Тема 2 Предмет і метод бухгалтерського обліку

2.1. Предмет бухгалтерського обліку

2.2. Класифікація господарських засобів і джерел їх формування

2.3. Господарські процеси як об’єкт бухгалтерського обліку

2.4. Метод бухгалтерського обліку

2.1. Предмет бухгалтерського обліку

Предметом бухгалтерського обліку є процес розширеного суспільного відтворення (виробництва, обміну і невиробничого споживання суспільного продукту), а також використання господарських засобів у цих процесах, які узагальнюються у грошовому вимірнику, для надання інформації, необхідної для управління і контролю.

Господарський облік відображає процес розширеного суспільного відтворення, а його окремі види – різні сторони цього процесу. Для визначення предмета бухгалтерського обліку з'ясовують економічний зміст його об'єктів

Бухгалтерський облік здійснюється на підприємствах, організаціях, установах виробничої і невиробничої сфери і служить для спостереження і контролю за їхньою діяльністю. Кожне підприємство, організація, установа має господарські засоби (будівлі, споруди, устаткування, матеріальні та інші ресурси), які утворюються за рахунок певних джерел (сукупності вкладень засновників, прибутку, позикових коштів тощо). Контроль за наявністю і рухом, а також доцільним використанням засобів у кожному господарстві здійснюється за допомогою бухгалтерського обліку. Тому, господарські засоби, що перебувають у розпорядженні окремих підприємств, і джерела їх формування є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета.

Процес розширеного відтворення базується на єдності виробництва суспільного продукту його розподілу, обміну і споживання. Процес виробництва здійснюється у ланках виробничої сфери. В бухгалтерському обліку відображаються матеріальні, трудові та фінансові затрати на виробництво цього продукту. Тому, суспільний продукт і затрати на його виробництво також є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета.

Створений у процесі виробництва продукт підлягає розподілу. Частина його спрямовується на відтворення спожитих у процесі виробництва предметів праці (сировини, матеріалів, палива тощо), а також на відтворення засобів праці (основних засобів) шляхом повного їх відновлення. Друга частина суспільного продукту спрямовується для оплати праці робітників і службовців; на створення загальнодержавних фондів споживання; на створення фонду накопичення (прибутку підприємства). Розподіл суспільного продукту контролюється за допомогою бухгалтерського обліку. Отже, процес розподілу суспільного продукту і зобов'язання та розрахунки, що виникають при цьому, є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета.

Для забезпечення безперервності процесу виробництва створений суспільний продукт підлягає обміну (реалізації). Цей обмін здійснюється у формі купівлі-продажу. У процесі купівлі-продажу виникають певні витрати, пов'язані з транспортуванням, зберіганням, реалізацією тощо. Крім того, мають місце різні розрахункові взаємовідносини між постачальниками, покупцями, банками по кредитах, з бюджетом та ін. Тому, процес обігу суспільного продукту, грошові кошти та розрахунково-кредитні операції, що виникають при цьому, є об'єктами бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета.

Із сфери товарного обігу суспільний продукт надходить у сферу виробничого та невиробничого споживання. Виробниче споживання характеризує використання частини суспільного продукту у вигляді засобів виробництва для потреб виробництва і в бухгалтерському обліку відображається як частина процесу виробництва. Невиробниче споживання здійснюється у ланках невиробничої сфери, призначених для задоволення потреб суспільства (державне управління й оборона країни, освіта, культура, охорон а здоров'я тощо). Об'єктами бухгалтерського обліку у невиробничій сфері є бюджетні асигнування, тобто кошти, виділені із державного бюджету для забезпечення діяльності цих ланок і контроль за доцільністю їх використання.

2.2. Класифікація господарських засобів і джерел їх формування

Для управління діяльністю підприємства необхідно знати: якими господарськими засобами воно розпоряджається, де ці засоби розміщені, як вони функціонують в процесі діяльності, а також за рахунок яких джерел утворилися і для чого призначені.

Тому господарські засоби групують:

– за функціональною участю в процесі діяльності;

– за джерелами утворення (формування) і цільовим призначенням.

Класифікація господарських засобів за функціональною участю в процесі діяльності

За функціональною участю в процесі діяльності господарські засоби підприємства поділяються на необоротні й оборотні активи. Згідно з міжнародними стандартами, під активами розуміють ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких призведе до надходження економічних вигод у майбутньому (тобто активи – це ресурси підприємства, які мають активно працювати і давати прибуток).