2.4. Аналіз організації праці

Зміни в організації праці перш за все мають вплив на використання робочого часу. Загальним показником рівня організації праці може бути коефіцієнт використання потенційного сукупного фонду робочого часу. Визначення різниці між сукупним потенційним фондом робочого часу і реально відпрацьованим, розподіл відхилень за кожною з причин, оцінка їх значимості і виявлення організаційних резервів зростання продуктивності праці, як поточних, так і перспективних − основна задача дослідження.

Загальний рівень організації праці (ЗР_оп) визначається, як відношення фактичного використаного фонду робочого часу (Ф_факт) до потенційного сукупного фонду (Ф_пот):

(40)

Це дає можливість визначити максимально можливе підвищення продуктивності праці (ПП_оп), але як теоретичний показник, за наступною формулою:

(41)

Теоретичність показника полягає в тому, що його досягнення може бути лише за умови ліквідації всіх втрат, а це практично неможливо (наприклад, повна ліквідація захворюваності). Реальний розмір визначається як відношення ліквідаційних втрат (РВ_і) з тієї чи іншої організаційної причини до використаного фонду робочого часу за наступними формулами:

(42)

Потім необхідно провести коригування на процент скорочення втрат (П_ск):

(43)

Паралельно необхідно визначити невикористані резерви, пов’язані з професійною майстерністю робітників, як різниця в часі виконання операції (роботи) між робітником низької кваліфікації і висок кваліфікації, а в середньому − між середніми затратами і затратами передових робітників. Внутрішньозмінні втрати робочого часу і зайві затрати не відображаються в обліку, тому при аналізі необхідно використовувати матеріали фотографій робочого часу і хронометражу. На коефіцієнт використання змінного часу коригується табельний фонд робочого часу. Крім цього може вводитися поправка і на відносно зайві затрати робочого часу. За рахунок цього уточнюється розмір фактичного використаного фонду робочого часу.

2.5. Аналіз нормування праці

Стан нормування праці на підприємстві оцінюється за показниками охоплення робіт та робітників нормуванням праці (d_орнп), питомій вазі науково обґрунтованих норм (d_нон), за їх кількістю, затвердженій до виконання, і охопленню робітників цими нормами (або за часом, відпрацьованим за цими науково обґрунтованими нормами), а також на основі показників ступеня виконання норм виробітку (П_вн) і напруженості норм (К_ін) і коефіцієнту нормування праці загальному (К_нп) і праці службовців (К_нпс). Загальний показник можна визначити також за формулою:

(44)

Для більш точного дослідження визначення коефіцієнту напруженості норм на окремі види робіт розраховується за галузевими нормами часу або єдиними нормами до діючої норми часу. Питома вага науково обґрунтованих норм (d_нон) визначається: (d_нон(ч)) − в загальній кількості норм і (d_нон(тр)) − в загальній трудомісткості за їх використанням:

(45),

(46),

де К_нон і ∑Т_нон − кількість науково обґрунтованих норм і сума нормо-год. за науково обґрунтованими нормами; К_заг і ∑Т_заг − загальна кількість норм і загальна трудомісткість всіх робіт.

Складовою аналізу нормування праці є перегляд норм виробітку і часу за встановленими термінами і обсягами. Величина технічно обґрунтованої норми часу і виробітку динамічна. Це обумовлено прогресом техніки, технології і підвищення продуктивності праці в результаті використання передового досвіду. Тому діячі норми підлягають обов’язковій перевірці і перегляду на основі досягнутого рівня техніки і технології, організації виробництва і праці в процесі атестації робочого місця, на основі чого раніш встановлені норми замінюються новими. Перегляд норм викликає зміни розцінок, а також процента можливого виконання норм виробітку.

Процент зниження відрядних розцінок (ПЗР) при зниженні норм час і підвищенню тарифної ставки першого розряду визначається за формулою:

(47),

де ПЗТС − процент зниження тарифної ставки першого розряду; ПЗЧ − процент зниження норми часу.

Процент можливого виконання нових норм виробітку (ПМВН) визначається за формулою:

(48),

де ДПВ − досягнутий рівень виконання діючих норм виробітку; МПВН − подальше зростання виконання діючих норм виробітку в результаті реалізації заходів, %; ППНВ − процент підвищення норм виробітку.