Журнал реєстрації господарських операцій

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума
		Д-т	К-т
1	Сплачено та піднесено до витрат мито	642	311	398 грн.
		931	642	398 грн.
2	Нараховано дохід при відвантаженні товару 25 000 дол. США. Курс НБУ на дату відвантаження -7,065 грн./дол.	362	7021	25 000 дол. 176 625 грн.
3	Списано первісну вартість товару	9021	281	95 000 грн.
4	Отримано оплату від нерезидента в інвалюті (25 000 дол. США * 7,045 = 176 125 грн.)	312	362	25 000 дол. 176 125 грн.
5	Нараховано курсову різницю в бухгалтерському обліку при погашенні заборгованості покупцю [(7,065 - 7,045 ) * 25 000 дол. США]	945	362	500 грн.
6	Списано витрати на фінансовий результат	7911	9021	95 000 грн.
		7911	931	398 грн.
		7911	945	500 грн.
7	Списано доходи на фінансовий результат	7021	7911	176 125 грн.

Для визначення доходу як у бухгалтерському, так і в податковому обліку місце (територія) продажу товару значення не має.

У бухгалтерському обліку дохід визначається в момент переходу права власності на товар (п. 8 П(С)БО 15).

Документи, що підтверджують застосування нульової станки:

- контракт (копія контракту) між українським платником податків та іноземним суб’єктом господарювання на поставку товарів (робіт, послуг);

- виписка банку (копія), що підтверджує фактичне надходження виручки від іноземного контрагента – покупця зазначеного товару па рахунок українського платника податків в українському банку, що зареєстрована в податкових органах, у випадках, коли контрактом передбачено безготівковий розрахунок;

- ВМД (копія) з відмітками українського митного органу, що здійснив випуск товарів у режимі експорту й українського митного органу, в регіоні діяльності якого знаходиться пункт пропуску, через який товар був вивезений за межі митної території України (прикордонний митний орган);

- копії транспортних, товаросупровідних, митних та інших документів з відмітками прикордонних митних органів, що підтверджують вивезення товарів за межі території України.

Підприємства, що займаються експортними операціями, мають право на бюджетне відшкодування. Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Отримане від’ємне значення різниці сум податкового зобов’язання і податкового кредиту у першому звітному періоді його виникнення:

- або враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, який виник за попередні податкові періоди;

- або зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду (якщо податкового боргу немає).

Платник податку, що здійснює експортні операції та подає розрахунок експортного відшкодування за результатами податкового місяця, має право на бюджетне відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку. Право на бюджетне відшкодування платник ПДВ матиме лише в наступному податковому періоді за умови, якщо отримає в такому періоді від’ємне значення різниці сум податкового зобов’язання та податкового кредиту. При цьому платнику ПДВ відшкодовують не всю суму від’ємного значення, а лише ту частину, яка дорівнює сумі ПДВ, фактично сплаченій ним у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг). Залишок від’ємного значення з ПДВ після бюджетного відшкодування зараховують до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При продажу валюти підприємствам слід враховувати, що постанова Правління НБУ від 20.11.2007 р. внесла зміни у Положення про порядок і умови торгівлі іноземною валютою. Якщо раніше термін продажу валюти, купленої для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами і не використаної на ці цілі становив 5 робочих днів, то тепер для їх використання у підприємства у два рази більше часу – 10 робочих днів після дня зарахування таких грошей на валютний рахунок.