Методи навчання

Викладання курсу „ БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ” обумовлює використання таких методів навчання:

• лекції із застосуванням мультимедійних технологій, зокрема використання слайд-презентацій (Microsoft Power Point).

• самостійна робота студентів (робота з джерелами Інтернет, опрацювання текстуального матеріалу)

• на практичних заняттях використаються інтерактивні технології, зокрема такі прийоми, як «мікрофон», складання «асоціативного куща», робота в парах, колективне творче завдання тощо.

Методичні рекомендації

1. Уважно прочитати текст лекції.

2. Визначити складові композиції літературознавчого дослідження (статті, монографії).

3. Окреслити основні питання, що розглядаються, відібрати ті з них, які передбачені темою практичного заняття, реферату чи творчої роботи.

4. Зробити відповідні виписки.

5. Вміти скласти план, тези, конспект, зробити огляд літератури з тієї чи іншої проблеми, підготувати реферат, доповідь.

6. Вести термінологічний словник, працювати над формуванням свого категоріального апарату.

7. Вести щоденник та карткову роботу.

8. Вміло працювати з довідковою літературою, словниками, енциклопедіями.

Методи оцінювання

Оскільки для оволодіння студентами обсягу знань, необхідного для отримання відповідного рівня кваліфікації, слід тримати в полі зору стан навчання, коригуючи його в залежності від отриманої зворотної інформації про опанування програмного матеріалу, програмою курсу передбачено використання ряду методів контролю і оцінювання набутих студентами знань, а саме:

- попередній контроль, що оцінюється мінімальною кількістю балів і вказує на вступний рейтинг студентів (тестування, експрес-опитування)

- поточний контроль, для здійснення якого використовуються різні види опитування (вибіркове усне опитування, фронтальне стандартизоване опитування за картками, перевірка домашніх завдань, оцінювання активності роботи студентів під час практичних занять, тестування, вправи-завдання, реферування літератури тощо)

- модульний контроль, що є показником якості вивчення окремих тем модуля (контрольна робота, колоквіум з теми, оцінка за ІНДЗ)

- підсумковий контроль, що здійснюється відповідно до моделі спеціаліста та вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики

ПІД ЧАС ВИСТАВЛЕННЯ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ ЗА НАВЧАЛЬНУ ДИСЦИПЛІНУ ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ (100% = 100 БАЛІВ) розподіляється для оцінювання в балах рівня, якості та обсягу знань, умінь та навичок студента відповідно до залікових модулів:

Відвідування лекцій – 5%.

Участь у практичному занятті (виступ) – 25%, передбачається, що максимально за виступ може бути 5 балів, тож студент може виступити не менше 5 разів.

Самостійна робота – 30%, зокрема максимальними є такі бали:

конспекти першоджерел – 10%;

виписки з бібілотекознавчих джерел – 10%;

ведення словника наукових термінів – 10%.

Творча робота – 15%, зокрема максимальними є такі бали

Підсумковий модульний контроль – 25%.

ТЕМИ, ВИНЕСЕНІ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ

1. Структура управління бібліотечним фондом.

2. Інформаційне забезпечення управління формуванням бібліотечного фонду.

3. Депозитарний фонд бібліотеки, організація депозитарного фонду.

4. Розміщення документів бібліотечного фонду.

5. Збереження бібліотечного фонду: соціальні, технологічні, механічні та біологічні фактори захисту.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ І ТВОРЧИХ РОБІТ

1.Видавничі та книготорговельні установи як джерела документопостачання. Стан та перспективи розвитку електронної книжкової торгівлі.

2. Проблема збереження документних фондів.

3. Бібліотека і нові інформаційні технології.

4. Бібліотеки і авторське право.

5. Електроні ресурси в бібліотеках і для бібліотек.

ДОДАТКИ

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ МІНІМУМ

з курсу „БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ”

Бібліотека-депозитарій – бібліотека, яка забезпечує постійне зберігання бібліотечного фонду, сформованого з документів, що рідко використовуються і мають наукову та/або художню цінність;

бібліотечна послуга – результат діяльності бібліотеки із задоволення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки;

бібліотечна система України – розгалужена мережа бібліотек різних видів, пов'язаних взаємодією і взаємовикористанням бібліотечних ресурсів;

бібліотечна справа – галузь інформаційної, культурної та освітньої діяльності суспільства, спрямована на створення і розвиток мережі бібліотек, формування, опрацювання, упорядкування та зберігання бібліотечних фондів, організацію бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотеки, підготовку та підвищення кваліфікації фахівців у галузі бібліотечної справи, наукове та методичне забезпечення розвитку бібліотечної діяльності;

бібліотечний фонд – упорядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці;

бібліотечні ресурси – упорядковані бібліотечні фонди документів на різних носіях інформації, бази даних, мережні інформаційні ресурси, довідково-пошуковий апарат, матеріально-технічні засоби опрацювання, зберігання та передачі інформації;

вибуття документів із фонду-вибуття документів із фонду оформляється актом про виключення і відраховується в «Книзі сумарного обліку» і формах індивідуального обліку фонду. В кожному акті фіксуються відомості про документи, виключно по одній причині: застарілість (фізичне зношення), дефектність, застарілість по змісту, дублетність, непрофільність, втрата за вказаними конкретними обставинами втрати; пропажа із фондів відкритого доступу, втрата читачами, крадіжка, в результаті стихійного лиха і техногенного характеру, за невстановленими причинами (недостатність);

документ – матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві;

документ – об’єкт обліку бібліотечного фонду, матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носії;

депонування – форма збирання і розповсюдження рукописних робіт, переважно наукових;

користувач бібліотеки – фізична чи юридична особа, яка звернулася до послуг бібліотеки;

міжбібліотечний абонемент – форма бібліотечного обслуговування, заснована на взаємному використанні бібліотечних фондів і довідково-пошукового апарату бібліотек;

централізована бібліотечна система – об'єднання бібліотек в єдине структурно-цілісне утворення, куди входить центральна бібліотека.

Фонди:

книжковий;

обмінно-резервний;

періодичних видань;

дисертацій;

дипломних і магістерських робіт;

навчально-методичних видань;

Сd/dvd.

Каталоги:

алфавітний;

систематичний;

алфавітно-наочний покажчик до систематичного каталогу;

електронний.

Картотеки:

систематична картотека статей;

картотека навчально-методичного забезпечення;

картотека дипломних і магістерських робіт;

картотека забезпечення дисциплін навчальною літературою.

примірник – одиниця обліку бібліотечного фонду, кожна окрема одиниця документа, яка включається до складу бібліотечного фонду або вибуває з нього;

основний фонд – фонди бібліотек, що складаються з документів, призначених для видачі в тимчасове користування;

обмінний фонд – фонди бібліотек, що використовуються для обміну, перерозподілу, безкоштовної передачі. Документи обмінного фонду не обліковуються на рахунках та не використовуються для обслуговування користувачів;

резервний фонд – організований в складі обмінного фонду фонд, що використовується для заміни в основному фонді бібліотеки втрачених або зношених документів;

первісна вартість – історична собівартість примірника в сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, витрачених для придбання (створення);

вільна ринкова вартість – вартість примірника, встановлена комісією з числа компетентних фахівців бібліотеки з урахуванням діючих цін на аналогічні документи.