Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори з кримінології.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
23.11.2018
Размер:
62.58 Кб
Скачать

17.Кримінологічна характеристика екологічної злочинності та її детермінанти.

Екологічні злочини — це передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, що посягають на навколишнє природне середовище чи його окремі сфери (повітря, землю, надра, води тощо). До екологічних злочинів належать: незаконне заняття рибним, звіриним та іншим водним добувним промислом; порушення ветеринарних правил; незаконне полювання; незаконне видобування корисних копалин; порушення законодавства про континентальний шельф; забруднення водойм і атмосферного повітря; забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, чи іншими відходами і матеріалами; умисне знищення, зруйнування чи пошкодження територій та об'єктів природно-заповідного фонду; незаконна порубка лісу та ін. Екологічні злочини є одними з найбільш суспільно небезпечних та розповсюджених діянь. У сукупності зі іншими правопорушеннями у цій сфері та за тяжкістю своїх наслідків вони створюють реальну загрозу національній безпеці.

Екологічна злочинність в Україні характеризується постійним зростанням і високою латентністю. Рівень латентності цих злочинів доходить до 95 %. Це пояснюється недоліками в діяльності природоохоронних органів та судів. У структурі екологічних злочинів велику частку складають порушення правил риболовства (35—45 %), незаконне полювання (25—35 %), забруднення водойм і повітря (10—20 %) та лісо порушення (8—10 %).

Загальні детермінанти екологічної злочинності беруть свій прчаток з протиріч, що виникають при взаємодії людини і природи. Серед детермінантів екологічної злочинності слід звернути увагу на усталену систему поглядів, яка несе в собі яскраво виражені деформації суспільної свідомості. До них належать: -явна переоцінка можливості людини оптимально впливати на НПС; - ХИБНА ДУМКА ПРО НЕВИЧЕРПНІСТЬ ПРИРОДНІХ РЕСУРСІВ, та їх здатності до повної регенерації; - байдуже ставлення до НПС та природоохоронного з-ва; . іншими детермінантами є: - недосконалість чинного з-ва, його великої кількості відсилочних норм, конкуренція та суперечність між ними , відсутність механізму їх реалізації; - нанележне виконання пос.особами своїх обов’язків; - недосконалість системи органів управління в сфері охорони НПС та природокористування, їх мало ефективність; - недостатність матеріального забезпечення контрольно-інспекційних служб природоохоронних органів; .

18.Класифікація екологічних злочинів. Кримінологічна характеристика осіб які вчиняють екологічні злочини.

Екологічні злочини можуть класифікуватися на підставі різних ознак. Залежно від ступеня суспільної небезпеки. З урахуванням видів суб'єктів, мотивів та мети вчинення можна виділити:а) корисливі злочини, що вчиняють з метою отримання матеріальної вигоди. Це: незаконні полювання, заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, порубка лісу. б) злочини, які скоюються посадовими особами. Це — забруднення водойм і атмосферного повітря; забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або живих ресурсів моря, чи іншими відходами і матеріалами; порушення законодавства про континентальний шельф України. в) злочини, які не мають корисливого спрямування. Це — необережне пошкодження лісу, забруднення водних об'єктів чи атмосферного повітря. Шкода від таких злочинів, як правило, велика (масова загибель риби, лісів тощо). Викликані вони нехтуванням елементарних правил техніки безпеки.

Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють екологічні злочини, неоднакова. Вона суттєво різниться залежно від видів посягання. Це в основному особи чоловічої статі, середнього або старшого працездатного віку, які перебувають у шлюбі, мають, як правило, середню або вищу освіту й стабільні прибутки. Питома вага рецидивістів серед них незначна.Екологічні злочинці за своїми морально-психологічними ознаками — соціальне інтегровані особи. У більшості з них відсутні явно виражені дефекти правової свідомості. Але вони недооцінюють важливості охорони природного середовища, ця проблема їм уявляється не головною. При вчиненні цих злочинів посадові особи здебільшого керуються принципом — досягнути успіху в господарській діяльності будь-якою ціною.

Серед засуджених за екологічні злочини були Робітниками вчинено 40,3 % злочинів; службовцями — 5,5 %; працівниками сільськогосподарських підприємств — 5,9 %; працівниками приватних підприємств — 2,7 %; особами, які навчаються, — 26,3 %, іншими — 19 %. Освіту, не нижче середньої, мали 71,5 % засуджених. 58,2 % злочинів вчинені групою осіб. 10,7 % мали непогашену і не зняту судимість. Вчинили злочини у стані алкогольного сп'яніння 3,3 % засуджених2.У морально-психологічному плані зазначені особи відрізняються відвертим егоїзмом, цинізмом, спотвореною еколого-правовою свідомістю, готовністю до антисуспільних вчинків.