Основні завдання суоп

- професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану здоров’я і психофізіологічних показників

- навчання та пропаганди знань з охорони праці

- безпечний стан технологічних процесів

- безпечний стан обладнання та інструменту

- безпечний стан будівель і споруд

- санітарно-гігієнічних умов праці

Для забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці необхідно провести атестацію робочих місць, яка передбачає:

• виявлення шкідливих і небезпечних факторів і причин формування несприятливих умов праці;

• санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості і напруженості праці;

• комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх стандартам безпеки праці;

• визначення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

• обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими, важкими умовами праці.

- забезпечення засобами індивідуального захисту.

- оптимальні режими праці та відпочинку

Відповідно до кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин, а для осіб віком 15 – 16 років – 24 години на тиждень. Для працівників зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, не більше 26 годин на тиждень.

- лікувально-профілактичного обслуговування працюючих

Відповідно до кодексу законів про працю України роботодавець зобов’язаний:

• за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього і періодичного медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці;

• за результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

- санітарно-побутового обслуговування.

До основних функцій СУОП відносять облік, аналіз та оцінка умов праці; планування, організація, координація, контроль за виконанням та стимулюванням заходів з охорони праці та промислової безпеки

Основні завдання управління охоронною праці:

— навчання працівників з питань охорони праці;

— забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;

— нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

— забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

— забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

— організація лікувально-профілактичного обслуговування;

• професійний добір працівників з окремих професій.

Методика розрахунку соціальної ефективності функціонування суот та впровадження працеохоронних заходів

Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання таких показників:

- скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою:

де К₁,К₂ - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів;

К₃ - загальна кількість робочих місць.

- зменшення кількості зайнятих осіб (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою:

де Ч₁,Ч₂ - кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу;

Ч₃ - річна середньооблікова кількість працівників.

- збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами:

де М₁,М₂ - кількість машин і механізмів, що не відповідають нор­мативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;

М₃ - загальна кількість машин і механізмів, шт.;

Б₁,Б₂ - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;

Б₃ - загальна кількість виробничих приміщень, шт.

- зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔК_ч встановлюється за формулою:

де - кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу;

Ч₃ - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

- зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔК_т розраховується за формулою:

де Д₁,Д₂ - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу.

- зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці визначається за формулою:

де З₁,З₂ - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу.

- скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою:

де Д_з1,Д_з2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після впровадження заходу;

К_з1,К_з2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу.

- зменшення кількості випадків виходу на інвалідність (ΔК_і) внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою:

де К_і1,К _і2 - кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.

- скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою:

де К_П1,К_П2 - кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вживання заходу, осіб.

ОHSAS 18001 та OHSAS 18002

ОHSAS 18001 є стандартом, на базі якого проводиться перевірка Систем менеджменту охорони праці і промислової безпеки. Передумовою його розробки стала потреба компаній в ефективній роботі з охорони праці і здоров'я.

OHSAS 18001 є дійсно світовим стандартом в тому сенсі, що його застосування не обмежується тільки організаціями в економічно високорозвинених країнах. У багатьох країнах керівництва компаній дійшли висновку, що такий стандарт є важливим для компанії і для її взаємин з суспільством і урядом, оскільки дозволяє створити систему управління безпекою. Ця діяльність - не одноразовий проект або випадкова подія. Це – тривалий процес поліпшення відносин з суспільством, з місцевими органами влади і національним урядом, з власним персона­лом компанії, учасниками ринку або акціонерами, організаціями споживачів і суспільством в цілому.

Створюючи систему, засновану на принципах OHSAS 18001, організація не зазнає труднощів в дотриманні правил і знижує ризик бути оштрафованою або піддатися судовому розгляду в разі виникнення травм, професійних захворювань і нещасних випадків. Правильне впрова­дження і підтримка в робочому стані системи управління охороною здоров'я і безпеки персоналу може бути частиною стратегії належної ви­робничої практики, яка є ефективним довгостроковим вкладенням засобів у майбутнє компанії. Це, у свою чергу, веде до того, що компанії, які отримали сертифікати на системи управління охороною здоров'я і безпекою персоналу, вимагають від своїх субпідрядників, щоб вони та­кож контролювали процеси і управляли ризиками у сфері охорони здоров'я і безпеки персоналу.

Стратегічна консультативна група ISO сформувала і контролює межі компетенції цього стандарту для того, щоб постійно відстежувати необхідність у його подальшому розвитку і дає рекомендації ISO/IEC зі стратегічного планування сфери застосування такого стандарту.

Більшість дрібних компаній починають оцінювати необхідність у впровадженні системи управління охороною здоров'я і безпекою персоналу, виходячи з вимог уряду, а також враховуючи необхідність вирішення розбіжностей з представниками зацікавлених сторін. Для крупних компаній це найчастіше питання іміджу компанії й основа для відкритого інформування клієнтів і світової спільноти в цілому про свої наміри у сфері охорони здоров'я і безпеки персоналу.

Прагнення досягти професіоналізму, компетенції і контрольованої, передбачуваної поведінки персоналу, що бере участь у виробничій діяльності або наданні послуг, складає основу стандарту.

Це досягається шляхом вироблення загальних правил або розробкою нормативної документації і положень, що описують порядок створення, впровадження і підтримки цілісності системи управління охороною здоров'я і безпекою персоналу в компанії.

На додаток до OHSAS 18001 було видано стандарт 0HSAS 18002, який містить роз'яснення до вимог стандарту і настанову зі створення системи.