Розділ 2 сучасний стан розвитку меблевої промисловості україни:

Меблева промисловість опинилася у сильному занепаді в той час, коли Україна входила до складу Радянського Союзу. За часів незалежності України меблева промисловість почала поступово розвиватися і набувати більших обсягів виробництва відповідної проодукції. Розвиток меблевої промисловості виявлявся у вдосконаленні продукції: введенням нових дизайнів меблів, підвищення якості продукції, введеням нового устаткування на підприємствах тощо; збільшенні обсягів виробництва продукції; забезпечення промисловості потрібними матеріалами і т. ін.

Останнім часом розвиток дизайну та конструювання з метою удосконалення споживчих властивостей гратчастих меблевих виробів (ГМВ) істотно змінив підходи до формування процесів виробництва та управління, організації предметно-просторового середовища життєдіяльності людини. У дизайні сучасних меблів неприйнятні стандартні рішення. Важливі тут , так би мовити, індивідуальні та дрібносерійні проекти, реалізація яких повинна базуватися на новітніх технологіях.

Аналіз ринків збуту та роботи деревообробної галузі, до якої входить меблева промисловість, технічних можливостей підприємств за останній рік показує, що на ринку з'являється все більше меблів вітчизняного виробництва з унікальними конструктивно-технічними рішеннями. У світі і зокрема в України пройшло розширення технічних можливостей. Це зумовлено високим рівнем розвитку науково-технічного прогресу, тому в сучасних умовах техніка стала практично необмеженою і завдяки цьому виробництво має можливість користуватися всеможливою технікою для задоволення споживчих потреб. З розширенням технічних можливостей виробництва в конструюванні меблів відкривається повна свобода для пошуку різноманітних форм та конструкційних деталей для ТМВ, особливо гнутих.

На даний момент випустилися новітні технології для виробництва гратчастих меблів, які сприяють розширенню можливостей удосконалити продукцію даного виду меблів. До гратчастих меблів традиційно відносять меблеві вироби, об'єктивно-просторова структура яких утворена за допомогою лінійних елементів (більше 80% всієї меблевої продукції) [21;ст.40]. На Україні існує велика кількість підприємств, які виробляють гратчасті меблі і в них присутній великий асортимент продукції даного виду меблів [див.додаток 1].

У Дніпропетровську на меблевій фабриці "Арт Продюс Група" виготовляють стільці, крісла, корпусні меблі нового покоління. А загалом, використання пиломатеріалів для виготовлення меблів у світі падає [2; ст.4]. На сучасному етапі розвитку даної промисловості виробники повертаються до виготовлення меблів з натуральної деревини, використання натурального шпону для личкування меблів тощо. Як уже було сказано, однією з причин зменшення використання пиломатеріалів є їх негативний вплив на здоров'я людини. Звичайно меблі, які виготовленні з натуральних матеріалів є за своєю собівавртістю дорожчими, але вони також користуються великим попитом у споживачів.

Ситуація щодо забезпечення виробників меблевої промисловості потрібними матеріалами, то вона є дуже скрутною. Україна не забезпечує себе плитами ДСП, ДВП та МДФ. Зокрема на Україні виробляється дуже малий процент ламінованих плит МДФ , від тих які потрібні на даний час для меблевого виробництва. Тому вироники меблів змушенні завозити плити МДФ у Польщі, Словаччині, Прибалтійських країн тощо. Виробництво плит ДСП та ДВП є також недостатнім. Але на щастя ситуація на Україні покращується і на ринку все частіше з'являється вітчизняна продукція [17;ст.12]. На нині вітчизняний виробник ДСП ВАТ "Аверс" більшість продукції реалізовує в Києві та області. Для меблевих підприємств, зокрема київських, забезпечення деревостружковими плитами давно вже є актуальним.

На думку меблярів, у будь-якому випадку конкуренція не завадить вітчизняним виробникам ДСП. Тому що тоді покращиться якість на продукцію, знизиться ціна і, загалом, конкуренція є позитивним моментом для споживачів продукції та економіки країни.

Виробництво високоякісних і водночас недорогих меблів - це завдання не з легких. Нині, наприклад, ламінована плита від "Кроно-Львів" не гірша за закордонну [15;ст.3]. Зате є дещо дешевша. Є і інша перевага - це оперативність постачання, тобто не потрібно витрачати великих коштів для перевезення матеріалів на великі відстані, а також і входить те, що деякі виробники даної продукції застосовують післяпродажний сервіс, який забезпечує споживачу надійність доставки тощо.

Однією з головних проблем сучасного розвитку меблевої промисловості є підготовка кваліфікованих фахівців для забезпечення процесу виробництва меблів трудовими ресурсами. Меблева промисловість протягом останніх років динамічно розвивається. Цьому сприяють сучасне обладнання, якісна сировина, матеріали, комплектуючі. При наявності головної ланки - кваліфікованих фахівців - на підприємствах створюють продуктивний виробничий процес. Однак формування цієї ланки, у зв'язку з занепадом закладів професійно-технічної освіти, вимагає неабияких зусиль[15;ст.2]. Чимало підприємств готують спеціалістів безпосередньо на підприємствах, витрачаючи на це дорогоцінний час. Фахову підготовку кадрів для меблевої промисловості здійснюють навчальні заклади. Один з найкращих серед них є технологічний коледж України державного лісотехнічного університету. Також Львівський державний лісотехнічний університет має 6 факультетів. Одним із пріорітетних є технологічний. Цей факультет є потужною кузнею кадрів для деревообробної та меблевої промисловостей [8;ст.6].

Отже, можна зробити висновки, що меблева промисловість України динамічно розвивається і на ринках України все більше появляється меблевої продукції вітчизняного виробництва. Тепер залишається розвиватися до тих пір, поки українська продукція буде вільно конкурувати з іноземною продукцією на світових ринках.

Обладнання, матеріали та нові технології є основними елементами для розвитку меблевої промисловрсті.

Ще зовсім недавно закуповували італійське та інше закордонне обладнання. А вже сьогодні ситуація змінилася. Яскравий приклад - кіровоградська фірма "Астра". За 14 років свого існування вона виросла в потужний концерн й нині створює найсучасніше обладнання для ліній поглибленої переробки деревини, яке популярне не тільки в Україні, а й експортується до Росії, Молдови, Білорусі, Румунії, Латвії, Австрії.

Верстати, за допомогою яких можна виготовляти меблеві заготовки високої якості здатна продуктувати лише "Астра". Власне новинкою цього обладнання є прохідний прес для безперервного зрощування заготовок по довжині. Прес складається з подавача заготовок, пристрою пресування й прильмального рельгангу. Його максимальна продуктивність - 800 метрів на годину. Додатковий подавач заготовок преса забезпечує їх орієнтацію, попереднє сполучення мікрошинів та переміщення всього набору заготовок на крок відпресування (до 1500 мм) [17;ст.6-7].

Ще одна фірма "ІМАС", яку створено у 2002 році виготовляє обладнання для меблевої промисловості. Нині вона представляє 21 відомого і визнаного на світовому ринку італійського виробника верстатів та обладнання як для великих, так і малих деревообробних підприємств: комбінатів з виробництва деревностружкових плит, меблевих фабрик [16;ст.11].

Широкі можливості для творчої роботи над формуванням крайки надають верстати для обробки методом софтформінг фірми "Homag". Ці верстати дозволяють з найвищою якістю і надійністю обробляти як звичайні прямі крайки, так і різні форми профілю - покрівельний, бочкоподібний, S-подібний, вкладний та інші. Одна з найголовніших умов ефективності роботи підприємства - висока віддача обладнання, яка залежить від класичних показників продуктивності, технологічності, зручності в експлуатації й обслуговувані, надійності, доступності оперативного сервісу і технічної підтримки[8;ст.8].

Отже, розвиток НТП знаходиться на високому рівні і в Україні можливо придбати і вітчизняне, і закордонне обладнання. От тільки українські виробники використовують зношене обладнання і при цьому втрачають частину продуктивності підприємства.

Для виробництва меблів різних видів використовують деревостружкові плити (ДСП), деревоволокнисті плити (ДВП), деревоволокнисті плити середньої щільності (МДФ), різні металеві конструкції для столів і стільців, оббивні тканини і шкіра, наповнювачі, розсувні механізми і механізми трансформації. Також необхідні матеріали для обличкування крайок, деталей, петлі, розсувні механізми для шафи-купе, механізми для шузляд, кріпильний матеріал, ручки, заглушки тощо.

За технологією виробництва меблі можна поділити на групи.

Отже, спочатку розглянемо корпусні меблі. Сировина:

- деревостружкова плита (ДСП) застосовується для виготовлення корпусних меблів, стільців та ін;

- деревоволокниста плита (ДВП) та деревоволокниста плита високої щільності (ХДФ) застосовується для виготовлення задньої стінки корпусу, ден шухляд і т. ін;

- деревоволокниста плита середньогї щільності (МДФ) застосовуєтбся для виготовлення фасадів;

- метал (листовий або в трубах) застосовуєтбся для виготовлення опор (ніжок столів) та інших елементів корпусних меблів;

- личкувальні матеріали (матеріал крайки, шпону та ін.);

Комплектуючі:

- системи висунення для шухляд;

- механізми для шафи-купе;

- профіль і фасади з МДФ;

- стільниці;

- сушки, мийки, витяжки тощо;

Фурнітура:

- кріпильна фурнітура ( стягування, конфірмати та ін.) застосовуються для того, щоб скріплювати корпусні елементи один з одним;

- лицьова або декоративна фурнітура (ручки та інші елементи зовнішнього оформлення);

- напрямні для шухляд;

- ролики для розсуваних механізмів шаф-купе;

- опори, відбійники, навішувачі, заглушки тощо.

Щодо м'яких меблів, то для їх виробництва викоритовують таку сировину:

- поролон (м'який пінополіуретан);

- наповнювачі (синтепон, спандбонд, холофайбер та ін.);

- деревостружкова плита (ДСП);

- фанера;

- натуральна деревина;

- електротехнічний картон;

- оббивні матеріали з тканини та шкіри;

Комплектуючі:

- пружинні блоки;

- уніфіковані вузли: підлокітники, каркаси спинок, сидінь, підставки;

- механізми трансформації;

- каркаси.

Фурнітура:

- кріпильний матеріал (меблеві скоби, спеціальні заціпки, металеві кутики);

- клей ПВА.

Сировина для офісних стільців та крісел:

- поролон;

- наповнювачі;

- оббивні матеріали з тканини та шкіри;

Комплектуючі:

- уніфіковані вузли: підколіники, каркаси спинок, сидінь, підставки;

- механізми трансформації;

- каркаси.

Для виробництва меблів з натуральної деревини застосовують масиви вільхи, дубу та інших порід, шпон.

Основною сировиною для виробництва меблів із скла є загартоване флоат-скло.

А тепер розглянемо точніше про основні види сировини для виробництва меблів. Деревостружкова плита (ДСП) поділяється на такі типи:

- ламінована ДСП, покриті папером, просоченим меламіновими смолами. Широко застосовуються для виготовлення корпусних меблів;

- кашовані ДСП, покриті повністю затверділими паперо-смоляними плівками (з обробкою лаками). Оскільки покриття такої плити не містить меламінованих смол, вона не така довговічна. Її вартість складає близько 50% собівартості личкованої плівки, тому вони дешевші від ламінованих. Застосовуються для виготовлення корпусних меблів і в будівництві для обробки приміщень;

- покрита багатошаровим пластиком ДСП, застосовується для виготовлення стільниць;

- шліфована ДСП має гладку поверхню, використовується для нанесення на неї обробних матеріалів, наприклад, шпону;

- необроблена ДСП широко використовується у будівництві і як сировина для виробництва фанерованої ДСП. В меблевому секторі застосовується для виготовлення каркасів м'яких меблів.

У виробництві ДСП використовують карбамідоформальдегідні смоли. Важливим чинником, що зумовив широке використання цих смол є їх низька ціна. Але такі плити є токсичними, оскільки виділяють формальдегін. Його гранично допустимий вміст регламентується класом емісії Е. Існує три основні класи емісії Е1, Е2, Е3.

Е1 - вміст вільного формальдегіну в 100г сухої речовини не більше 10мг в країнах СНД і не більше 8мг в Європі;

Е2 - вміст вільного формальденгіну в 100г сухої речовини не більше 30мг в СНД та не більше 15мг в Європі;

Е3 - вміст вільного формальденгіну в 100г сухої речовини не більше 60мг в СНД.

В Європі для виробництва домашніх меблів дозволено використовувати тільки ДСП класу емісії Е1. В Україні Е1 обов'язковий тільки для дитячих меблів, для використання інших видів меблів допускається ДСП класу емісії Е2[19;ст.3-4].

ДСП різних виробників має різну щільність. Щільність ДСП багато в чому залежить від сировини, устаткування і застосованих технологій.

Вітчизняні виробники ДСП досягли такої якості продукції, яка може порівнюватись з якістю плити східноєвропейського виробництва, присутньої на українському ринку. Вигідне територіальне розташування (продавати плиту в радіусі понад 1000км не вигідно) та тарифне регулювання імпорту ДСП в Україні роблять пропозиції вітчизняних виробників ДСП більш привабливими, ніж закордонні.

Перевагою також є можливість оперативного регулювання виробників на потреби ключових клієнтів. Водночас застосування вітчизняної плити здебільшого обмежується сегментом дешевих меблів і меблів середньої цінової категорії. Асортимент декорів і товщини, який пропонують вітчизняні виробники, поки що недостатньо широкий.

В Україні протягом останніх років (2000-2003) спостерігається стійке зростання обсягів виробництва ДСП, збільшується також частка виробництва ламінованої плити. Незважаючи на це, в 2 половині 2003 року в Україні спостерігається дефіцит ламінованої ДСП і підвищення ціни. Українські виробники не змогли задовольнити збільшення потреб українських меблевих компаній, недостатніми виявилися і обсяги імпорту [19;ст.5].

Також часто використовують плиту МДФ - середньої щільності. Вперше була виготовленна в 1965 році в США. В Європі з'явилась у 70-х роках. Дані плити мають однорідну дрібнодистерсну структуру та однакові фізико-механічні властивості у всіх напрямках, що зумовлює їх високі показники. Виробляються переважно сухим способом. Ідеально відшліфована поверхня МДФ дає змогу її личкувати, ламінувати, опоряджувати. Основний напрям використання МДФ у меблевій промисловості - це фасади корпусних та кухонних виробів із деревини з рельєфним та профільним обробленням.

Під час виготовлення меблів сучасного дизайну чимраз частіше використовують алюміній. Комплексне забезпечення комплектуючими та фурнітурою меблів і постачальників меблевих підприємств - покликання Одеської фірми "Вибір". Нині до уваги вибагливих професіоналів вона пропонує велику кількість виборів.

Кріпильна фурнітура - найважливіший компонент гратчастих та корпусних меблів. Проблема надійного з'єднання меблевих деталей у виробах з'явилася одночасно із самими меблями. Її вирішення постійно удосконалюється відповідно до розвитку технологій меблевого виробництва і вимог часу. Тож і непомітна стяжка стала сьогодні одним із тих елементів меблів, що забезпечують їх міцністю і довговічністю [17;ст.6-7].

Всі з'єднання поділяються на 2 самостійні види - роз'ємні та нероз'ємні[див. додаток 4]. Роз'ємні з'єднання, своєю чергою, є жорсткими (нерухомими) і шарнірними (рухомими). Жорсткі з'єднання забезпечують повну розбірність і збірність конструкцій.

З'єднання меблів на шкантах і зараз дає можливість швидко і правильно позиціонувати меблеві деталі при складанні, перешкоджає їхньому взаємному зсуву при експлуатації, приймаючи на себе всі поперечні навантаження.

Із зменшенням запасів і подорожчанням деревини останнім часом у деревообробне та меблеве виробницто повертається шпон. Його застосування дозволяє підвищити естетичні якості виробів і зменшити порівняно з масивом їх вартість. Неповторний малюнок живої прпироди - основна перевага даного матеріалу над синтетичними конкурентами.

Шпон - це тонкий лист деревини, який отримують на лущильних, шпоностругальних або пиляних верстатах. Шпон є цілим матеріалом, який широко використовується для личкування поверхонь виробів, виготовлення фанери і гнутоклеєних деталей. Залежно від способу отримання, шпон поділяється на струганий, лущений та пиляний [див. додаток 5].

Шпон струганий - листовий деревний матеріал, який отримують струганням брусів або ванчесів на шпоностругальних верстатах. Він призначений для личкування деталей та складальних одиниць, виготовляється з малоцінних порід деревини, деревостружкових плит, фанери.

Шпон лущений - листовий деревинний матеріал, який отримують шляхом оброблення деревини (фанерних чурбанів) на лущених верстатах.

Він застосовується для виготовлення клеєвої шаруватої деревини (фанери, фанерних плит), дерев'яних пластиків, гнутоклеєвих деталей, для личкування деревостружкових плит та ін.

Шпон пиляний - листовий тонкий дерев'яний матеріал, який отримують шляхом поздовжнього пиляння колод (брусів) на пиляних верстатах. Одержаний матеріал відрізняється повною відсутністю будь-яких тріщин на поверхні, що гарантує високу якість опорядження.

Для одержання лущеного шпону використовують:

- твердолистяні дерева: в'яз, бук, дуб, ясен, клен тощо;

- м'яколисті: береза, липа, вільха, осика тощо;

- шпилькові: ялиця, ялина, модрина, сосна, кедр тощо;

Для виготовлення струганого шпону використовують:

- твердолисті дерева: в'яз, бук, дуб, ясен, клен, черешня, груша, вишня, ільм, горіх, бархат тощо;

- шпилькові: модрина, сосна тощо;

- екзотичні: аїлс, акажоу, амарант, анакардум тощо;

- "червоне дерево": бадіо, боте-манзоніс, ебіара тощо [11;ст.9].

Отже, наша країна не є достатньо забезпечена матеріалами, особливо плитами ДСП, МДФ. Але також є і такі підприємства меблевої промисловості, якими ми можемо гордитися.