Проблеми одинці перекладу

План

1. Переклад на рівні фонем (графем)

2. Переклад на рівні морфем

3. Переклад на рівні слів

4. Переклад на рівні словосполучень

5. Переклад на рівні речень

6. Цілотекстовий переклад

Проблема одиниці перекладу – одна з найскладніших у теорії перекладу. Мають місце найрізноманітніші думки з даного приводу, навіть такі, що заперечують існування такої одиниці. Але якщо ми станемо на позицію, що визнає існування окремої найменшої одиниці перекладу, то на нашу думку її можна визначити таким чином: одиниця перекладу – це така мовна одиниця в тексті оригіналу, якій можна підшукати відповідник у тексті перекладу. Іншими словами, це мінімальна мовна одиниця, що перекладається як одне ціле.

Така мінімальна одиниця може мати складну будову і в свою чергу складатися з ще менших одиниць МП, але ці менші елементи, взяті окремо, не можуть бути перекладеними адекватно, тобто, вони самі по собі не становлять перекладацької одиниці.

У сучасному мовознавстві превалює думка, що мінімальною, значеннєвою мовною одиницею є морфема. Це дійсно так, але мовні одиниці не завжди мають співпадати з перекладацькими. Так, морфема дуже рідко з’являється у тексті як одиниця перекладу. Річ у тім, що частіше єдине і неподільне значення посідають мовні одиниці вищих рівнів: слово, словосполучення тощо.

Втім, якщо підійти до справи суто формально, то одиницею перекладу може бути одиниця будь-якого мовного рівня. Тож нагадаємо, які рівні мовних одиниць можна виокремити у структурі тексту. У сучасному мовознавстві прийнято розрізняти такі рівні мовної ієрархії: рівень фонем (для писемного тексту – графем), далі рівень морфем, рівень слів, рівень словосполучень (синтагм), рівень речень (фразовий рівень), рівень абзацу та рівень тексту. У декого з мовознавців зустрічається ще вищий рівень – дискурс, але в рамцях нашої розробки цей рівень не відіграє суттєвої ролі.

Залежно від того, до якого рівня належить та чи та одиниця в тексті оригіналу, якій ми можемо знайти відповідник у тексті перекладу, ми й визначатимемо рівень перекладацької одиниці: переклад на рівні фонеми/графеми (спірне питання), на рівні морфеми, слова, словосполучення, речення, абзацу і цілого тексту.

Переклад на рівні фонем (графем)

Як відомо, фонема (у письмовій формі їй відповідає графема) не є носієм самостійного значення, не є значеннєвою одиницею мови. У мовленнєвому потоці фонема відіграє лише семантико-розрізнювальну роль. Однак, у практиці перекладацької діяльності мають місце випадки, коли одиницями перекладу виявляються саме фонеми (на письмі – графеми). Це означає, що фонеми МД замінюються найближчими до них за звучанням (артикуляцією)фонемами МП.

Так, щоб передати українською мовою англійське прізвище Heath [hiθ], необхідно до кожної фонеми у складі англійського слова підібрати найближчу за звучанням українську фонему: [h] замінюємо на [г], [і:] на [і], а спірант [θ] українською проривною [т]. Звідси, англійське прізвище Heath передається українською як Гіт. Тобто, кожній фонемі англійського слова знайдено відповідник у фонемному складі української мови. Відтак одиницею перекладу тут виступає фонема. Спосіб перекладу, за яким відповідність між одиницями МД та МП усталюється на рівні фонем, називається перекладацькою транскрипцією.

Якщо ж відповідність усталюється на рівні графем, тобто, передається графічна форма слова, тоді має місце перекладацька транслітерація.

Перекладаючи американське прізвище Lincoln, ми замінюємо латинські графеми українськими, відтворюючи тим самим графічну оболонку оригіналу, тобто ми його транслітеруємо, тимчасом транскрипція звучала б Лінкен.

Втім, слід відзначити, що на практиці рідко строго розрізняють транскрипцію і транслітерацію. Частіше має місце змішаний спосіб передачі. Так, традиційна передача українсько. Мовою англійського прізвища Newton – це комбінація транскрипції (послідовна транскрипція – Ньютен) і транслітерації (послідовна транслітерація – Невтон).

Переклад на рівні фонем/графем принципово відрізняється від усіх інших видів перекладу тим, що як було зазначено, фонеми, а також графеми не є самостійними носіями тих чи тих значень. Тому зрозуміло, що даний спосіб застосовується в обмежених масштабах. В основному переклад на рівні фонем/графем зустрічається при передачі власних імен та географічних назв.

Переклад на рівні морфем

У деяких випадках одиницею перекладу виявляється морфема, тобто, кожній морфемі вихідного слова відповідає певна морфема у паралельному слові в тексті перекладу. Така поморфемна відповідність простежується при перекладі взятих як ілюстрація наступних англійських слів:

Strict-ness – строг-ість, natural-ly – природ-н-ьо, teach-er – учит-ель, own-er – власн–ик, волод-іл-ець.

У словниках всі вказані варіанти перекладу зафіксовано, але чисто умоглядно, метод їхнього перекладу тут чітко ілюструється як поморфемний.

Переклад на рівні слів

Набагато частішими є випадки, коли одиницею перекладу виступає слово. Кілька прикладів перекладу з англійської мови:

He came home. – Він прийшов додому. My brother lives in Vienna. – Мій брат проживає у Відні. Who told you this? – Хто сказав вам це?

У цих і їм подібних випадках відповідники усталюються на рівні слів, тобто, одиницями перекладу тут виступають слова. Слід зауважити, що коли ми говоримо про одиницю перекладу, то ми маємо на увазі одиниці мови джерела. Відтак, коли ми говоримо про переклад на рівні слів і тоді, коли одному слову в тексті джерела відповідають кілька слів у тексті перекладу.

Since becoming chief executive in 1993, Mr. Reimond had become infamous for his dismissive response to environmentalists at previous annual meetings. – Посівши місце генерального директорі у 1993 році, пан Раймонд зажив сумної слави через негативну відповідь прибічникам екологічно чистого довкілля на попередніх щорічних зборах.

Англійському одному слову environmentalists відповідає українське словосполучення прибічники екологічно чистого довкілля.

У подібних випадках можна говорити про різнорівневі відповідники, бо одиниця перекладу в МД передається у МП одиницею, що належить до іншого, як правило, вищого рівня.

І хоча переклад на рівні слів – послівний переклад – зустрічається частіше, ніж по фонемний і поморфемний переклад, однак і він обмежений у сфері вжитку. Як правило, в реченні тільки частину тексту можна перекласти послівним перекладом, тоді як переклад решти тексту джерела здійснюється на більш високому рівні, на рівні словосполучень. Українське речення за планом своєї граматичної структури не має еквівалентів англійським артиклям, а такі службові слова як показник інфінітива to, допоміжне дієслово will передаються в українському перекладі не словами, а морфемами (форми інфінітива і майбутнього часу). Те саме можна сказати про німецькі та французькі артиклі.

Як правило, при перекладі речень зі складнішими структурами доводиться застосовувати різноманітні лексичні та граматичні трансформації, а відтак, сфера вжитку послівного перекладу дуже звужується, а подекуди взагалі унеможливлюється.

Переклад на рівні словосполучень

Для ілюстрації перекладу на рівні словосполучень буде передача фразеології (сталих ідіоматичних виразів). Як відомо, зміст фразеологічної одиниці не дорівнює сумі значень окремих компонентів, тобто, переклад на рівні слів стає неможливим.

To catch fire – запалати, загорітися

To spill beans – розголосити секрет

Apple polishing – підлабузництво

To bark at the moon – гаяти час, говорити на вітер

Даний метод (спосіб) охоплює також і не фразеологічні одиниці – вільні словосполучення, тобто такі, в яких сума значень дорівнює змістові всієї одиниці:

To come late – запізнитися

To get dressed – одягатися

Book parcel – бандероль

Переклад на рівні словосполучень – дуже поширений. Тут найчастіше зустрічаються варіанти, коли частина слів одного й того самого речення перекладається послівно, тоді як інша частина перекладається на рівні словосполучень.

Переклад на рівні речень

Трапляються випадки, коли навіть словосполучення не можуть виступати як одиниці перекладу, тобто, коли перекладацький відповідник можна усталити тільки на рівні всього речення. І знову, найчастіше, це випадки, коли речення для перекладу за своїми значеннями виступають як ідіоматичні чи фразеологічні вирази. Тобто, цілісний зміст такого речення не дорівнює сумі значень окремих слів і словосполучень, що входять до його складу. Це можуть бути приказки, прислів’я і крилаті фрази.

Too many cooks spoil the broth – У семи няньок дитя без ока

Every dark cloud has a silver cloud – Немає лиха без добра

Good clothes open all doors – По одіжі зустрічають

Таким способом перекладаються, як правило, й інші типи сталих кліше, штампів, різноманітні написи сигнальні знаки, дороговкази та ін.

Keep off the grass – По газонах не ходити!

Wet paint – Обережно, пофарбовано!

Іноді, якщо це не класичний твір, дозволяється розірвати, розбити велике речення на два-три речення у перекладі. Або навпаки – об’єднати два-три речення оригіналу в одне перекладне.

In more technical language, the difference we have just noted between…–

Перейдімо тепер до спеціальної термінології. Підмічену нами різницю між...

Переклад на рівні тексту

Нарешті, мають місце і такі випадки, коли одиницею перекладу виступає цілий текст, тобто, вся група самостійних речень, об’єднаних у форматі одного мовленнєвого відтинку. Таке явище у прозі буде рідким винятком, тимчасом як у поезії цілотекстовий текст вважається цілком нормальним явищем. Для прикладу наведемо перший сонет у перекладі:

From fairest creatures we desire increase,

That thereby beauty’s rose might never die,

But as the riper should by time decrease,

His tender heir might bear his memory;

But though, contracted to thine own bright eyes,

Feed’st thy light’s flame with self-substantial fuel,

Making a famine where abundance lies,

Thyself thy foe, to thy sweet self too cruel.

Thou that art now the world’s fresh ornament,

And only herald to the gaudy spring,

Within thine own bud burriest thy content,

And, tender churl, mak’st waste in niggarding.

Pity the world, or else this glutton be,

To eat the world’s due, by the grave and thee.

Переклад Дмитра Паламарчука:

Ми пагінці плекаємо кущів,

Щоб відновить красу троянди ними.

Хай кущ старий і всохне без дощів, –

Весною пагін молодий цвістиме.

А ти в свій блиск закоханий без меж,

Марнуєш скарб, позичений в природи,

І з голоду серед достатку мреш,

Жорстокий вороже своєї вроди.

Провісником весняної снаги,

Коротких днів окрасо нетривка,

Твоя самотність нині в ланцюги

Потік життя безжально закувала.

Над світом змилуйся і дар краси

Новим вікам назустріч понеси.

Переклад Дмитра Павличка:

Ми прагнем, щоб краса потомство мала,

Щоб цвіт її ніколи не зачах,

Щоб квітнула троянда нетривала,

Все наново постаючи в бруньках.

А ти закоханий у власну вроду,

Її годуєш полум’ям своїм,

Розвалюєш – скажи, кому на шкоду? –

Душі своєї багатющий дім.

Ти, хто весні сьогодні пишна пара,

Пригноблюєш весняне почуття,

Як той багатий та нещасний скнара,

Змарновуєш на вбогості життя.

Світ пожалій, не зводь красу до гробу,

Віддай природі борг – свою подобу!

Тут між оригінальним текстом і текстом перекладу неможливо усталити відповідники на рівні окремих слів, ні на рівні словосполучень, ні навіть на рівні речень. Жодне речення перекладного тексту не може вважатися еквівалентним, взяте окремо, паралельним реченням англійського тексту. Одиницею перекладу тут є весь перекладений текст у цілому незважаючи на відсутність еквівалентності між частинами (рядками, реченнями).

Отже, бачимо, що одиницею перекладу може бути, загалом, одиниця будь-якого мовного рівня – від фонеми і до тексту в цілому. Важливо і те, що впродовж одного й того самого тексту одиниця перекладу може змінюватися: нею може бути то слово, то синтагма, то ціле речення тощо. Одним з основних завдань перекладача виявляється необхідність у кожному конкретному випадку відшукати одиницю перекладу, яка може перебувати на будь-якому рівні мовної ієрархії.