3. Життєвий досвід:

Була зимова січнева ніч. Вітя йшов слабо освітленою вулицею. Коли дійшов до будинку 119, то відкрив браму і війшов на двір, обережно вложив ключ до бічних дверей і відчинив двері. Тихо війшов до кімнати, запалив світло... ліжко, стіл, два крісла. В першу хвилину обійняв його жах. Тихо перейшов через кімнату.

Вітя не був злодієм, був тільки одним з тих загублених. Він ховався шість років, а тепер повернувся. Відійшов в хвилині розпачу, коли думав, що батько до нього дуже суворий. Хотів бути вільним, втік і блукав по містах. А вільність на початку мала приємний смак. Був задоволений, але потім усе змінилося. Залишився без праці, без грошей, без друзів, сумний, занедбаний. Але навіть тоді, коли терпів, мав ще свою думу і гордість, а вона не дозволяла на повернення. Одного разу одержав листа - декілька коротких слів без підпису, але знав що це від батька: „ Бічні двері завжди відкриті„. Ці слова впали йому до серця і чув їх в день і в ночі. Бічні двері завжди відкриті... завжди... завжди... Не затримувався вже довше - повернувся. Довга і важка була ця дорога. Пройшов її пішком - цілу. Деколи здавалась навіть приємною, повертався до дому, де бічні двері завжди відкриті. Знайшов їх, а за ними все так, як залишив: ліжко, стіл, два крісла. Був щасливий, коли по стількох роках засипав у своєму ліжкку. Пробудившись рано, побачив біля ліжка батька і дуже перелякався. Не міг промовити навіть слово. До очей підступили сльози. Застидався...

- Батько! Пробач мені, дуже прошу... мені так соромно, дуже соромно...

Батько нахилився, притулив сина і поцілував.

- Знаю, що тобі прикро. Радій, що повернувся, що дома.

Так само і Йона втік від свого Отця Небесного, боючись виконувати Його волю, але повернувшись виконав її.

4. Запис теми: Навернення в житті пророка Йони

5. Розповідь про спасенне послання:

а) Бог посилає Йону до Ніневії.

Бог промовив до всого пророка Йони: „Вибирайся в дорогу. Йди в Ніневію, столицю асирійського царства, і скажи всім жителям, що Я їх покараю за їхні переступи”.

б) Йона намагається втікати від Бога, але Бог затримує його.

Але Йона не хотів йти до Ніневії. Він втік на корабельБ що мав далеко плисти (показати малюнок - Йона входить на корабель).

А зараз прослухаймо, що було далі (урочисте читання Святого Письма: Йона 1, 4-16)

Питання пов’язані з прочитаним текстом:

1. Що Господь зробив на морі, коли корабель вже відплив від берега? - Господь кинув на море великий вітер, і на морі знялася страшна буря, тож корабель ось-ось мав уже розбитись (йона 1, 4)

2. Що вчинили моряки для того, щоб море заспокоїлося? - Вони кинули жереб, котрий вказав, що ця буря на морі з приводу Йони і тоді вони викинули його в море.

в) Врятований від смерті пророк виконує Божий наказ.

Але Господь послав велику рибу, котра проковтнула Йону. Він перебував три дні і три ночі всередині риби і там молився до Господа, кажучи ( молитву Йони записати на магнітофон: Йона 2, 3-10).

Як ми бачимо, вже в кінці молитвиЙона готовий виконувати Божу волю і тоді риба вивергла його на сушу (показати малюнок - Йона викинутий рибою на берег). І вдруге Бог наказав Йоні: ,, Іди в Нінівію, у велике місто. Проповідуй там все, що Я тобі скажу”. Йона пішов у Нінівію і об’явив: „Ще сорок днів і Нінівія буде зруйнована”.

г) Послухавшись слів пророка, мешканці Нінівії каються.

Люди в Нінівії послухали Йону, вони повірили Богові. Почали великий піст і одягли покутну одежу. Бог бачив навернення мешканців Нінівії і Він відкликав свою погрозу. Але Йона був невдоволений і розгнівався. Він молився: Йона 4, 2-3 (записати на магнітофон).

д) Через історію з усохлим деревом, Бог показав заздрісному пророку, як Він любить всіх людей.

Йона вийшов з міста в напрямі на схід. Він сів і чекав, що станеться. А Бог виростив рищиновий кущ, щоб від нього була Йонові тінь. Він радів кущем (показати малюнок - Йона під деревом). Але вночі черв’як підточив коріння і кущ усох. Вдень сонце пекло страшенно, Йона не міг вже зносити спеку і сказав: „Ліпше мені вмерти”. А Бог промовив до Йони: Йона 4, 10-11 (записати на магнітофон).

е) Відношення оповідання про Йону до нашого життя.

Також і ми часто чуємо Бога. В Його слові, в сумлінні, в наказах батьків, але ми часто так, як Йона не слухаємо Бога, втікаємо від виконання Його волі. Тому ми потребуємо навернення, готовності в усьому виконувати Божі накази.