- •Лекція №9 Тема: Рівняння вищих порядків. Метод степеневих рядів.
- •Метод степеневих рядів.
- •Лекція № 10-11
- •Тема: Лінійна залежність та незалежність функцій
- •Формула Ліувіля-Остроградського
- •Лекція № 12
- •Лекція № 13
- •Випадок простих коренів
- •Випадок кратних коренів
- •Лекція № 14
- •Лекція № 16-17
- •Лекція № 18
Лекція № 16-17
Тема: Системи звичайних диференціальних
рівнянь.
Задача інтегрування систем
звичайних диференціальних рівнянь
звучить так: знайти розв’язки
системи диференціальних рівнянь:
(1)
Потрібно знайти функції
,
які перетворюють рівняння системи в
тотожності, в області визначення
.
Зауважимо, що кількість рівнянь завжди
рівна кількості шуканих функцій. Якщо
ж кількість рівнянь менша кількості
шуканих функцій, то система зветься
системою рівнянь Монжа. Теорія систем
рівнянь Монжа значно складніша від
теорії яку ми розглядатимемо в цьому
курсі.
Ми будемо розглядати окремі типи рівнянь (системи рівнянь які дозволяють знаходити розв’язки через елементарні функції та інтеграли).
Нехай систему рівнянь (1) можна розв’язати відносно старших похідних:
(2)
Покажемо, що кожну систему
диференціальних рівнянь (2) можна звести
до системи диференціальних рівнянь
першого порядку, яка містить
рівнянь і n невідомих
функцій.
Здійснимо позначення:
![]()
![]()
![]()
Тоді маємо:
![]()
![]()
Отримали сукупність звичайних
диференціальних рівнянь першого порядку
в яких є
кількість невідомих рівнянь і n-
невідомих функцій. Запишемо таку ж
сукупність для другого рядка:
![]()
Об’єднуючи k-
сукупностей окремих рівнянь отримаємо
систему звичайних диференціальних
рівнянь першого порядку, що містить
рівнянь і стільки ж невідомих функцій.
Якщо невідомі функції пере позначити
то система рівнянь (2) перепишеться у
вигляді:
(3)
Озн. Система звичайних диференціальних рівнянь записана в формі (2) зветься канонічною системою диференціальних рівнянь (форма Коші).
Озн. Система звичайних диференціальних рівнянь записана в виді (3) зветься системою диференціальних рівнянь.
Твердження 1:
Рівняння виду:
можна звести до нормальної диференціальної
системи рівнянь першого порядку.
Дов: Позначимо:
![]()
Тоді:
![]()
Отже маємо:
Метод виключення інтегрування нормальної системи диференціальних рівнянь.
Суть методу полягає в тому, що нормальну систему диференціальних рівнянь (3), виключаючи одну за одною невідомі функції, зводять до рівнянь n- ого порядку відносно однієї із невідомих функцій. Знайшовши одну із функцій, знаходять усі інші невідомі функції.
Нехай маємо нормальну систему (3). Диференціюємо перше рівняння по х.
![]()
Замінюємо похідні
їх виразами
з інших рівнянь системи (3). Тоді матимемо
рівняння:
![]()
Диференціюючи це рівняння і виконуючи ту саму процедуру, що і раніше, знаходимо:
![]()
Продовжуючи далі, матимемо:
![]()
Отже отримали систему:
(4)
З перших n-1
рівнянь цієї системи знайдемо
виразивши їх через:
![]()
(5)
Зауваження 1:
Систему (4) можна розв’язати відносно
якщо якобіан
відмінний від нуля при розглядуваних
значеннях
![]()
Підставляючи вирази із (5) в
останнє рівняння системи (4) отримаємо
рівняння n- ого
порядку для визначення
:
Про інтегрувавши одержимо:
![]()
Диференціюючи цю функцію n-1
раз знайдемо похідні
як функції від
Підставляючи їх у (5), отримаємо невідомі
функції:

Зауваження 2: Якщо умова зауваження (2) не виконується то розглянуті випадки не приведуть до рівняння n-ого порядку еквівалентної системи.
Приклад1:
Розв’язати систему диференціальних рівнянь:
![]()
![]()
![]()
![]()

Приклад2:
![]()
![]()
![]()
![]()

Загальний розв’язок лінійної однорідної системи диференціальних рівнянь із сталими коефіцієнтами.
Якщо в системі (3) функції
лінійні відносно
невідомих функцій
то маємо лінійну нормальну систему
диференціальних рівнянь першого порядку
виду:

де
-
задані неперервні функції.
Якщо
, то система зветься однорідною.
Якщо хоча б одне
,
то система зветься неоднорідною.
Нехай задано систему:
(6)
де
-
сталі величини,
.
Розв’язок (нетривіальний) системи шукаємо у вигляді:
.
Підставляючи функції
та їх похідні в (6), після скорочення на
і перенесення в одну частину рівняння,
дістанемо:
(7)
Для того щоб ця система мала розв’язки необхідно і достатньо, щоб її детермінант дорівнював нулю.
Останнє рівняння звуть
характеристичним рівнянням. З цього
рівняння знаходимо
,
при яких система (7) має нетривіальні
розв’язки
.
Очевидно, що ліва частина характеристичного
рівняння є многочленом степеня n
змінної
.
А такий многочлен має n
коренів
з врахуванням їх кратності.
Якщо всі n
коренів різні, то послідовно для кожного
з системи (7) знайдемо відповідний
нетривіальний вектор
Як відомо, вектори
лінійно незалежні, бо всі власні значення
різні
.
Отже дістанемо n вектор-функцій розв’язків системи (6):

Ці вектор-функції утворюють
лінійно незалежну систему на інтервалі
бо її детермінант Вронського
0.
Тоді загальний розвязок системи (6) при
різних коренях характеристичного
рівняння має вигляд:
,
де
- довільні сталі.
Або ще розв’язок можна записати так:

Приклад:
Знайти розв’язок системи лінійних рівнянь.
Тобто
![]()
Коренями будуть:
![]()
Для кореня
складемо систему:

Якщо
,
то
![]()
![]()
Для кореня
маємо:
![]()
Тоді розв’язок буде:

Приклад:
Знайти розв’язок системи:
(самостійно).
Якщо корінь характеристичного
рівняння системи (6)
має кратність r,
то переходимо від цієї системи до одного
рівняння n-ого
порядку відповідно функції
![]()
Утворене рівняння і система
одне і те ж характеристичне рівняння.
Тоді кореню
кратності r
відповідає розв’язок рівняння n-ого
порядку.
,
де
-
довільні сталі. Отже:
,
де
многочлен степеня r-1.
Аналогічно виражаються і інші функції
у вигляді
.
Зрозуміло, що кожна з функцій
задовольняє отриманому диференціальному
рівнянню n-ого
порядку. З многочленів
виберемо такі, щоб відповідні їм функції
були розв’язками системи (6). Для цього
треба підставити
у систему (6), скоротити на
і прирівняти коефіцієнти при однакових
степенях t.
Знайдені коефіцієнти залежатимуть від r довільних сталих.
Щоб отримати загальний розв’язок системи (6) треба взяти суму вказаних розв’язків (вектор-функції).
Приклад:
Знайти розв’язок системи:
![]()

Складемо характеристичне
рівняння:

або
Тоді:
-
двократний корінь.
Розв’язок системи треба шукати у вигляді:

Підставимо ці значення у систему:

Прирівнявши коефіцієнти при
однакових степенях t,
дістанемо:
![]()
Друге рівняння має ті ж розв’язки;
Отже загальним розв’язком системи є:

