8.Галицько-Волинська Русь

1. Утворення Галицько-Волинської держави

2. Розквіт і занепад Галицько-Волинської держави

1. В 12 столітті Галичина і Волинь стали новим економічним і політичним центром Русі. Перше піднесення Галицького князівства пов’язане з іменем Ярослава Осмомисла (1163-87рр.). Об’єднав їх волинський князь Роман Мстиславович (1199-1205рр.). Після його загибелі вони існували окремо, допоки князь Данило Романович не повернув собі батьківські володіння разом з Києвом. Спинити монгольську навалу Данило Романович не міг, проте йому вдалося вберегти державу від знищення. В 1245р. він переміг об’єднане польсько-угорське військо під Ярославом, а в 1253р. прийняв королівський сан.

Отже спадкоємцям Данило Романович (1238-64рр) залишив міцну державу, що перебувала в мінімальній залежності від Золотої Орди.

2. За правління Лева Даниловича (1264-1301рр) і Юрія Львовича (1301-1308). Галицько-Волинська Русь переживала період економічного піднесення і найвищої воєнної могутності. Андрій і Лев Юрійович, що правили спільно, активізували анти монгольську політику. Справа дійшла до відкритого зіткнення з Ордою. В одній з битв вони загинули, не залишивши після себе спадкоємців чоловічої статі. Князь Юрій-Болеслав, запрошений на трон з Польщі, також не залишив спадкоємця і виявився останнім представником династії Романовичів. Припинення правлячої династії порушило цілісність держави й спровокувало зовнішнє втручання з боку Польщі, Угорщини, Литви і Золотої Орди. Упродовж 1340-87рр. вони вели боротьбу за галицький трон.

В підсумку Волинь перейшла під владу великого князівства Литовського, Галицькі землі захопила Польща.

9. Литовсько-Руська держава

1. Входження українських земель до складу Литви

2. Кревська унія

1. З припиненням правлячої династії в Галицько-Волинській державі проникнення на українські землі розпочала Литва. Спочатку князь Любарт став правити на Волині, а після битви на Синіх Водах (1362р) великий князь Ольгерд потіснивши монголо-татар захопив Київщину, Чернігівщину, Поділля. Свою перемогу литовська знать використала для розширення власного землеволодіння, в інших сферах суспільного життя вона діяла за принципом: “Старого не чіпаємо, нового не запроваджуємо”. Зокрема литовці поважали і переймали культуру, звичаї, релігію місцевого населення.

Таким чином відбулася інкорпорація українських земель Великим князівством Литовським. При цьому воно набувало рис федеративної Литовсько-Руської держави.

2. Агресія Тевтонського ордену змусила Литву шукати шляхи для об’єднання своїх сил із Польщею. У 1385р. Велике князівство Литовське і Королівство Польське узгодили Кревську унію. Її умови:

• Піддані Ягайла приймають християнство римо-католицького обряду;

• Великий князь Литовський Ягайло укладає династичний шлюб з польською королевою Ядвігою і отримує королівський титул;

• Литовські володіння приєднуються до Польської корони;

В 1410р. під Грюнвальдом польсько-литовські війська здобули вирішальну перемогу над лицарями Тевтонського ордену. Однак курс на об’єднання з Польщею викликав невдоволення частини литовських і православних феодалів. Від так князь Вітовт зупинив процес об’єднання. Його наступник – князь Свидригайло очолив антипольський рух в 1430-35рр. , але зазнав поразки.

Отже Велике князівство Литовське продовжувало зближення з Польщею і втрачало риси Литовсько-Руської держави.