5. Облік експортних операцій при відмінності валюти контракту від валюти платежу

Бувають випадки, коли за зовнішньоекономічним договором ціна товарів (робіт, послуг) визначена в одній валюті, а платіж за договором здійснюють у іншій. Тобто валюта платежу відрізняється від валюти контракту.

Відповідно до Інструкції №136 валюта ціни це будь-яка валюта, в якій встановлюється згідно з умовами договору ціна товару. Валюта платежу – це будь-яка валюта, в якій здійснюється згідно з умовами договору оплата товару.

У Постанові №444 стосовно невідповідності валюти ціни і валюти платежу подано таку рекомендацію: “Якщо в договорі (контракті) валюта ціни не буде відповідати валюті платежу, у платіжних умовах договору (контракту) додатково зазначається курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу. Найбільш прийнятними умовами перерахунків за експортом є такі: “Платіж: має здійснюватись у (назва валюти платежу) за середнім курсом на день, що передує дню платежу на валютному ринку” Отже, при укладанні зовнішньоекономічного договору або підписанні до нього додаткової угоди, в якій валюта ціни не збігається з валютою платежу, українському підприємству потрібно обов’язково внести до нього такі умови щодо:

- моменту здійснення перерахунку валюти ціни у валюту платежу;

- курсу проведення перерахунку валюти ціни у валюту платежу.

Контроль за цими операціями здійснює банк. При цьому він керується п. 1.4 Інструкції №136: “Якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу” [10].

В іншому випадку, коли сторони зовнішньоекономічного договору не сформулюють необхідну умову договору або сформулюють її не досить чітко, банк згідно з п. 1.4 Інструкції №136 для контролю за повнотою надходження валютної виручки використовує:

- офіційний обмінний курс НБУ на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;

- курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша - не є гривнею;

- курс на останню дату публікації у “FINANCIAL TIMES” - в усіх інших випадках.

Наведемо приклад відображення в бухгалтерському і податковому обліку операцій з експорту товару, коли валюта платежу відрізняється від валюти контракту.

Приклад 6.

Українське підприємство уклало з німецькою фірмою договір, відповідно до якого вартість товару становила 7 000 дол. США, тобто ціна товару виражена в доларах. Собівартість товару – 23 000 грн. Відповідно до умов договору було прийнято рішення про те, що оплату слід здійснити в євро.

Офіційні курси валют, встановлені НБУ, такі:

- на момент митного оформлення експортного товару – 7,06 грн./дол.;

- на останній день звітного періоду – 7,055 грн./дол.;

- на дату закриття заборгованості, вираженої в доларах – 7,05 грн./дол., на цей день курс євро становив 10,87 грн./євро;

- на дату закриття заборгованості, вираженої в євро – 10,88 грн./євро.

Відобразимо в обліку операції з експорту товару за умови, що валюта платежу і валюта контракту різні.

Відображення операцій наведено у таблиці 8.

Таблиця 8.