7.Кримінологічна класифікація економічних злочинів. Попередження злочинів в сфері економіки.

Якщо виходити з кримінально-правової класифікації економічних злочинів, то вона матиме наступний вигляд: 1) злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службовою діяльністю: розкрадання державного або колективного майна шляхом шахрайства, присвоєння, розтрати або зловживання посадовим становищем; 2) злочини у сфері використання бюджету порушення законодавства про бюджетну систему України; 3) злочини у сфері фінансових відносин: виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів; 4) злочини у сфері підприємництва: заняття забороненими видами підприємницької діяльності; порушення порядку її заняттям; 5) злочини у сфері захисту від монополізму і несумлінної конкуренції: незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять собою комерційну таємницю; 6) злочини у сфері обслуговування населення: випуск або реалізація недоброякісної продукції; обман покупців7) злочини у сфері митного регулювання — контрабанда.

Ефективність протидії економічній злочинності пов'язана насамперед з удосконаленням податкового законодавства, наскільки воно буде виконувати стимулюючу функцію і не душитиме виробника. Це ліквідує підґрунтя економічної злочинності — тіньову економіку, у правотворчій діяльності слід запровадити кримінологічну експертизу законопроектів. Не менш значущим у запобіганні економічним злочинам має стати поліпшення діяльності всіх правоохоронних органів, громадських організацій, які задіяні у цій справі. Неабиякий профілактичний ефект можуть принести заходи щодо вдосконалювання діяльності контролюючих органів, наділених ^правами органів дізнання. необхідне створення принципово нового (Механізму валютно-митного контролю, який би був заснований на • ^організаційній взаємодії фінансових, банківських і митних органів. Не менш важливою перешкодою економічній злочинності є заходи, спрямовані на ліквідацію кризи неплатежів і нецільового використання бюджетних коштів.

8.Поняття і види насильницьких злочинів. Профілактика насильницької злочинності.

З позицій кримінології, поняття "насильницька злочинність" є теоретично обгрунтованим. В основі об'єднання зазначених діянь в окрему кримінологічне значиму групу лежать наступні критерії: 1) об'єкт посягання — суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом, які забезпечують недоторканість фізичного статусу особи;

2) форма вини — прямий умисел; 3) спосіб дій злочинця — фізичне або психічне насильство; 4) насильство відбувається проти волі потерпілого.

З урахуванням вказаних ознак, під насильницькими злочинами слід розуміти навмисні кримінально-карані діяння, що посягають на фізичні блага (життя і здоров'я) особи і чиняться проти її волі шляхом фізичного або психічного насильства. Виходячи з цього визначення, до насильницьких злочинів треба віднести: навмисні убивства; навмисні тілесні ушкодження; поєднане з насильством хуліганство; згвалтування; побої і катування; доведення до самогубства; погрозу вчинити убивство.

Попередження насильницьких, як і інших злочинів, базується на позитивних загальносоціальних зрушеннях економічного, культурно-виховного, правового, організаційного характеру, що дає можливість протистояти криміногенним чинникам.

До спеціально-кримінологічних засобів попередження насильницьких злочинів належать:

1). Застосування кримінально-правових норм так званої "подвійної превенції" для своєчасного реагування на погрози убивством, тяжкими тілесними ушкодженнями, на готування до вчинення злочинів, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність тощо.

2). Послідовна й наступальна боротьба з пияцтвом та наркоманією.

3). Своєчасне реагування на правопорушення, що чиняться на грунті сімейних та інших побутових конфліктів.

4). Запобігання криміногенним впливам рецидивістів і професійних злочинців.

5). Поліпшення якості профілактичної роботи в маргінальному середовищі.

6). Підвищення ефективності діагностики психічних аномалій і акцентуацій у осіб з девіантною поведінкою й тих, хто перебуває на профілактичному обліку органів внутрішніх справ 7). Посилення боротьби з організованою злочинністю.

8). Забезпечення належної охорони громадського порядку.

9). Своєчасність профілактичного впливу на осіб із підвищеним ступенем віктимності.