Висновки до першого розділу

Проголошення незалежності нашої держави відкрило ширші горизонти для творчої праці вчителів, методистів, науковців. До нових соціально-економічних цілей, життєвих реалей, до потреб націанального характеру освіти були використані різноманітні засоби навчально-виховного процесу.

Характеристику змісту навчання з математики в початкових класах можна подати шляхом опису вимог до знань і умінь учнів. Відповідно до програм, на кінець навчального року учні повинні:

• знати напам'ять таблиці арифметичних дій;

• знати назви і позначення одиниць величин;

• вміти читати, записувати і порівнювати числа в межах мільйона;

• вміти виконувати позатабличні дії з числами;

• вміти знаходити значення числових виразів;

• вміти розв'язувати прості та складені задачі тощо. [3]

Вищенаведені знання та вміння, на нашу думку, можна краще забезпечити, викооористовуючи дидактичні засоби, зроблені за допомогою комп'ютера.

Застосування ІКТ в математичній освіті, молодших школярів зокрема, дає наступні переваги:

1. Економія часу. Вчителю не потрібно буде вимальовувати на дошці схеми і моделі, малюнки тощо. Учні зможуть швидше перемикатися з однієї форми навчання на іншу (наприклад, вслід за поясненням матеріалу спробують самостійно виконати певні завдання на комп’ютері), що дозволить вчителю пояснити на уроці більше матеріалу.

2. Можливість автоматизованої перевірки знань учнів. Практичні роботи і тестові завдання для школярів. Перевірка завдань при комп'ютерному навчанні проводиться автоматично. [22]

Напрями використання комп’ютера у навчально-виховному процесі визначаються загальними і спеціальними педагогічними і дидактико-методичними задачами. Переваги засобів нових інформаційних технологій навчання можуть виявлятися тільки у тому випадку, коли ці засоби органічно поєднуються з традиційними засобами, органічно вписуються у існуючі організаційні форми навчання, доповнюючи систему засобів навчання.

Використання таких засобів забезпечить належний розвиток учнів та полегшить працю вчителя.

Розділ 2. Методика проведення уроків математики із використанням комп’ютерних засобів

2.1. Підготовка вчителя до використання комп’ютера

Сучасний період розвитку сфери освіти характеризується процесом інформатизації, який припускає реалізацію можливостей інформаційних технологій (ІТ) з метою вдосконалення навчально-виховного процесу, організаційних форм і методів навчання, виховання, що забезпечують розвиток учня, формування у нього умінь здійснення самостійної навчальної діяльності по збору, обробці, передачі інформації про об'єкти, що вивчаються, явища, процеси. Тому в підготовці вчителя до уроку значне місце повинно бути відведено не тільки вивченню загального курсу, але і застосуванню ІКТ в конкретному предметі шкільної програми. [19]

Для вчителів математики важливим є наступні питання в цьому контексті:

• реалізація можливостей ІКТ у області побудови різних екранних зображень математичних об'єктів, їх динамічного уявлення;

• автоматизація процесів обчислювальної і інформаційно-пошукової діяльності, а також діяльність по збору, обробці даних про об'єкти, що вивчаються, явища, процеси;

• реалізація прикладної спрямованості навчання математики з вмкористаням ІКТ;

• вимоги до електронних засобів освітнього призначення, необхідних для вивчення математики та експертної їх оцінки;

• використання комп'ютерних тестуючих і діагностуючих методик встановлення рівня засвоєння матеріалу.

Можна виділити наступні основні напрями підготовки до використання ІКТ в професійній діяльності вчителя математики в початковій школі:

1) Педагогічна доцільність реалізації можливостей засобів інформаційних технологій в процесі викладання математики:

• зворотній зв'язок між користувачем та засобами інформатизації і комунікації;

• комп'ютерна візуалізація навчальної інформації про об'єкти або закономірності процесів, явищ;

• автоматизація процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової діяльності, операцій по збору, обробці, передачі, тиражуванню інформації, а також архівному зберіганню достатньо великих об'ємів інформації з можливістю легкого доступу і звернення користувача до розподіленого інформаційного ресурсу;

• автоматизація процесів обробки результатів навчального експерименту з можливістю багатократного повторення будь-якого фрагмента або самого експерименту;

• автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю і контроль за результатами засвоєння знань.

2) Інформаційна взаємодія в умовах функціонування локальних і глобальній комп'ютерних мереж, реалізації потенціалу розподіленого інформаційного ресурсу;

3) Особливості навчально-виховного процесу в умовах інформатизації освіти, зокрема педагогічна практика використання засобів ІКТ, в процесі викладання математики;

4) Основні положення розробки і використання електронних засобів навчального призначення, їх проектування і оцінки їх змістово-методичної значущості;

5) Педагогіко-ергономічні умови безпечного і ефективного застосування засобів обчислювальної техніки, засобів інформатизації і комунікації (зокрема організаційні, психологічні, управлінські, санітарно-гігієнічні та інші умови проведення занять з використанням ІКТ, можливі негативні наслідки використання засобів ІКТ і заходи по запобіганню цим наслідкам);

6) Особливості застосування діагностуючих| методик встановлення рівня знань, умінь учнів з математики, а також контролю і самооцінки знань.

На нашу думку, використання комп’ютерного ППЗ, на уроках математики забезпечить наступні позитиви у навчанні школярів:

• скорочується час вироблення необхідних технічних навичок учнів;

• збільшується кількість тренувальних завдань;

• досягається необхідний темп роботи учня (за урок клас взмозі виконати у 1,5 рази більше завдань, якщо використовувати комп’ютер);

• досягається диференціація навчання (комп’ютерні тестові завдання, що їх розробив вчитель можуть бути індивідуальними для кожного учня);

• учень стає суб’єктом навчання, тому що програма вимагає від нього активного управління;

• забезпечиться певний рівень інформаційної грамотності;

• з’являється можливість моделювати безліч процесів, за допомогою комп’ютерної анімації створювати на уроці ігрову пізнавальну ситуацію (наприклад під час закріплення поняття про площу вчитель може запропонувати учням самостійно вимірювати площу з допомогою палетки на комп’ютері – дитина просто перетягує фігури на палетку і з’ясовує іх площу, див. додаток 2);

• урок можна забезпечити матеріалами, користуючись засобами телекомунікацій;

• діалог із програмою отримує характер навчальної гри, і у більшості дітей підвищується мотивація навчальної діяльності. [5]