3.Внурішня та зовнішня торгівля продукцією меблевої промисловості

Реалізація продукції є основним аспектом економіки країни та головною метою виробників, що призводить до отримання прибутку.

Того року на ринку корпусних меблів відбулися певні зміни, які, до певної міри, можуть визначити подальшу роботу виробництва у цьому сегменті. Постійна цінова боротьба, коливання курсу євро тощо суттєво позначились на виробництві корпусних меблів, які, за прогнозами експертів, цього року свої основні зусилля можуть спрямувати на завоювання регіональних ринків збуту, боротьбу з імпортною продукцією й, так званими, гаражниками.

Виробництво корпусних меблів з кожними роком відбувається перенасичення ринку та падіння попиту на таку продукцію знижує динаміку зростання. Водночас стверджувати про падіння цін теж не можна, оскільки це відбулось за рахунок тимчасових рекламний акцій, знижок переважно на меблі середньо цінової категорії. Натомість ціна на меблі , на виробництво яких застосовуються дорогі імпортні комплектуючі, в останні роки не змінилась[6;ст.2]. Меблярі вважають, що меблевий бізнес став менш прибутковим. Так в останні місяці 2003 року, через зростання курсу євро та цін на комплектуючі, багато виробників обмежили рентабельність.

Політика низьких цін чи то знижок змусила великих виробників прийняти рішення про підняття цін. Експерти аналізують такий крок, як закінчення періоду жорсткої конкуренції та початок узгодження дій великих меблевих підприємств. Від тепер останні їхні зусилля будуть спрямовані на витіснення з ринку "гаражників" та наявністю імпорту. Розслідування щодо словацьких та польських ДСП може привести до чергового підвищення цін, а відтак до банкрутства чималої кількості дрібних меблевих підприємств.

Згідно з даними виробників, нині київському ринку, пише газета "Деловая Столица", реалізується близько 32-45% усіх офіційних меблів в країні, при цьому близько 60% в останьому обсязі виробництва становлять корпусні. Позаяк в 2003 році чи не більш динамічно розвивався сегмент меблів для дому. Тому можна очікувати диверсифікацію виробництва. Однією з причин таких прогнозів, окрім насиченості даного ринку, може бути те, що змінювати асортимент та розробляти нові моделі офісних меблів потрібно частіше, а це потребує значних вкладень. Оператори ринку стверджують, що нині в сегменті недорогих офісних меблів імпорт майже відсутній, позаяк на ринку меблів для житла ще міцні позиції польських та італійських виробників.

Ще однією тенденцією 2003 року на меблевому ринку стало дедалі активніше використання меблевиками натуральних порід деревини. В 2003 році " Екран" розпочав випуск меблів з натурального шпону. Але цей розвиток гальмують як ціна на деревину, так і висока вартість деревообладнання.

У 2003 році зріз імпорт та експорт. Проти 2002 року, у 2003 імпорт меблів зріз майже на 35%, що аж ніяк не заважає працювати вітчизняним виробникам. Вітчизняна меблева індустрія досить активно орієнтується на імпорт, де операції збільшились майже на 40%.

Також прогнозують виробники й прихід на український ринок закордонних компаній. У 2003 році свій фірмовий магазин відкрила російська фірма "Шатура", ймовірним є прихід французької компанії ІКЕА, представництва якої вже працюють в Україні, що може кардинально змінити ситуацію на ринку.

На мою думку, потрібно зменшувати обсяги імпорту на українському ринку, а потрібно розвивати та збільшувати обсяги виробництва вітчизняної продукції. А це зробити не легко, бо потрібно придбати нове обладнання на підприємства, яке допомогло б пришвидшити виробництво та підвищити якість продукції. Прихід на ринок України закордонних компаній тягне за собою позитивний та негативний аспекти.

Позитивним аспектом є те, що збільшується кількість обсягів валового внутрішнього продукту, закордонні підприємства виплачують податки у державну казну, об'єднання підприємств з різних країн тягне за собою збільшення маштабів виробництва та збільшення його частки на світовому ринку, залучення трудових ресурсів України та зменшення безробіття. Негативним моментом у цьому є те, що вироблена продукція не входить до валового національного продукту, меблева промисловість не розвивається, зменшення попиту на продукцію вітчизняного виробництва на українському ринку, бо продукція підприємств закордонних країн, особливо високорозвинутих країн, є більш конкурентноспроможною.

Тепер розглянемо ситуацію на ринку щодо виробництва деревостружкових плит, бо це є основний матеріал для меблевої промисловості і відіграє не останню роль у розвитку меблевої промисловості.

У 1992 році було виготовлено 977,38 тис. м кб. деревостружкових плит. Вже тоді дефіцит стружкових плит в Україні становив 700 тис. м кб. і поповнювався за рахунок імпортування з Росії та Білорусі [10;ст.8]. У 2002 році з підприємств-виробників стружкових плит частку плит (73% обсягу) виготовили три підприємства: Надвірнянський ЛК, Котопільський ДБК та АТ "Аверс" (м. Київ). Ще на трьох підприємствах: Калинівському ЕЗДМ, Черкаському ДОКу та Солоницькому КМД відбувся значний спад і вони виготовили разом 24% загальному обсягу плит. Берегометський, Свалявський та Кам'яно-Бузький заводи виготовили лише 3% плит, а Брошнівський ЛК, Терев'янський і Ківерський ДОКи згорнули їх виробництва.

Аналізуючи динаміку виготовлення деревостружкових плит в Україні, необхідно зазначити, що обсяги виробництва за останні роки стрімко збільшилися [див. додаток 7].

За 2003 рік найбільшого приросту виробництва досягнуто на Берегометському заводі стружкових плит - 204,2%. Однак, в кількісному відношенні обсяги виробництва залишається незначними. Лідером у виробництві деревостружкових плит залишається Надвірнянський завод СП "Інтерплит". На його частку припадає понад 25% виготовлення плит.

Обсяги виробництва за 2003 рік і темпи приросту відповідно до попереднього року по підприємствах-виробниках наведено на додатку 8.

Такому зростанню обсягів виробництва ламінованих і кашованих плит, безумовно, сприяло те, що Кабінет Міністрів України, щоб захистити вітчизняного виробника, встановив ставки ввізного мита на ці плити.

Обсяги виробництва деревостружкових плит можна побачити на додатку 6.

А зараз розглянемо ситуацію, яка відбувалася на ринку протягом 2004 року. Державний комітет статистики України повідомляє, що підприємства меблевої промисловості протягом 2004 року продовжували нарощувати виробництво. Це зумовило підвищенням як зовнішнього, так і внутрішнього попиту на продукцію.

Збільшення випуску деревостружкових плит пояснюється зростанням попиту з боку меблевої промисловості, для якої вони є основним конструційним матеріалом.

Освоєння виробництва плит типу МДФ дозволело б вирішити проблему забезпечення меблевої промисловості сучасним конкурентноспроможним матеріалом та підвищити якість вітчизняних меблів.

У структурі реалізованої продукції меблевої промисловості у 2004 році порівняно з попереднім роком спостерігається тенденція щодо збільшення частки кінцевої продукції - меблів.

Стабілізація роботи меблевої промисловості сприяло оновлення матеріальної бази за рахунок впровадження імпортного устаткування, сучасних технологій і матеріалів. Практично заново створена і розвивається найбільш високими темпами виробництво офісних меблів. У 2004 році їх випуск збільшився на 39,9%, порівняно з 2003 роком.

Вітчизняні меблі завдяки проведенній модернізації меблевих підприємств, впровадженню новітніх технологій достойно конкурують з продукцією провідних іноземних виробників. Обсяги імпорту деревини та виробів з неї зросли у порівнянні з 2003 роком - на 29,1%, меблів - на 34,1% [див. додаток 2]. Імпорт меблів, за офіційними даними, склав у 2004 році 134,2 млн доларів США. Проте, за даними експертів, фактичний обсяг імпорту меблів в Україну перевищує статистичні дані майже у 2 рази [21;ст.4].

Найвища частка імпорту припадає на меблі для сидіння за кодом 9401 - 56,7% та меблі за кодом 9403 (меблі побутові, офісні тощо) - 36,5%. Понад 60% від загального обсягу меблів імпортується з Італії, Польщі, Німеччини та Росії (дані Держкомстату).

Зовнішньоторгівельний оборот меблями у 2004 році в порівняні з певним періодом 2003 року збільшився на 34,7% і склав 53,7 млн доларів по групі 94.

У виробництві меблів сальдо зовнішньоторгівельного обороту залишаєьбся від'ємним (-14,7 млн грн) [21;ст.5].

У 2004 році спостерігалася позитивна тенденція зниження рівня імпортозалежності меблів у порівняні з 2003 роком з 46,9% до 41,6%.

У порівняні з 2003 роком обсяги експорту збільшилися у виробництві меблів на 34,9% [див додаток 3].

У структурі експорту меблів найбільша частка припадає на меблі за кодом ТНЗЕД 9401 (меблі для сидіння) - 50-55% та меблі за кодом 9403 (меблі побутові, офісні, для магазинів, їдалень тощо) - 40-45%.

За результатом розрахунків Мінекономіки у 2004 році у виробництві меблів внутрішнє споживання зросло на 45,9%. Частка вітчизняної продукції на внутрішньому ринку меблів складає, за розрахунками, 60,3%.

Протягом 2004 року спостерігалась тенденція зростання цін на виробництво даної промислової продукції. У виробництві меблів споживчі ціни зросли на 9,7% [21;ст.6]. Загальна тенденція подорожчення меблів сформувалася ще з кінця 2003 року. Основним фактором стало різке подорожчання вітчизняної деревини, пропонованої лісгосподарством, а також ДСП та ДВП - основних конструційних матеріалів для виробництва меблів.

Отже, ситуація на ринку українському та світовому щодо українських меблів є не дуже втішною. Тому що, як було сказано вище на українському ринку присутній значний відсоток імпортної продукції, який перешкоджає швидшій реалізації вітчизняної продукції. Хоча частка українських меблів на світовому ринку з кожним роком збільшується, але вони не є достатньо конкурентноспроможні і тому потрібно більше розвивати меблеву промисловість в Україні.