Перекладацькі терміносистеми і термінологічні групи

План

1. Базові поняття

2. Кореляція МД та МП

3. Суб’єкт перекладу

4. Сегментація тексту в процесі перекладу

5. Ступінь відповідності оригіналові

6. Повнота передачі вимір якості перекладу

Впровадимо деякі базові терміни:

Мова і мовлення – засаднича дихотомія, започаткована понад століття тому Ф. Де Соссюром, для увиразнення процесу спілкування людей. В елементарному підході це можна сформулювати так: Мова – це система фонетичних, лексичних і граматичних засобів, для вираження думок, почуттів, волевиявлення у процесі комунікації. Мовлення – діяльність мовця, який використовує мовні засоби задля спілкування з іншими членами даного мовного колективу.

Текст 1 – (від латин. textum – зв’язок, сплетення, переплетення) мовленнєвий продукт (висловлювання, твердження), відтворений в усній або в писемній формі.

Текст 2 – Певна послідовність графічних або акустичних знаків, що виражає повідомлення і характеризується комунікативно-функціональною самостійністю.

Гіпертекст – різновид тексту, розміщений більше ніж на одній площині у просторі (примітки на подальших сторінках, вікна, розкриті одночасно під час роботи на ПК тощо).

Оригінальний текст – текст, створений будь-якою мовою, що може бути використаний як вихідний текст, призначений для наступного перекладу іншою мовою або для аналітико-синтетичного опрацювання.

Переклад 1 – вид мовленнєвої діяльності, скерований на перетворення вихідного тексту на текст іншою мовою при збереженні змісту.

Переклад 2 – вид семіотичних трансформацій, за яких вихідне повідомлення перетворюється в інваріантне йому у змістовому чи будь-якому іншому відношенні.

Теоретики перекладознавства відзначають, що існує велика кількість класифікацій перекладацької діяльності, в основу яких покладено різні принципи, підходи та параметри як процесу, так і результату перекладу. Відтак з’являється ряд термінологічних груп. Відносна автономність їхніх основоположних принципів дозволяє їх розглядати в довільному порядку.

1. Терміни, що описують переклад залежно від взаємного положення МД та МП.

1.1. Міжмовний переклад – перетворення повідомлення, вираженого засобами однієї мовної системи, в повідомлення, виражене засобами іншої мовної (знакової) системи. Інша назва – бінарний переклад.

1.1.1. Інтерсеміотичний переклад – тип міжмовного перетворення повідомлення з будь-якої природної мови на штучну або навпаки. Застосовується в комп’ютерних технологіях.

1.1.2. Трансмутація – тип міжмовного перетворення з будь-якої штучної мови на іншу штучну мову, скажімо з BASIC на PASCAL. Застосовується в комп’ютерних технологіях.

1.2. Внутрімовний переклад – переклад в межах однієї мови, тлумачення тексту одиницями тієї самої мови.

1.2.1. Діахронічний (історичний) переклад – тлумачення тексту, написаного мовою раннього періоду сучасним варіантом мови.

1.2.2. Транспозиція – переклад тексту з одного функціонального стилю або літературного жанру на інший (створення кіносценарію за оповіданням, повістю чи романом).

1.2.3. Внутрілітературний переклад – переклад з діалекту певної мови на її нормативний (стандартний) варіант.

2. Терміни, що описують перекладацький процес в аспекті суб’єкта (виконавця) та його відношення до тексту джерела та тексту перекладу.

2.1. Традиційний переклад (ручний, виконаний людиною).

2.2.1. Авторський переклад – переклад, виконаний автором оригіналу.

2.2.2. Авторизований переклад – переклад прочитаний і схвалений автором оригінального тексту.

2.3. Машинний переклад – переклад, здійснюваний, комп’ютерною програмою. Ще – автоматичний, комп’ютерний переклад.

2.3.1. Змішаний переклад – переклад, здійснюваний комп’ютером за умови, що значна частка роботи виконується людиною: попереднє редагування, редагування в процесі перекладу, кінцеве редагування.

3. Терміни, що описують процес перекладу в аспекті сегментації тексту оригіналу – див лекцію 4.

4. Терміни, що описують процес перекладу в аспекті якості здійсненого перекладу і його відповідності вихідному тексту.

4.1. Буквалістичний переклад – переклад, що здійснюється на морфемному рівні слова, поморфемний переклад, або на рівні внутрішньої структури словосполучення у реченні вихідного тексту, в результаті чого кінцевий текст може не відповідати законам і граматичним правилам МП. Буквалістичний переклад характерний для перекладачів-початківців. Виконавець може не брати до уваги цілісність змісту, а натомість поетапно виконувати переклад на рівні елементарних одиниць.

4.2. Дослівний (послівний) переклад – переклад, здійснюваний на рівні слів з метою відтворення структури і порядку слів у реченні вихідного тексту без урахування цілісності повідомлення та законів МП. Такий переклад може бути прийнятним тільки у випадках, коли структура перекладного речення є ідентичною до структури речення в тексті оригіналу або коли створений таким способом текст не порушує правил МП. Здебільшого дослівний переклад можна застосовувати при опрацюванні інформативних матеріалів у сфері технологій, права, фінансів тощо.

4.3. Вільний переклад – то є переклад, що відтворює базову інформацію оригіналу з допуском певних відхилень від найвищого ступеня близькості: доповнення, вилучення, експлікації, перестановок тощо. Вільний переклад здійснюється на рівні всього тексту як цілого, тобто це є випадок, коли еквівалентність на рівні мовних одиниць виглядає не релевантною. Вільний переклад може допускати скорочення тексту, вилучення другорядних деталей, тлумачення важких для розуміння фрагментів. Вільний переклад повинен здійснюватися лише досвідченими, вправними фахівцями, здебільшого для обмежених цілей.

4.4. Переказ – вторинний мовленнєвий твір, що за своїми якостями наближається до вільного перекладу, але містить значно більше відхилень від точного змісту оригіналу та елементи адаптації.

4.5. Тлумачення (інтерпретація) – має розумітися не просто як пояснення вихідного тексту це вузьке значення терміну), а як особливий вид перекладу, що базується не на правилах переходу від засобів висловлювання, притаманних одній мовній системі, до засобів, що діють в іншій, а в залученні позамовної реальності.

4.6. Автентичний переклад – то є переклад офіційного документу, як правило, міжнародної угоди, яка має тотожну чинність з оригіналом. Згідно з міжнародним правом, текст угоди випрацьовується і ухвалюється у версії якоїсь однієї мови, але його автентичність може бути усталена також у версіях двох-трьох інших мов.

4.7. Завірений переклад – то є переклад, відповідність якого до оригіналу є підтверджено юридично. Більшість випадків завіреного перекладу стосується різноманітних документів, які подаються до іноземних інстанцій, як скажімо, диплом про вищу освіту особи, що є пошукачем ґранту або претендує на посаду в іноземних структурах.

4.8. Адекватний переклад – то є переклад, що відповідає оригіналові за денотативними, конототивними, прагматичними параметрами, і виражає комунікативні цілі, тотожні первинному текстові. Адекватність перекладу означає функціонально-стилістичну відповідність оригіналові, а також змістову повноту, точність та еквівалентність мовних засобів. Адекватний переклад вважається найкращим.

* * *

Інші терміни, що описують результат процесу перекладу в аспекті повноти і способу передачі змістового складу первинного тексту.

1. Метафраза – див. дослівний переклад (підрядник).

5.2. Парафраза – спосіб тлумачення оригіналу, за якого здійснюється адаптація оригінального тексту як цілісності у супроводі поясненням перекладача (глоси). Подібний варіант дістав назву “перекладу у широті”.

5.3. Переклад-імітація – являє собою літературне опрацювання оригінального тексту, автор якого не турбується про точну передачу змісту слів і словосполучень, а натомість прагне задовольнити своєчасні потреби загалу, як це мало місце за часів Пушкіна, коли останній перекладав чи, радше, переписував (імітував) Горація.

6. Типи перекладу, дотичні до суто літературної сфери.

6.1. Підрядний переклад (підрядник) – то є дослівний переклад тексту, що розміщується під кожним рядком оригіналу без огляду на правила синтаксису мови перекладу.

6.2. Зворотній переклад – являє собою експериментальний або навчальний варіант перекладу, коли перекладна версія перекладається у зворотному напрямку, тобто, робиться переклад на мову джерела.

6.3. Непрямий (вторинний) переклад – означає переклад, здійснюваний опосередковано, не з мови джерела, а з перекладу, зробленого на іншу мову. Протягом 20-х і 30-х років ХХ ст. Чимало творів європейських авторів перекладалося українською мовою з російських версій, подекуди далеко не досконалих.

6.4. Еталонний переклад (переклад-шедевр) – досконалий переклад, використовуваний для порівняння з перекладом, що проходить кваліфікацію.

ЛЕКЦІЯ 4