- •Лекція 6. Дієслово та його форми.
- •І. Дієприкметник. Активні та пасивні дієприкметники. Відмінність від прикметників
- •У дієприкметниках наголос, як правило, на корені, в прикметниках – на суфіксі: печена картопля – печена картопля, варений – варений, учений – учений.
- •Іі.Творення і правопис дієприкметників
- •Ііі. Відмінювання і вживания дієприкметників
- •IV. Безособова форма на -но, -то
- •V. Дієприслівник як форма дієслова
- •VI. Творення та вживання дієприслівників. Відмінність від активних дієприкметників
- •VII. Особливості написания не з різними формами дієслова
V. Дієприслівник як форма дієслова
Дієприслівник – це незмінна форма дієслова, яка називає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета.
Наприклад, у реченні Бані церков здіймаються над київськими горами і сяють золотом у блакитному небі названо один предмет (бані) і дві його дії (здіймаються і сяють). Якщо в цьому повідомленні нас цікавить передусім місце розташування церков, то в такому разі дія здіймаються для нас головна, а сяють — другорядна; цю дію, отже, передаємо дієприслівником: Бані церков здіймаються над київськими горами, сяючи золотом у блакитному небі. Якщо ж ідеться про зовнішній вигляд церков, тоді здіймаються буде для нас другорядною дією, і її, отже, передаємо дієприслівником: Бані церков, здіймаючись над київськими горами, сяють золотом у блакитному небі.
Дієприслівники бувають доконаного і недоконаного видів. Дієприслівники самі по собі на час не вказують.
Дієприслівник доконаного виду означає другорядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основної. Він відповідає на питания що зробивши?
Наприклад, у реченні Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп'янків, натрапив я на моркву (О. Довженко) доконаний вид дієприслівників погулявши і наївшись вказує, що дія, названа ними, відбулася раніше від дії, названої дієсловом натрапив.
Дієприслівник недоконаного виду означає другорядну дію, одночасну з основною. Він відповідає на пи-тання що роблячи?
Наприклад, у реченні Гуляє містом дика хуґа, висвистуючи, дико кричачи (М. Бажан) недоконаний вид дієприслівників висвистуючи і кричачи вказує, що дія, названа ними, відбувається водночас із дією, названою дієсловом гуляє.
Дієприслівник у реченні виступає обставиною: Любив, (кол и?) їдучи на возі з лугу, дивитися, (я к?) лежачи, на зоряне небо (О. Довженко). Дієприслівники й дієприслівникові звороти у реченні, напевне, відокремлюються з обох боків комами.
VI. Творення та вживання дієприслівників. Відмінність від активних дієприкметників
Дієприслівники доконаного виду творяться від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -вши, -ши: сказа(ти) – сказавши, побачи(ти) – побачивши, розцві(сти) – розцвівши, перемог(ти) – перемігши.
Практично це робиться так: дієслово ставиться в чоловічому роді минулого часу й до нього додається -ши: подумав — подумавши, оглянув — оглянувши, підбіг — підбігши.
Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу недоконаного виду за допомоґою суфіксів -учи, -ючи (від дієслів I дієвідміни) і -ачи, -ячи (від дієслів II дієвідміни): жив(уть) — живучи, розумі(ють) —розуміючи, ба-ч(ать) — бачачи, сид(ять) — сидячи.
Практично це робиться так: дієслово ставиться в 3-й особі множини теперішнього часу і замість -ть додається -чи: думаю(ть) — думаючи, терпля(ть) — терплячи, гуркочу(ть) -гуркочучи, гуркотя(ть) — гуркотячи.
У кінці дієприслівників завжди пишеться буква и: подумавши, розповівши, розповідаючи, кажучи.
Дієприслівники недоконаного виду треба відрізняти від близьких за звучаниям активних дієприкметників у називному (знахідному) відмінку множини, які, на відміну від дієприслівників, відповідають на питания я к і? і мають закінчення -і: (щ о р о б л я ч и?) сяючи і (я к і?) сяючі, (щ о р о б л я ч и?) сидячи і (я к і?) сидячі. Наприклад, у реченні Десятки прожекторів з валу вдарили промінням, засліплюючи наступаючі війська (О. Гончар) засліплюючи — Дієприслівник, бо відповідає на питания що роблячи?; наступаючі — дієприкметник, бо відповідає на питания які?
Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії: Якщо не подумаєш, то й кілочка не затешеш. — Не подумавши, й кілочка не затешеш (Нар. творчість).
Але в реченні Коли я проходив Ботанічним садом, мою увагу привернули рідкісні в нас деревця мигдалю цього зробити не можна, бо тут кожна дія стосується іншого діяча: проходив – я, привернули увагу – деревця. Інша річ, якби речення було побудоване так: Коли я проходив Ботанічним садом, я звернув увагу на деревця мигдалю – тоді в ньому можна було б використати дієприслівник: Проходячи Ботанічним садом, я звернув увагу на деревця мигдалю.