ВСТУП

Курсова робота присвячена комплексному розгляду та аналізу міжмовних перекладацьких антонімічних трансформацій в художніх текстах. Дослідження в галузі перекладу - важлива і актуальна задача, спрямована на досягнення адекватних перекладів, сприяє вирішенню багатьох завдань.

У процесі перекладу часто виявляється неможливим використати відповідність слів і виражень, які нам дає словник. У подібних випадках ми прибігаємо до трансформаційного перекладу, що полягає в перетворенні внутрішньої форми слова або словосполучення, або ж її повній заміні для адекватної передачі змісту висловлення. Досягнення адекватності перекладу пов'язане з умінням грамотно ідентифікувати перекладацьку проблему, і здійснювати  необхідні  перекладацькі  трансформації.

Актуальність даної роботи визначається важливістю теоретичного осмислення проблем комплексних смислових перекладацьких антонімічних трансформацій у зв'язку з підвищенням ролі художнього, ділового, рекламного та науково-технічного перекладу перекладу.

До питання про перекладацьких трансформаціях зверталися багато відомих перекладознавців, зокрема: В.М. Комісарів, Р.К. Міньяр-Белоручев, Л.С. Бархударов, Я.І. Рецкер, В.Г. Гак, А.Д. Швейцер. 

Мета дослідження - досягнення адекватності перекладу пов'язане з умінням грамотно ідентифікувати перекладацьку проблему і здійснювати необхідні перекладацькі антонімічні трансформації на основі художнього і наукового тексту та зробити  аналіз специфічних засобів їх вираження.

Сформульована мета припускає рішення ряду приватних завдань:

 

1.   Виявити в текстах перекладу перекладацькі трансформації;

 

2.   Визначити причини використання перекладацьких трансформацій при перекладі розповідей;

 

3.   Вивчити комплексний характер перекладацьких трансформацій;

 

4.   Провести кількісний аналіз використовуваних перекладацьких трансформацій з проаналізованих прикладів, узятих з розповідей.

 

Об’єктом дослідження були факти перекладу - перекладацькі трансформації, вироблені як на рівні окремих позначень, так і в масштабі висловлювання.

Відповідно до поданої мети ми ставимо перед собою наступні завдання:

• Визначити поняття адекватності перекладу;

• Дослідити лексичні, граматичні та лексико-семантичні перекладацькі трансформації;

• Проаналізувати використання трансформацій при перекладі текстів у галузі генетики.

Матеріалом дослідження послужили художні та науково-технічні тексти англійської мови. Накопичений фактичний матеріал доповнений даними англо-російського та англо-англійського словників. 

У першому розділі ми розглянули про переклад та лексико-граматичні трансформації.

У другому розділі  розглядаеться власне антонімічний переклад та перспектива дослідження перекладацьких транс­формацій, які використовуються для досягнення перекладацької еквівалентності в англо-україн- ському перекладі .

У третьому розділі запропоновані прикладу технічно-наукового та художнькоготексту .

РОЗДІЛ 1. Перекладацькі трансформації

1. Поняття адекватності перекладу

Перш ніж винайти значення «адекватності перекладу» давайте визначимо поняття «переклад».

Переклад – це передача змісту письмового або усного висловлювання засобами іншої мови. Словник-довідник лінгвістичних термінів поділяє переклад на три основні групи: дослівний, вільний та художній.

Переклад дослівний. Переклад іншомовного тексту на іншу мову шляхом механічної підстановки на місце слів мови-джерела їх еквівалентів у мові, на який робиться переклад, при збереженні іншомовної конструкції.

Переклад вільний. Передача загального змісту іншомовного тексту без проникнення в смислові деталі й емоційно-експресивні відтінки, виражені мовними засобами мови-джерела.

Переклад художній. Переклад, що зберігає тонкощі змісту іншомовного тексту, його образну систему, переклад зроблений з урахуванням семантичних і виразних можливостей і особливостей як мови-джерела, так і мови-перекладу [20, c. 127].

Літературний (або художній) переклад являється проблемою, що далеко виходить за межі чистої літературно-лінгвістичної техніки, оскільки кожен переклад являється в тій чи іншій мірі ідеологічним освоєнням оригіналу [16, c. 312].

Рецкер І.Я. поділяє переклад на наступні типи: дослівний, буквальний, вільний, адекватний.

Дослівний переклад полягає в передачі структури речення без зміни конструкції і без істотної зміни порядку слів.

Буквальний переклад буває заснований або на зовнішній схожості англійського слова з українським (етимологічний буквалізм), або на використанні при перекладі основного або найбільш поширеного значення англійського слова без урахування значення усього висловлювання в цілому (буквалізм семантичний). Буквальний переклад зазвичай приводить до спотворення думки оригіналу, або до порушення норм мови перекладу.

Вільний переклад застосовується в особливих випадках, коли не потрібна передача стилю оригіналу або коли відтворення стилістичних особливостей оригіналу зв'язане з великими труднощами (наприклад, при перекладі старовинних текстів), або коли переклад робиться для інформації вузького кола осіб.

Адекватний (повноцінний) переклад визначається як переклад, що відповідає оригіналу по функції (повноцінності передачі) і по обиранню засобів перекладачем (повноцінності мови і стилю). Функціональна точність, характерна для адекватного перекладу, не лише допускає, але нерідко і вимагає відмови від формальних, словникових відповідностей [18, c. 8].

Терміни "адекватність" і "адекватний" орієнтовані на переклад як процес, тоді як терміни "еквівалентність" і "еквівалентний" мають на увазі відношення між початковим і кінцевим текстами, які виконують схожі комунікативні функції в різних культурах. На відміну від адекватності еквівалентність орієнтована на результат. Еквівалентність - це особливий випадок адекватності (адекватність при функціональній константі початкового і кінцевого текстів) [23, c. 93].

Лише добре озброєний лінгвістично, історично та культурно перекладач може задовільно виконати завдання адекватного перекладу, що полягає в передачі смислового змісту, емоційної виразності і словесно-структурного оформлення оригіналу. Трудність цього завдання породила досить поширену думку про принципову "неможливість" адекватного перекладу, що виникла ще до судження Лейбніца : "Немає у світі мови, яка була б здатна передати слова іншої мови не лише з рівною силою, але хоч би навіть з адекватним вираженням". З ідеалістичної точки зору, що оголошує літературний твір абсолютно завершеним, замкнутим в собі і неповторним цілим, точний переклад в сенсі відтворення єдиного художнього цілого в усіх трьох названих аспектах (смислового, емоційного та словесно) і їх співвідношень дійсно неможливий. Але якщо вважати суттю твору його загальну ідейно-емоційну естетичну дію, по відношенню до якої різні словесні засоби грають лише службову роль, то проблема точного в сенсі адекватності перекладу виявляється вирішуваною. Адекватним ми повинні визнати такий переклад, в якому передані усі наміри автора (як продумані їм, так і несвідомі) в сенсі певної ідейно-емоційної художньої дії на читача, з дотриманням в міру можливості усіх вживаних автором ресурсів образності, колориту, ритму тощо; останні повинні розглядатися проте не як самоціль, а тільки як засіб для досягнення загального ефекту. Поза сумнівом, що при цьому доводиться дечим жертвувати, вибираючи менш істотні елементи тексту. З цією метою перекладач повинен, перш ніж приступити до роботи, скласти собі ясне уявлення про ідеологію, стиль та фактуру тексту, що перекладається [16, c. 248].

Вимога адекватності носить не максимальний, а оптимальний характер: переклад повинен оптимально відповідати певним (іноді не цілком сумісним один з одним) умовам і завданням. Іншими словами, переклад може бути адекватним навіть тоді, коли кінцевий текст еквівалентний початковому лише на одному з семіотичних рівнів або в одному з функціональних вимірів. Більше того, можливі випадки, коли деякі фрагменти тексту нееквівалентні один одному і в той же час переклад в цілому виконаний адекватно [23, c. 96].

Отже адекватність перекладу – це функціональна відповідність перекладу крізь його еквівалентність. Тож розгляньмо більш детально функціональний спосіб перекладу та прийоми перекладу при реалізації останнього.

2. Теорія про переклад відомих перекладачів

Р.К. Міньяр-Белоручев: “Переклад- вид мовної діяльності, що подвоює компоненти комунікації, метою якого є передача повідомлення в тих випадках, коли коди, якими користуються джерело і одержувач, не співпадають”.(17:136).

 

А.В. Федоров: “Перекласти- означає виразити вірно і повно засобами однієї мови те, що вже виражене раніше засобами іншої мови. Мета перекладу- якомога ближче познайомити читача (або слухача), що не знає мови оригіналу, з даним текстом (або змістом усної мови)”. (23:15).

 

Е.В. Бреус: “Переклад- акт міжмовної комунікації. При перекладі має місце не тільки контакт двох мов, але і зіткнення двох культур.”(3:17)

 

В.Н. Комісарів висловлює чотири лінгвістичні теорії і, відповідно, приводить чотири визначення перекладу. Згідно денотативной теорії, переклад є “процес опису за допомогою мови перекладу денотатів, описаних на мові оригіналу”. (10:32 ). Згідно трансформаційної теорії, “переклад є не що інше, як перетворення одиниць і структур мови оригіналу в одиниці і структури мови перекладу.” (10:38). Згідно семантичної теорії, переклад “полягає в розкритті суті еквівалентних відносин між змістом оригіналу і перекладу.” (10:43). Теорія рівнів еквівалентності пропонує “модель перекладацької діяльності, засновану на пропозиції, що відносини еквівалентності встановлюються між аналогічними рівнями змісту текстів оригінала і перекладу.” (10:62).

 

Л.С. Бархударов: “Перекладом називається процес перетворення мовного твору на одній мові в мовний твір на іншій мові при збереженні незмінного плану змісту, тобто значення.” (2:11).

 Я. І. Рецкер ж визначає трансформації як "прийоми логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення слова  і знаходимо йому відповідність , щоб не збігалася зі словниковим".

Швейцер А. Д.: «Перекладацькі трансформації - це міжмовні операції перевираженія сенсу».

Архипов А. Ф. під перекладацькими трансформаціями розумів «технічні прийоми перекладу, що складаються в заміні регулярних відповідностей нерегулярними», а також «самі мовні вирази, одержувані в результаті застосування таких прийомів».

Латишев Л. К., беручи до уваги два критерії адекватного перекладу - рівноцінність регулятивного впливу вихідного і переказного текстів та їх семантико-структурна подібність, - описує перекладацькі трансформації як «відступ від структурного і семантичного паралелізму між вихідним і перекладним текстом на користь їх рівноцінності в плані впливу ».

1.3. Лексико-граматичні трансформації

Сдобников В.В. та Петрова О.В. зазначають що прийом перекладу можна визначити як перекладацьку операцію, спрямовану на вирішення якоїсь проблеми та спрямовану на припущення типізованої однотипності, здійснюваних перекладачем дій. Відмінності в системах мов і правилах використання одиниць мови постійно створюють визначення проблеми в процесі перекладу, внаслідок чого перекладач вимушений використовувати прийоми перекладу, що називаються перекладацькими трансформаціями. До таких трансформацій і відносяться лексичні трансформації.

Прийоми логічного мислення, за допомогою якого ми розкриваємо значення іншомовного слова в контексті і знаходимо йому український відповідник, прийнято називати лексичними трансформаціями. Суть трансформації полягає в заміні лексичної одиниці, що перекладається, словом або словосполученням, яке реалізує сему цієї одиниці початкової мови (ПМ) [12, c. 12].

Рецкер Я.И. виділяє сім різновидів лексичних трансформацій, хоча не завжди можна чітко класифікувати кожен приклад перекладу із-за переплетення категорій.

1. Диференціація значень.

2. Конкретизація значень.

3. Генералізація значень.

4. Смисловий розвиток.

5. Антонімічний переклад.

6. Цілісне перетворення.

7. Компенсація втрат в процесі перекладу.

Нерідко прийоми трансформацій поєднуються, наприклад, перші два [12, c. 12]. Усі лексичні трансформації ґрунтуються на формально-логічних стосунках між поняттями.

Прийоми логічних трансформацій базуються на таких формально-логічних категоріях:

− підпорядкування;

− контрадикторності;

− перехрещення;

− позаположенності.

Бархударов Л.С. розглядає наступні випадки лексичних замін:

− конкретизація;

− генералізація;

− заміна слідства причиною і навпаки;

− антонімічний переклад;

− компенсація.

Хоча на перший погляд класифікації лексичних трансформацій Рецкера Я.І. та Бархударова Л.С. відрізняються, суть одна і та ж, бо, як вже вказувалось, багато прийомів поєднуються.

Отже, ми розглянули, те що антонімічний переклад – це лексико-граматична трансформація.

РОЗДІЛ 2. Антонімічний переклад як ефективний засіб вирішення перекладацьких труднощів

2.1. Загальні відомості про антонімічний переклад

Переклад є відтворенням оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу, з характерною для нього стилістичною своєрідністю та іншою мовною основою. Зіставлення засобів різних мов, навіть найбільш віддалених, можливе лише шляхом зіставлення функцій, які виконують різні мовні засоби. Відповідно до цього, точність перекладу полягає у функціональній, а не формальній відповідності оригіналу.

Антонімічний переклад – прийом перекладу, що полягає у заміні поняття, вираженого в оригіналі, протилежним [3: 188]. За твердженням, В. Комісарова, сутність прийому антонімічного перекладу полягає у використанні в перекладі слова або словосполучення, що має значення, протилежне значенню відповідного англійського слова або словосполучення вжитого в оригіналі [2: 357]. Наприклад, українські слова любити, подобатись є прямими відповідниками англійських дієслів to love, to lіke і антонічними відповідниками дієслів to hate, to dіslіke. Необхідність застосування антонімічного перекладу пов'язана ще й з тим, що в сучасній англійській мові для утворення антонімів широко використовуються заперечні префікси. Зважаючи на те, що в англійській мові заперечні префікси відрізняються за формою від заперечної частки not, слова з такими префіксами так само поєднуються із заперечною часткою, як і всі інші слова. Часто саме це й робить неможливим безпосередній переклад слова із заперечним префіксом українською мовою. Найпоширеніший в українській мові префікс "не" збігається за формою із заперечною часткою [3: 200].

Досить часто використання в англійському тексті сполучення заперечної частки not зі словом, що має заперечний префікс, змушує перекладача вдаватись до антонімічного перекладу:

I have the honour and happiness of presenting Miss Emelia Sedley to her parents, as a young lady not unworthy to occupy a fitting position in their polished and refined circle. – Я маю честь представити міс Емілію Седлі її батькам як молоду особу, яка гідна зайняти відповідне становище у вищому колі [1: 44].

У наведеному прикладі слово unworthy перекладається антонімічно не тому, що в українській мові відсутня антонімічна група гідний – негідний, а лише через те, що це слово вжите із заперечною часткою.

Іншим фактором, що впливає на застосування антонімічного перекладу, є існування в англійській мові цілої низки антонімічних груп, що не мають відповідників в українській мові. При цьому, зазвичай, в українській мові є слово, що відповідає за значенням одному із членів англійської антонімічної групи, а інший член (або члени) цієї групи не мають відповідника. Наприклад, в антонімічній дієслівній парі to lіke – to dіslіke, дієслову to lіke приблизно відповідають за значенням українські дієслова подобатись та любити, але для його антоніма відповідників в українській мові немає. Тому під час перекладу дієслова dіslіke необхідно вдаватись до прийому антонімічного перекладу.

Антонімічний переклад часто буває найбільш зручним прийомом передачі смислового та стилістичного значення багатьох виразів. Про це свідчать такі приклади:

Take your time. – Не поспішайте;

Take it easy. – Не хвилюйтеся / Не беріть близько до серця;

Mind your own business. – Не твоя справа! / Не втручайся у чужі справи!;

to keep one's head – не розгубитися;

to have clean hands in the matter – не стосуватися справи.

Антонімічний переклад у більшості випадків є одним із можливих варіантів перекладу, але у наведених прикладах він є найбільш доречним, а інколи і єдиним. Коли англійське слово або вираз, що передається шляхом антонімічного перекладу, в оригіналі вживається у заперечній формі, то переклад буде мати стверджувальну форму: Don't sit up, I'll be late. – Не чекайте на мене, лягайте спати.

Особливо важливим є застосування прийому антонімічного перекладу у тих випадках, коли в українській мові немає точного словникового відповідника англійському слову. Наприклад, при перекладі наступної фрази з Польового статуту армії Великої Британії ця необхідність виникає через відсутність формального відповідника іменнику inferiority: The adoption of the defensive does not necessarily imply weakness or inferiority. Передати точний смисловий і стилістичний відповідник оригіналу можна замінивши поняття inferiority його антонімом superiority: Перехід до оборони не обов'язково означає слабкість тих, хто обороняється чи перевагу сил противника.

Ще один приклад, який заслуговує на увагу є наступний: They nodded to each other by way of breaking the ice of unacquaintance [4: 315]. У наведеному прикладі значення іменника unacquaintance можна передати лише описово. Але такий розгорнутий переклад не буде доречним для художнього перекладу. У цьому випадку варто вдатись до антонімічного перекладу: Вони кивнули один одному, щоб заприятелювати. Проте, антонімічний переклад може інколи використовуватись і за можливості прямого перекладу: The police were on show discreetly, but under cover was every able-bodied man of the force. Для цього речення можливим є прямий переклад шляхом конкретизації: Поліцейські з'являлися лише невеликими групами… Але значно краще передає зміст висловлювання антонімічний переклад: Поліція трималася у тіні.

Особливо часто антонімічний переклад застосовується для перекладу фразеологічних одиниць. В англійській мові є багато фразеологізмів, значення яких можна передати (без втрати ідіоматичності) лише протилежним поняттям із запереченням:

He has a ready tongue. – Він за словом у кишеню не лізе.

No time like the present. – Лови момент.

To be weighed and found wanting. – Не витримати випробування / Не виправдати надій.

Отже, викладене дозволяє зробити висновок про те, що антонімічний переклад є контекстуальним і одним із найгнучкіших способів передачі відтінків значення оригіналу. Він є найбільш зручним прийомом передачі смислового та стилістичного значення багатьох виразів. Зважаючи на це, для перекладача важливим є вміння застосовувати антонімічний переклад, особливо у тих випадках, коли в українській мові немає точного словникового відповідника іноземному слову.

2. Застосування антонімічного перекладу у процесі передачі значення однократності та неоднократності дії в англо-українському перекладі.

Аспектуальні значення однократності та неоднократності, які характеризують кількісну сторону дії, вивчали багато науковців та дослідників , але, головно, в мовознавчій площині. Перекла­дацькі трансформації, включаючи антонімічний переклад, також були у колі зацікавлень учених. Дослідники в галузі перекладу розглядали суть та зміст антонімічного перекладу, аналізували випадки та причини його застосування, однак у згаданих вище перекладознавчих працях аналізу­валися переклади лише деяких англомовних конструкцій, де саме дієслово зазнавало антонімічних трансформацій і увага не акцентувалася на його аспектуально-кількісних характеристиках. Відтак, питання особливостей застосування антонімічного перекладу у процесі передачі значення однократності та неоднократності дії в англо-українському перекладі не було предметом окремого дослідження, що зумовлює його актуальність та доцільність подальшого вивчення.

Розглянемо спершу більш поширені випадки застосування антонімічного перекладу із трансфор­мацією заперечної конструкції англомовного речення у стверджувальну.

Поєднання заперечної частки, займенника чи прислівника no, not, never, nothing стверджуваль­ним дієсловом перекладаються здебільшого дієсловом-антонімом у стверджувальній формі [4, 75], наприклад:

1) He did not talk much [15, 189] - Здебільшого він відмовчувався [13, 181].

Використання у перекладі контекстуального антоніма замість прямого відповідника дієслова значенням неодно-кратності дії мотивоване тут загальномовними факторами і пояснюється нетиповістю оформлення думки українською мовою у заперечній формі.

Цікавими є випадки використання антонімічної трансформації у процесі перекладу заперечних англійських висловлювань із так званою літотою, формально заперечним висловлюванням стверджу­вальним змістом. Перше і явне заперечення літоти виражене часткою чи займенником no, not, never, nothing, інше включає дієслово чи прикметник із заперечним префіксом [2, 217-218], наприклад:

2) He was never impatient with the persons. [22, 20] - Рой завжди чемний з журналістами [16, 14].

Причина використання антонімічного відповідника у процесі перекладу речень такого типу поясню­ється загальномовними причинами і полягає у тому, що поєднання в українському перекладі запе­речного слова та негативного префікса дає незручну з фонетичної точки зору співзвучність (не - не). Саме цей фактор робить у ряді випадків недоцільним використання прямого перекладу, і перевага надається антонімічному.

Інколи подвійне заперечення, виражене заперечним словом та дієсловом у стверджувальній фор­мі з негативною конотацією, таким як fail, lack, deny, miss, doubt, omit, forgеt тощо, перекладається стверджувальним антонімічним відповідником, наприклад:

3) I never ceased to be fascinated by their persistence in eating. [23, 10] - Мене [завжди] вражало, як вони, не знімаючи рукавичок, все їли та їли. [13, 29];

4) Something that never failed to touch off the sea-controlling springs at the back of his own heart [25, 30] - Ця обставина завжди зачіпала якісь струнки в його серці [18, 16].

Заміна прямого перекладу дієслів значенням неоднократності дії контекстуальним антонімічним відповідником пов’язана із необхідністю передати смислові особливості контексту, а також продиктована правилами комбінаторики слів в українській мові.

У деяких випадках застосування прямого чи антонімічного перекладу для передачі значення однократності та неоднократності дії є рівноцінним, і вибір того чи іншого визначається мовними особливостями оригінального тексту або ж залежить суто від вибору перекладача [4, 89]. Так, речен­ня із дієсловом prevent у стверджувальній чи заперечній формі може перекладатись і за допомогою антоніма, і з використанням прямого перекладу, наприклад:

5) The memory of his one great love would always prevent him from any permanent tie [22, 20] - Пам’ять про перше велике кохання ніколи не дозволить йому поєднати свою долю з чиєюсь іншою [16, 15];

6) That did not prevent him from giving me a series of. [26, 135] - Однак він не забув прочитати мені довжелезну лекцію. [19, 124].

Переклад англійських синтаксичних штампів типу can’t help doing, can’t stop doing, can’t stand doing зазвичай фіксується словниками усталених виразів і часто містить літоту (не може (не)...). Однак використання контекстуального антонімічного відповідника для передачі неоднократної дії у наступному прикладі продиктоване суто вибором перекладача, наприклад:

7) Young men can’t help making nuisances of themselves [26, 122] - Молодь мусить переказитись [19, 110] (порівняймо: не може не створювати проблем).

Ще одним випадком використання антонімічного перекладу із трансформацією заперечної струк­тури у стверджувальну є переклад конструкції з not (un)till, unless (лише/тільки /аж тоді, коли /як). Переклад таких конструкцій також, як правило, фіксований у словнику і є набагато зручніший, ніж можливий прямий переклад, наприклад:

8) But this meant nothing until she was able to crawl up to his paper aeroplane and tear it to pieces [25, 23] - Але по-справжньому збагнув це лише тоді, коли вона навчилася повзати, і, діставшись до його паперового літака, пошматувала його [18, 7];

9) ...and I didn ’t notice it till I got back to my room [24, 42] - ...а я помітив це аж в гуртожитку [17, 18].

Вико­ристання контекстуального (у першому прикладі) та мовного (у другому прикладі) антоніма у процесі перекладу дієслів значенням однократності дії продиктоване тут смисловими та експре­сивно-стилістичними особливостями контексту.

Англійські заперечні структури на зразок no / never / nothing ... but / except теж перекладаються українською мовою за допомогою своєрідної антонімічної конструкції тільки й (те)., що. При цьому форма дієслова із заперечної трансформується у процесі перекладу у стверджувальну, напри­клад:

10) Ackley never did anything on Saturday night, except stay in his room and squeeze his pimples or something [24, 57] - Річ у тім, що в суботу Еклі завжди чипів у кімнаті і тільки те й робив, що видушував свої вугрі [17, 32].

Вживання контекстуального антонімічного перекладу для передачі неоднократної дії у цьому прикладі на противагу прямому перекладу є більш зрозумілим для україномовного читача, оскільки відповідає нормам української мови і точно передає смисл та стиль оригінального англомовного висловлювання.

Адекватний переклад англомовних речень із прийменником without, який виражає заперечення, може забезпечуватися антонімічним і прямим перекладом дієслівної форми. Антонімічному перекладу надається перевага над прямим, хоча в англійському реченні є ще один випадок антоні­мічного перекладу, у поєднанні з яким without формує одну логіко-смислову структуру, наприклад:

11) I had not known Roy for twenty years without learning that he always kept in the upper left-hand pocket of his waistcoat the little book... [22, 10] - Я був знайомий з Роєм уже двадцять років і прекрасно знав, що в лівій верхній кишені свого жилета він завжди носить невеличку записну книжку. [16, 4].

Застосування у перекладі мовного антонімічного відповідника для передачі неоднократної дії допо­магає точніше передати комунікативно-прагматичне значення впевненості, яке виражене в оригі­нальному англійському реченні. Використання прямого перекладу звучало б неприродно для укра­їномовного читача і порушило б загальноприйняті правила сполучуваності слів в українській мові.

Англійські фразові дієслова, у складі яких є прийменник чи частка із заперечним значенням, можуть перекладатись і контекстуальними, і мовними антонімами, наприклад:

12) He had been away from women for a long time [11, 166] - Він давно не мав жінки. [9, 140];

keep the child out of the sun - не тримайте дитину на сонці;

keep off the grass! - По траві нє ходити! [1, 216].

Переклад фразових дієслів у двох останніх прикладах зафіксований у словнику, проте використання контекстуального антоніма іноді є єдино можливим способом передачі змісту оригінального висловлювання, наприклад:

13) From the evening at Ruth’s Martin brought away with him strange confusions and conflicting feelings [21, 265] - Цей вечір вніс у Мартінові почуття якусь плутанину й розлад [12, 203].

На фоні цілісного перетворення та перебудови структури речення в українському перекладі персоні­фікованому підмету може відповідати лише протилежне за значенням до англійського дієслово- присудок. Використання прямого перекладу могло б викривити зміст оригіналу і грубо порушило б правила комбінаторики слів в українській мові.

Трансформація стверджувальної конструкції англомовного речення у заперечну трапляється в англо-українському перекладі дещо рідше, ніж пе-ретворення заперечного висловлювання у ствер­джувальне (39 % і 28,1 %). Контекстуальні антонімічні відповідники однократних дій застосовують­ся, зокрема, у процесі перекладу англомовних стверджувальних конструкцій значенням модальності, наприклад:

14) In view of the confused situation, he was in agreement with my suggestion [20, 164] - Зважаючи на складну ситуацію, що склалася. він не може не погодитись з моїми доводами [10, 138].

Використання літоти як варіанту антонімічного перекладу більш експресивно передає безвихідність ситуації, що склалася, і мотивоване комунікативно-прагматичними причинами, бажанням природно і максимально точно передати рецептору смисл, закладений в оригіналі.

Якщо якесь із уже згадуваних нами дієслів із негативною конотацією fail, deny, hesitate тощо поєднується в англомовному висловлюванні із заперечним словом, то у перекладі, відповідно, вживається його антонімічний відповідник у стверджувальний формі, наприклад:

15) I hesitated to interrupt his rites... [11, 106] - Я не наважувався порушити цей ритуал [9, 89].

Застосування у цьому прикладі контекстуального антоніма для передачі однократної дій є цілком природним і продикто­ване соціо-культурними традиціями двох мов та особливостями лексико-граматичної сполучуваності слів в українській мові.

Інколи антонімічний переклад — єдина можливість правильної передачі думок, коли прямий переклад абсурдний [6, 50-51], нерідко такі випадки використання антонімічного перекладу відобра­жені у мовній традиції та фіксовані у словниках. Так, переклад дієслів значенням однократності дії у складі певних фразеологічних одиниць та усталених виразів є традиційно антонімічним і головно спричинений мотивами прагматично-стилістичного характеру, необхідністю передачі комуніка­тивно-прагматичних значень невдоволення, сумніву тощо, наприклад:

16) Well, you tell that Herman of yours to mind his own business [21, 283] - Ну то скажи своєму Германові, хай не суне носа не в свої справи [12, 216];

17) For all I knew from his conversation, he might have worshipped Krishna. [20, 133] - Із розмов з ним не можна було зрозуміти, чи поклоняється він Крішні. [10, 109].

У перекладацькій практиці трапляються випадки застосування антонімічного перекладу, коли знак оригінального англомовного речення значенням неоднократності дії у процесі перекладу не змінюється на протилежний, однак дієслово чи дієслівне словосполучення в перекладі замінюються контекстуальними антонімом. Така заміна спричинена умовами екстралінгвістичного характеру, мовленнєвими традиціями тощо, наприклад:

18) Rain came cold and persistant. [25, 150] - Пішли дощі, холодні та надокучливі. [18, 129].

Через відмінність у соціокультурних традиціях двох мов адекватним перекладом англійського дієслова œme є протилежне за спрямованістю дії українське дієслово іти, а не словниковий відповідник приходити.

Доволі чисельними (23,4 %) є випадки так званого формального антонімічного перекладу, коли зміст та форма оригінального англомовного висловлювання значенням однократності дії та його перекладу українською мовою є заперечними. В англомовному реченні заперечення, виражене переважно займенником no/none, стоять перед іменником, дієслово ж уживається у стверджувальній формі, натомість в українській мові заперечна частка не тяжіє до дієслівного ядра, наприклад:

19) He still had no doubt that I was going to accept [26, 123] - Він не мав жодного сумніву, що я прийму пропозицію [19, 111].

Антонімія такого типу, як ми вже зазначали, є формальною, в основному вживається з дієсловами be, have, get у складі складених іменникових присудків та викликана мовно-системними розбіжностями двох мов і, зокрема, використанням різних способів вираження запере­чення в англійській та українській мовах.

Таким чином, переосмисливши теоретичні доробки науковців із перекладацьких трансформацій і проаналізувавши фактичний матеріал, ми зробили висновок, що для передачі значення однократності та неоднократності дії в англо-українському перекладі застосовуються два основних види антонімічного перекладу і відбувається трансформація заперечної форми конструкції у ствер­джувальну й, відповідно, стверджувальної у заперечну. У 25 прикладах із 64, що становить 39 % від усієї кількості проаналізованих випадків застосування антонімічного перекладу, заперечні англо­мовні конструкції перекладалися стверджувальними, і лише у 18 випадках (28,1 %), стверджувальні речення перекладалися заперечними. Антонімічний переклад речень без зміни знаку структури висловлювання використовувався у шести випадках (9,3 %), а так званий формальний антонімічний переклад застосовувався у 15 прикладах, що становить 23,4 % від усього дослідженого матеріалу.

Як показують кількісні дані, антонімічному перекладу частіше піддавались оригінальні англо­мовні конструкції зі значенням неоднократності дії, аніж висловлювання зі значенням однократності дії (35 і 29; 54,6 % та 45,3 %, відповідно). Для передачі значення неоднократності дії в англо-україн- ському перекладі у 24 випадках (37, 5 %) застосовувався контекстуально обумовлений антонімічний переклад і лише в 11 прикладах (17, 2 %) — мовний антонімічний відповідник. Застосування контекс­туального антоніма для передачі однократної дії в англо-українському перекладі фіксувалось у 17 випадках (26,5 %), і у 12 прикладах (18,8 %) вживався мовний антонімічний відповідник.

Використання антонімічного перекладу замість прямого у процесі передачі значення однократ­ності і неоднократності дії в англо-українському перекладі переважно зумовлене смисловими, прагматичними та експресивно-стилістичними особливостями контексту, правилами комбінаторики слів в українській мові, а також екстралінгвістичними факторами, зокрема відмінністю у соціокуль- турних традиціях мовлення кожної з мов. Рідше антонімічний переклад висловлювань із вищезгада­ними значеннями мотивований загальномовними чинниками, а саме частим вживанням в англійській мові поєднання заперечних слів та дієслів із негативними префіксами, які в українському перекладі дають незручну з фонетичної точки зору співзвучність.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Антонімічний переклад може бути або рівноцінною альтернативою прямому перекладу [4, 89], або ж єдино можливим способом передачі думки у випадках, коли прямий переклад абсурдний [б, 50-51]. Певний тип антонімічного перекладу у процесі передачі значення однократності та неоднократності дії в англо-українському перекладі, як і будь-якого іншого лексико-граматичного перетворення, має застосовуватися відповідно до стилю, експресії та ідейно-художнього задуму твору, який перекладається [6, 56], для досягнення перекла­дацької еквівалентності.

Перспективу нашого дослідження становить докладне вивчення інших перекладацьких транс­формацій, які використовуються для досягнення перекладацької еквівалентності в англо-україн- ському перекладі у процесі передачі значення однократності та неоднократності дії, а також інших аспектуальних характеристик дії.

2. Прийом антонімічного перекладу і формально-логічна категорія контрадикторності

Антонімічний переклад, який, по суті, є крайньою точкою прийому смислового розвитку, представляє собою заміну якогось поняття мови-джерела протилежним поняттям у мові перекладу. Цей прийом супроводжується перебудовою усього висловлювання з метою зберігання незмінного плану змісту. Антонімічний переклад ґрунтується на формально-логічній категорії контрадикторності. Відношення контрадикторності (або заперечення поняття) мають місце між поняттями, які отримуються одне з одного шляхом операції заперечення. При антонімічному перекладі ця категорія включає не тільки заперечення, але і протиставлення.

У більшості випадків використання протилежного поняття у перекладі тягне за собою заміну стверджувального речення заперечним і навпаки: The woman at the other end asked him to hang on. – Жінка на іншому кінці дроту попросила його не класти слухавку.

Антонімічний переклад є можливим і без зміни типу конструкції. Це трапляється тоді, коли протиставляється не тільки поняття, що виражає ознаку, але й носії ознаки. Наприклад: The adoption of the defensive does not necessarily mean weakness or inferiority of our troops. – Перехід до оборони не обов’язково означає слабкість наших сил.

РОЗДІЛ 3: Антонімічний переклад на основі літературних текстів