
- •3. Майнова інтелектуальна власність. Майнові права.
- •4. Немайнова інтелектуальна власність. Особисті немайнові права.
- •5. Суміжні права . Гудвіл
- •6. Авторське право . Обєкти суб’єкти авторського права
- •7. Види авторського права
- •9. Історія розвитку правової охорони об’єктів промислової власності
- •10. Винахід. Об’єкти винаходу. Термін дії патенту (деклараційного патенту) на винахід. Які об’єкти інтелектуальної власності не можна віднести до винаходів
- •17. Забезпечення захисту комерційної таємниці на підприємстві.
- •18. Дії, що визначають недобросовісну конкуренцію.
- •19. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію.
- •20. Правова охорона товарних знаків.
- •21. Закон передбачає такі види знаків для товарів і послуг:
- •22. Світовий ринок інтелектуальної власності
- •23. Паризька конвенція про охорону промислової власності. Бернська конвенція про охорону
- •24 Всесвітня організація інтелектуальної власності
- •25 Всесвітня мережа інтелектуальної власності
17. Забезпечення захисту комерційної таємниці на підприємстві.
Серед методів такого захисту можна виділити:
-
розробку положення про комерційну таємницю на підприємстві;
-
розробку інструкцій щодо дотримання співробітниками режиму нерозголошення комерційної таємниці;
-
включення до статуту підприємства розділів, які регламентують захист комерційної таємниці;
-
розробку угоди про нерозголошення комерційної таємниці, що укладається з особами, котрі мають доступ до цієї інформації.
Дія внутрішніх заходів щодо забезпечення конфіденційності в основному спрямована на персонал Вашого підприємства. Працівники господарюючого суб'єкта, що мають доступ до відомостей, що становлять комерційну таємницю, зобов'язуються:
-
зберігати комерційну таємницю, яка стане їм відома по роботі й не розголошувати її без дозволу, виданого у встановленому порядку;
-
виконувати вимоги інструкцій, положень, наказів по забезпеченню схоронності комерційної таємниці;
-
у випадку спроби сторонніх осіб одержати від них відомості, що становлять комерційну таємницю, негайно сповістити про це відповідній посадовій особі або у відповідний підрозділ господарюючого суб'єкта;
-
зберігати комерційну таємницю господарюючих суб'єктів, з якими є ділові відносини;
-
не використовувати знання комерційної таємниці для занять діяльністю;
-
у випадку звільнення передати всі носії інформації, що становлять комерційну таємницю, які перебували в їх розпорядженні, відповідній посадовій особі або у відповідний підрозділ господарюючого суб'єкта.
-
18. Дії, що визначають недобросовісну конкуренцію.
Недобросовісна конкуренція – будь-які дії господарюючих суб’єктів, спрямовані на одержання переваг в підприємницькій діяльності, які протирічять чинному законодавству, звичаям ділової етики, вимогам добропорядності і можуть спричинити збитки іншим господ.суб’єктам або нанести шкоду їх діловій репутації.
До недобросовісної кокуренції відносять:
- розповсюдження неправдивих, неточних або викривлених відомостей, які можуть спричинити збитки іншому господ.суб’єкту або його діловій репутації;
- введення в оману споживачів відносно характеру, способу, місця виготовлення, споживчих якостей товару.
- некоректне порівняння господарюючим суб’єктом товарів, які він виготовляє чи реалізовує з товарами інших суб’єктів
- продаж товарів з незаконним використанням результатів інтелектуальної діяльності
- одержання, використання, розголошення науково-технічної, виробничої, торгової інформації без згоди власника.
19. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію.
Стаття 37. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію
1. Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність суб'єкта господарювання згідно з цим Кодексом або адміністративну, цивіль¬ну чи кримінальну відповідальність винних осіб у випадках, передбачених законом.
За недобросовісну конкуренцію, вчинену суб'єктом господарювання - юридичною особою, Антимонопольний комітет України накладає штраф у розмірі 3 % виручки від реалізації продукції.
Якщо встановлено факт неправомірного використання чужих рекламних матеріалів, зацікавлені особи можуть звернутись до Антимонопольного комітету України із заявою про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням або копією продукції інших суб'єктів господарської діяльності.
Неправомірне використання фірмового найменування, знака для товарів та послуг або будь-якого маркування, неправомірне копіювання форми упаковки, зовнішнього оформлення, а також імітація, копіювання, пряме відтворення товару інших покупців, використання імені на власний розсуд тягне за собою накладення штрафу від 30 до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У випадку коли штраф на суб'єкта господарювання накладається в розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, постанову про накладення штрафу може прийняти державний уповноважений Антимонопольного комітету України у відповідності до свого підпорядкування. Рішення щодо штрафних санкцій у розмірі від 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України на його засіданнях.
2. Кримінальна відповідальність за дії, визнані як недобросовісна конкуренція, настає у відповідності зі статтями 230—232 Кримінального кодексу полягають: