19.Профілактика злочинів проти довкілля. Сучасний екологічний стан України.

Україна має найвищі в Європі показники розораності сільськогосподарських угідь, використання ресурсів прісних поверхневих вод і вирубок лісових масивів. Загрозливих масштабів набули забруднення та деградація навколишнього природного середовища, особливо водойм і грунтів, атмосферного повітря у великих і середніх містах та промислових центрах. Частка екологічно чистих територій нині становить всього 7% загальної земельної площі України. Малозабруднені території охоплюють 15 % її площі, 1,7 % є зонами екологічного лиха. Залишається високим забруднення поверхневих вод суші сполуками важких металів та азоту. Останніми роками спостерігалося деяк* зменшення обсягу шкід-іливих викидів в атмосферу. Порівняно з минулими роками, підвищується рівень забрудненості грунтів.основним джерелом за-! бруднення грунтів є підприємства чорної та кольорової металургії. водні об'єкти України забруднені переважно сполуками азоту, нафтопродуктами, важкими металами. З 50 водних об'єктів України, де проводилися дослідження, не виявлено жодного, який відповідав би вимогам фонового стану чи характеризувався як чистий. 29 водних об'єктів екосистеми перебувають у стані антропогенного екологічного напруження. Встановлено, що населення багатьох міст і сіл України піддається дії негативних факгорів навколишнього середовища в рівнях, що перевищують граничнодопустимі величини.

Провідне місце в загально соціальному запобіганні злочинам проти довкілля мають заходи: 1)удосконалення технологій промислового виробництва; 2) підвищення культури землеробства; 3) модернізацією транспортних засобів; 4) запровадження безвідходних технологій; 5) підвищення правової та екологічної культури громадян; 6)удосконалення правової бази природоохоронної д-ті; 7)удосконалення екологічного контролю.

20.Поняття, рівень, структура та динаміка необережних злочинів. Види необережних злочинів.

Під необережною злочинністю розуміють сукупність усіх необережних злочинів, вчинених на певній території за певний період часу. Злочини, вчинені з необережності, становлять в середньому 16 % від загальної кількості зареєстрованих кримінально-караних діянь.Необережна злочинність відрізняється від інших її видів за:

1) формою вини, а отже, психологічними детермінантами; І     2) механізмом злочинної поведінки і характеристикою особи злочинця; ,     3) сферою діяльності, в якій вчиняються ці злочини;4) характером наслідків цих злочинів.

За сукупністю спільних кримінологічних ознак ми пропонуємо розрізняти чотири види необережних злочинів:1). Побутові необережні злочини, вчинені поза сферою дії технічних засобів або інших джерел підвищеної небезпеки. Це необережне вбивство, необережне тяжке або менш тяжке тілесне ушкодження, необережне знищення чи пошкодження державного або колективного майна. Кількість цих злочинів є незначною.

2). Необережні злочини, вчинені під час використання технічних засобів. Це найчисленніша частка необережних діянь, які найчастіше вчиняються у процесі професійної діяльності, але можуть мати місце і в побуті. Загальною ознакою цієї групи злочинів є те, що вони відбуваються у сфері взаємодії "людина — техніка" і пов'язані з виходом технічних засобів з-під контролю оператора.

3). Необережні злочини у сфері професійної діяльності, не пов'язаної з використанням техніки (несумлінне ставлення до охорони державного і громадського майна, порушення ветеринарних правил ta правил боротьби із захворюваннями і шкідниками рослин, недотримання правил охорони ліній зв'язку, неналежне надання медичної допомоги хворому).

4). Необережні злочини, вчинені під час виконання управлінських функцій (випуск недоброякісної, нестандартної або не укомплектованої продукції, халатність, безгосподарність тощо).

В загальній її структурі переважають транспортні злочини, що становлять в середньому 70—75 %. Приблизно 10—15 % припадає на злочинні порушення правил охорони майна та халатність, 5—7 % — на порушення правил охорони праці й техніки безпеки, 2—4 % — на необережні злочини проти особи.