Тема 3. План з праці і заробітної плати.

Плановий фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу і непромислового персоналу складається з усіх грошових виплат працівникам підприємства за тарифними ставками, відрядними розцінками, окладами, а також премій, доплат і виплат усіх видів.

Для проведення розрахунків необхідно скласти «Штатний розпис» працівників підприємства.

Додатки до теми:

1. Графік виходу на роботу.

2. Табель обліку відпрацьованого часу за місяць.

3.Штатний розпис працівників підприємства.

Методичні вказівки до вивчення теми:

Виберіть найбільш повне і точне визначення терміна «оплата праці», номінальна заробітна плата, основна заробітна плата працівника.

Дайте відповіді на питання:

1. Які функції виконує заробітна плата?

2. Що таке абсолютний ріст заробітної плати?

3. Чим характеризується відносний ріст заробітної плати?

4. В чому полягає Державне регулювання оплати праці?

5. З яких елементів складається тарифна система оплати праці?

6. Використання яких систем передбачає погодинна форма оплати праці?

7. За яких умов використовується відрядна форма оплати праці?

8. Що є особливістю відрядно-прогресивної системи оплати праці?

9. За яких умов виникає доцільність використання непрямої відрядної системи оплати праці?

10. У яких випадках використовується колективна форма оплати праці?

11. Від чого залежить заробіток працівника при використанні безтарифної системи оплати праці?

12. Що передбачає система участі в прибутках?

На підставі «Штатного розпису» розрахувати загальний фонд оплати праці підприємства. Дати роз’яснення з чого складається загальний фонд оплати праці підприємства і як він розраховується.

Тема 4.Сукупні витрати і собівартість продукції.

Витрати, їх подія на операційні (поточні) та інвестиційні, їх загальна характеристика. Класифікація витрат: загальні (сукупні) та витрати на одиницю продукції. Кошторис виробництва, його елементи. Собівартість загального обсягу продукції і собівартість окремих видів продукції.

Додатки до теми:

1.Кошторис витрат.

2.Калькуляція собівартості продукції (одного-двох видів).

Методичні вказівки до вивчення теми.

Ознайомитись з структурою витрат підприємства витрат, їх класифікацією; визначити частину операційних витрат та їх вплив на загальну собівартість. При наявності кошторису витрат підприємства встановити перелік елементів витрат, які в нього входять, та х. структуру. Визначити питому вагу витрат і зробити висновки.

Додати до звіту одну – дві калькуляції собівартості продукції, за якими визначити питому вагу сировинного набору, націнки та ПДВ в загальній продажній ціні і зробити висновки відносно факторів впливу на собівартість продукції.

Для досягнення своєї основної мети – максимізації прибутку – підприємство повинно понести певну суму витрат. Ці витрати спрямовуються на формування і використання усіх видів ресурсів.

Всі витрати підприємства (загальні витрати) поділяються на операційні та інвестиційні.

Операційні витрати – це витрати операційної діяльності підприємства, тобто його основної діяльності, пов’язаної з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, послуг, робіт), яка забезпечує основну частку його доходу. Операційна діяльність не включає інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Операційні витрати ще називають поточними витратами.

Витрати виробництва представляють у натуральній і вартісних формах.

Вартісною формою витрат на підготовку виробництва, виготовлення продукції та її збут є собівартість продукції.

Собівартість комплексно характеризує використання всіх видів ресурсів підприємства, вона є одним з важливіших показників ефективності виробництва.

Для підприємства важливо визначити витрати, які відшкодовуються за рахунок собівартості, а які - за рахунок прибутку.

Важливою є класифікація витрат за статтями калькуляції. Статті – це затрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місця виникнення. За статтями витрат визначають собівартість одиниці продукції, тобто калькуляцію.

Собівартість продукції як грошовий вираз затрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції характеризує ефективність всього процесу виробництва на підприємстві, оскільки у ній відображаються:

а) рівень організації виробничого процесу;

б) технічний рівень;

в) продуктивність праці та інше.

Собівартість продукції як показник використовується для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію. Зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства.

Чинниками зниження собівартості є підвищення технічного рівня виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці, зміна структури та обсягу продукції.

План собівартості продукції на підприємстві включає такі елементи:

• планування зниження собівартості товарної продукції;

• складання кошторису витрат на виробництво;

• складання планових калькуляцій окремих видів продукції.

Мета складання кошторису витрат на виробництво – встановлення всієї суми затрат на виробництво в плановому році.

Кошторис витрат на виробництво відображає собівартість товарної, валової і реалізованої продукції підприємства.

Калькулювання собівартості продукції – це процес обмеження собівартості одиниці продукції.