- •Лекція 6. Дієслово та його форми.
- •І. Дієприкметник. Активні та пасивні дієприкметники. Відмінність від прикметників
- •У дієприкметниках наголос, як правило, на корені, в прикметниках – на суфіксі: печена картопля – печена картопля, варений – варений, учений – учений.
- •Іі.Творення і правопис дієприкметників
- •Ііі. Відмінювання і вживания дієприкметників
- •IV. Безособова форма на -но, -то
- •V. Дієприслівник як форма дієслова
- •VI. Творення та вживання дієприслівників. Відмінність від активних дієприкметників
- •VII. Особливості написания не з різними формами дієслова
Іі.Творення і правопис дієприкметників
Активні дієприкметники доконаного виду творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л- та прикметникових закінчень: змарні(ти) – змарнілий, спочи(ти)– спочилий, опа(сти) – опалий. Причому суфікс -ну- в них випадає: засохну(ти) — засохлий, промокну(ти) — промоклий, змерзну(ти) — змерзлий.
У сучасній українській мові активні дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів -ш-, -вш- не творяться. Форми на зразок «перемігший», «допомігший», «позеленівший», «бувший» не відповідають літературній нормі; у таких випадках треба казати який переміг, який допоміг, позеленілий, колишній.
Активні дієприкметники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу неперехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч-, -юч- (від дієслів 1 дієвідміни) і -ач-, -яч- (від дієслів II дієвідміни) та прикметникових закінчень.
Практично це робиться так: дієслово ставиться в 3-й особі множини теперішнього часу і замість кінцівки -ть додається -ч(ий): співаю(ть) – співаючий, квітну(ть) – квітнучий, лежа(ть) – лежачий, терпля(ть) – терплячий.
Утворені від перехідних дієслів активні дієприкметники недоконаного виду на зразок «поважаюча себе людина», «виконуючий пісню артист» не відповідають нормам сучасної ук-раїнської мови; слід казати: людина, яка поважає себе; артист, який виконує пісню (але у вислові виконуючий обов 'язки це можливо, оскільки цей вислів мае значення іменника).
Пасивні дієприкметники доконаного й недоконаного видів утворюються від перехідних дієслів (а також від деяких неперехідних дієслів на -ся):
а) якщо основа інфінітива закінчується на -а, то до неї додається суфікс -н(ий): обладна(ти) — обладнаний, осідла(ти) — осідланий, спиля(ти) — спиляний, обговорюва(ти) — обговорюваний; при цьому суфікс -ува-, якщо на нього переходить наголос, змінюється на -ова-: розмалювати — розмальований, збудувати — збудований, запрограмувати — запрограмований;
б) якщо основа інфінітива закінчується не на -а, то до основи 1-ї особи однини додається суфікс -ен(ий): ба-чи(ти) — бач(у) — бачений, заспокої(ти) — заспокой(у) — заспокоений, узгоди(ти) — узгодж(у) — узгоджений, в 'їз-ди(ти) — в'їждж(у) — в'їжджений, вирости(ти) — ви-рощ(у) — вирощений, пилососи(ти) — пилосош(у) — пи-лосошений, молоти — мел(ю) — мелений (і молотий),
в) якщо основа інфінітива закінчується на суфікс -ну чи на голосний, що наложить до кореня, або на -ер, то до такої основи здебільшого додається суфікс -т(ий): зігну(ти) — зігнутий (і зігнений), стисну(ти) — стиснутий (і стиснений), трісну(ти) — тріснутий, коло(ти) — колотий (і колений), би(ти) — битий, тер(ти) — тертий.
У пасивних дієприкметниках н не подвоюється: сказаний, закінчений, запрограмований, перевірений.
Дієприкметники з часткою (постфіксом) -ся в українській мові не утворюються. Якщо ж активний чи пасивний дієприкметник і твориться від дієслова на -ся, то частка -ся відпадає: розчервонітися — розчервонілий, намерзтися — намерзлий, втомитися — втомлений, усміхнутися — усміхнений, зажуритися — зажурений, зібратися — зібраний.