поля - степів за Дніпровськими порогами);
- соціальні (посилення феодальної експлуатації українського населення з боку литовських та польських магнатів, шляхти, оформлення кріпосної залежності селянина від феодала);
- політичні (цілеспрямована політика польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу по охороні південних рубежів від татарської небезпеки);
- стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства);
- національно-релігійні (політика полонізації українського населення та наступ католицької церкви на права православної).
Перші згадки про козаків у писемних джерелах датовані 80-90 рр. XV ст. Військовим і організаційним центром низових козаків стала Запорозька Січ.
Козацтво поряд із ратними справами активно займалось господарським освоєнням Дикого поля. Спочатку козаки займалися господарською діяльністю, що мала сезонний характер і не потребувала господарських будівель, осілості. Згодом починають виникати зимівники (запорізькі хутори), які складалися з двох-трьох хат, господарських будівель. Козаки займалися також землеробством, скотарством, садівництвом, ремеслом. Господарство козаків було позбавлене феодальних пут, що приваблювало феодально-залежних селян.
Також козаки займалися і торгівлею, але вона не мала чіткого відлагодженого характеру. Продавали вони продукти своєї діяльності та здобич, добуту в походах. Купували переважно хліб, одяг, зброю.
Утворення Запорізької Січі. Адміністративно-політичний устрій Січі
Особливо вславилися організацією козацтва професійні воїни-лицарі – черкасько-канівські старости Остап Дашкевич та Дмитро Вишневецький. Саме вони зібрали в першій половині XVI ст. стільки козаків, що Канів і Черкаси стали центрами українського козацтва (українських козаків до XVII ст. називали черкасами). Кажуть, що О. Дашкевичу належала ідея Запорозької Січі та козацького реєстру: 1533 р. він запропонував уряду побудувати на неприступному острові серед Дніпра замок і утримувати там 2 тис. козаків. Цей задум здійснив Дмитро Вишневецький, заснувавши в сер. ХVІ ст. в 50-х рр. першу Січ на острові Хортиця.
Козацтво також – важливий чинник міжнародного життя – не лише захищало українські землі, але й ослаблювало військову міць татар і турків.
- 
Утворення Української гетьманської держави.
 
У процесі розгортання національно-визвольних змагань (1648—1657) у середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки було чітко сформульовані фундаментальні основи національної державної ідеї:
— право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання;
— незалежність і соборність Української держави;
— генетичний зв'язок козацької державності з Київською Руссю, спадкоємність кордонів, традицій та культури княжої доби.
Ці положення і лягли в основу державотворчої діяльності Б. Хмельницького — від ідеї козацького автономізму до створення суверенної незалежної держави. Ця республіка відіграла провідну роль у становленні козацтва як вільного українського стану населення та поширенні козацьких порядків на всю Україну. Протягом свого існування (ХVІ-ХVІІІ ст.) Січ вісім разів змінювала місцеперебування, проте, її соціально-політичний устрій залишався незмінний.
Ознаки державності ЗС: система органів влади; система норм – право; певна територія.
Було сильне військо, але слабка економіка. Вона мала свій військовий та адміністративно-територіальний поділ: курені ( 38) і паланки (5-8), а також оригінальну систему органів управління. Всі козаки вважалися рівними й мали однакові права. Вищим законодавчим, адміністративним, судовим органом Запорозької Січі була козацька рада, рішення якої були обов'язкові до виконання. Козацька рада збиралась у встановлені дні року або в будь-який час на вимогу товариства. Учасники ради утворювали широке коло, всередині якого розміщувались урядовці. Свою волю козаки виявляли вигуками та підкиданням шапок. Під час походів ради відбувалися у військових таборах. На радах розглядали важливі питання внутрішньої та зовнішньої політики, а також обирали козацьку старшину - керівний орган Січі. Вибори старшини часто відбувалися в обстановці гострої боротьби між голотою і заможними козаками. До складу військової старшини (начальників) входили: кошовий отаман (гетьман), військовий суддя, військовий осавул, військовий писар та курінні отамани. До похідних та паланкових начальників належали писар, осавул, підписар, під осавул, а також обозний.
Права і обов'язки старшини чітко регламентувалися. Козацьке звичаєве право ототожнювалось з козацькими вольностями, і козаки всіляко його захищали. Порушників негайно позбавляли урядів і карали. Із Січі козацькі звичаєві норми поширювались по всій Україні і швидко завоювали великий авторитет серед населення, ставши основою пізніших писаних законодавчих актів.
