Аудит кредиторської заборгованості

Значну питому вагу в складі джерел коштів підприємства мають позикові кошти, у тому числі й кредиторська заборгованість. Тому аудитору необхідно також вивчати, перевіряти поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру. Кредиторська заборгованість - це найвагоміша частина зобов'язань підприємства, до яких включаються довгострокові і поточні зобов'язання. Під час перевірки кредиторської заборгованості мають бути розв'язані такі завдання: - вивчення реальності кредиторської заборгованості - як довгострокової, так і поточної; - установлення причин і строків утворення заборгованості; - перевірка наявності простроченої кредиторської заборгованості; - вивчення кредиторської заборгованості, за якою минув строк позивної давності; - з'ясування правильності списання заборгованості, строк позовної давності якої минув, перевірка достовірності відображення за відповідними статтями балансу суми кредиторської заборгованості; - перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості та оформлення і відображення в обліку заборгованості за одержаними авансами. У джерелами інформації для перевірки кредиторської заборгованості є: договори поставки продукції (робіт, послуг), акти звіряння розрахунків, протоколи про залік взаємних вимог, акти інвентаризації розрахунків, векселі, копії платіжних документів, книга купівлі, книга продажу, облікові регістри (відомості, журнали, машинограми), Головна книга, звітність, а також первинні документи й облікові регістри з обліку розрахунків із постачальниками, різними кредиторами, розрахунки за претензіями, з відшкодування матеріального збитку. Аудит кредиторської заборгованості проводиться в кілька етапів. Необхідно встановити, чи не була відображена в балансі заборгованість прострочена? Це здійснюється зіставленням термінів розрахунків, які вказані в договорах, рахунках-фактурах. Перевіряється кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності. Установлюється наявність кредиторської заборгованості з простроченим терміном позову та перевіряється її списання. Для підтвердження реальності кредиторської заборгованості аудитор може розіслати листи кредиторам для підтвердження залишку. Надходження і перерахування коштів перевіряється за даними журналу № 1. У такий же спосіб виявляється наявність заборгованості з простроченим трирічним терміном давності і перевіряється правильність її списання.

Облік списання простроченої кредиторської заборгованості

Механізм списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, з бухгалтерського обліку бюджетних установ регулюється Порядком списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, затвердженим Наказом Державного казначейства України від 08.05.2001 № 73 зі змінами, затвердженими наказами Державного казначейства від 19.07.2001 № 122 та від 29.01.2002 № 14.

Списання за загальним і спеціальним фондами державного бюджету кредиторської заборгованості бюджетних установ (крім власних надходжень), строк позовної давності якої минув і яка є наслідком діяльності установи, здійснюється щоквартально.

Строк позовної давності згідно зі статтею 71 Цивільного Кодексу Української РСР становить три роки.

Визначення кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною для погашення, проводиться окремо створеною комісією, затвердженою наказом керівника установи, або щорічною інвентаризаційною комісією за допомогою інвентаризації розрахунків.

До складу інвентаризаційної комісії неодмінно включається головний бухгалтер або його заступник та працівник бухгалтерії, до функціональних обов’язків якого входить ведення обліку розрахунків.

За результатами інвентаризації розрахунків складається акт довільної форми, в якому зазначаються сума кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною до погашення, назва й адреса кредитора, дата та причини виникнення заборгованості, а також заходи, що застосовувалися для її ліквідації (листи до установи вищого рівня з приводу виділення коштів для погашення даної заборгованості).

Після затвердження керівником установи акт передається за відомчою підпорядкованістю установі вищого рівня для прийняття рішення щодо доцільності списання. Для установ, що мають подвійну підпорядкованість, таке рішення приймається установою вищого рівня, яка затверджує кошторис доходів та видатків.

Установа вищого рівня розглядає подані акти інвентаризації та в разі прийняття відповідного рішення видає наказ про списання з обліку підвідомчої установи кредиторської заборгованості за загальним і спеціальним фондами державного бюджету (крім власних надходжень), строк позовної давності якої минув.

Списання простроченої кредиторської заборгованості бюджетної установи за власними надходженнями здійснюється в такому самому порядку, але рішення про списання приймає керівник установи самостійно, а до відома установи вищого рівня подається інформація про проведення такого списання.

У бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, відображається такою кореспонденцією субрахунків:

за коштами загального фонду:

Дебет субрахунка № 675 Кредит субрахунка № 431

за коштами спеціального фонду:

Дебет субрахунка № 675 Кредит субрахунка № 432

Згідно з зазначеним Порядком підлягають списанню й суми депонентської заборгованості, строк позовної давності якої минув. В обліку операції зі списання депонентської заборгованості, строк позовної давності якої минув, відображаються за дебетом субрахунка № 671 та кредитом субрахунків № 431 (за загальним фондом) і № 432 (за спеціальним фондом).