Тема: лексичні засоби стилістики. Стилістичні можливості багатозначності

1. Загальна характеристики словникового складу української мови. Лексикологія як наука та її розділи.

2. Основні типи лексичних значень.

3. Лексико-граматична характеристика слів.

4. Стилістичне використання багатозначності та омонімії. Міжмовні омоніми.

5. Пароніми. Парономізація (парономічна атракція) як стилістична фігура.

6. Паронімії як лексичне й стилістичне явище. Паронімія як вада тексту

Ключові поняття: семасіологія, ономасіологія, етимологія, термінологія, ономастика , антропоніміка, топоніміка, ойконіми, гідроніми, космоніми, ороніміка, етноніміка, лексична стилістика, стилістичне значення слова, стилістичне забарвлення (конотація, маркованість), стилістично нейтральна лексика, стилістично забарвлена лексика, полісемія, омоніми, міжмовні омоніми, повні й неповні омоніми, омографи, омофони, омоформи, каламбур, пароніми, парономазія, парономічна атракція.

Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 35 – 47.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 26 – 76.

3. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – С. 54 – 58.

4. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 22 – 41.

5. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 35 – 38, 194 – 205; 328 – 380.

6. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К.Видавничий центр «Академія», 2005. – С.140 – 149, 154 – 166.

7. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид – во, 2001. – С. 33 – 85.

8. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.

Додаткова

1. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К: Вежа, 1994. – С. 170 – 178.

2. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К.: Рад. школа, 1986. – 222 с.

2. Демська О., Кульчицький І. Словник омонімів. – Львів: Фенікс, 1996. – 224 с.

3. Словник-довідник з культури української мови / Д.Гринчишин, А.Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак. – К.:Знання, 20004. – 367 с.

4. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К: Вежа, 1994. – С. 170 – 171.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

Тема: стилістичне використання синонімії та антонімії

1. Стилістичні можливості синонімів.

2. Лексичні синоніми та їх різновиди (ідеографічні, дублети, стилістичні, контекстуальні). Алоніми. Квазісиноніми.

3. Тропи як стилістичний засіб. Тропи прості й складні. Стилістичні фігури.

4. Тропи та стилістичні фігури, пов’язані з явищем синонімії та їх використання у стилях СУЛ.

5. Антономія як стилістичний засіб. Загальномовні та контекстуальні антоніми.

6. Стилістичні фігури і тропи, побудовані на антонімічних відношеннях. Явище енантіосемії, міжмовна енантіосемія.

Ключові поняття: синонімія, синоніми абсолютні, синоніми ідеографічні, синоніми стилістичні, тропи, епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, персоніфікація, алегорія, гіпербола, мейозис, літота, повтори, антитеза, інверсія, риторичні фігури, епіфора, алітерація, алюзія, видіння, паралелізм, плеоназм, тавтологія, евфемізм, дисфемізми, перифрази, ампліфікація, градація, посилювальний повтор, антоніми, оксиморон, антонімічна іронія.