П 1900 рік руп студенти Харкова керівник д. Антонович, м. Русов Програма “Самостійна Україна” м. Міхновського олітичні партії

1092 Рік із руп створена нуп 1903 рік із руп вийшла усп 1904 рік Із руп вийшла усдс. Створена удп урп об’єдналась в удрп 1905 Рік створена усдрп 1908 рік створена туп

Ці партії були малочислені, не мали Великого впливу на народні маси, не мали авторитету і в революції 1905-1907рр. набувалися досвіду політичної боротьби. Конкурентами цих партій були Російські – РСДРП, есерів, БУНДу, кадетів, чорносотенців.

3. Причини революції 1905-1907рр. – революційна ситуація, яка має такі ознаки:

• криза верхів (поразка Росії в війні з Японією, економічна криза 1900-1903рр.);

• посилення зубожіння народу (робочий день 11,5 годин, безправ’я робітників, невирішеність земельних проблем на селі);

• посилення революційних настроїв та рухів (створення партій, страйки 1903 р.).

Привід до революції – “кривава неділя”.

Розстріл демонстрації в Петербурзі 9 січня 1905 року.

В січні-березні масовий страйковий рух, в якому брали участь 170 тисяч робітників.

В червні 1905 року відбулося повстання на броненосці “Потьомкін”, в якому брало участь 6 тисяч матросів.

Восени 1905 року почалися селянські виступи (відбулося 1900 селянських виступів, розгромлено 600 поміщицьких маєтків.

В жовтні відбувся загальноросійський страйк, в якому брали участь 120 тисяч чоловік.

17 жовтня 1905р. Микола ІІ видає Маніфест “Про удосконалення державного ладу”, в якому обіцяє скликати Думу та надати населенню різні права.

В грудні 1905р. відбуваються збройні повстання у Катеринославі, Дебальцеві, Харкові, Горлівці.

Листопад 1906 року початок Столипінської аграрної реформи. Революція пішла на спад.

3 червня 1907р. цар видає Маніфест “Про розпуск Думи”. Починається політична реакція.

Значення революції:

• робітники та селяни здобули певний досвід боротьби за свої права;

• в ході революції були проведені реформи та зменшений національний тиск.

4. Після кризи 1900-1903рр. почалася депресія, які змінило промислове піднесення 1910-1913рр. Воно було зумовлено рядом урожайних років, припливом вільних капіталів у промисловість, підготовкою до Першої Світової війни та замовлення держави на продукцію. Особливо швидко розвивався Донецько-Придніпровський район. Видобуток залізної руди тут зріс за 1910-1913рр. на 79,9%, випуск чавуну зріс на 54,3%, рейок – на 19,8%, дроту – на 33,8%. Металургійні заводи давали 69% загальноросійського виробництва чавуну, 57% сталі та 58% прокату. Видобуток вугілля зріс на 66,5%. Машинобудівні заводи давали 20,2% всій продукції Росії, в селі проживало 80% населення.

Особливістю розвитку промисловості України було значне використання нової техніки та технологій.

Семінарське заняття № 5

Тема: “Брестський мир”.

План сз

1. Брестський мир і Центральна Рада.

2. Зовнішня і внутрішня політика П. Скоропадського.

3. Акт Соборності України.

4. Перемога Радянської влади на Україні.

Опорний конспект

1. Третім Універсалом Центральна Рада заявила про необхідність покінчити з І Світовою війною. Раніше це зробила Радянська Росія, прийнявши “Декрет про мир”. 2 грудня 1917 року більшовики Росії підписали з представниками командування Німеччини та Австро-Угорщини договір про перемир’я. Центральна Рада також заявила, що буде вести переговори з Німеччиною та Австро-Угорщиною про підписання миру, але як окрема держава. В результаті переговорів 27 січня 1918 року був підписаний Брестський договір між УНР та Четвертним союзом. Підписання цього договору задовольняло Центральну Раду тому що війська Червоної Армії зайняли Україну, а захиститися було нічім. Німеччина та Австро-Угорщина хотіли (і це їм вдалося) ліквідувати Східний фронт та поповнити свої продовольчі запаси. Уряд Скоропадського П. зобов’язався поставити до Німеччини хліба (75млн. пудів), великої рогатої худоби (6млн. пудів живої ваги), гусей (1млн. штук), цукру (2,5млн. пудів), спирту (20тис. вагонів) та інше. Кожен солдат, який знаходився на Україні мав право щоденно посилати посилку в Німеччину вагою 12 фунтів (5кг.). Замість цього УНР визнали всі країни, були визначені її кордони. В лютому Україну покинули червоноармійці і окупували німці та угорці. Центральна Рада ліквідувала всі заходи і розпорядження Радянської влади, але населення було невдоволено її політикою, особливо німецькою окупацією. Тому її влади була не підтримана населенням. І німці 28 квітня 1918 року розпустили Центральну Раду.

2. На наспіх організованому з’їзду хліборобів новим кермачем-гетьманом було обрано Скоропадського П., в минулому царського генерала, організатора “вільного козацтва”. Німцям була потрібна сильна влада. Прийшовши до влади П. Скоропадський видав “Грамоту до всього українського народу”. Він перейменував УНР в “Українську державу”, звільнив міністрів УНР, почав призначити склад уряду. В Україні почав утверджуватись авторитарний режим, який повністю залежав від Німеччини. Населення, невдоволене політикою Скоропадського та німців, піднялося на боротьбу. На початку червня 1918 року почалися селянські повстання в Звенигородському, Таращанському та Золотоношивському повіті, в липні-серпні застрайкували залізничники (200тис. чоловік). Навіть ліберали і ті створили Український Національний Союз, який вимагав від Скоропадського реформ. Незважаючи на залежність від Німеччини, на економічні та соціальні проблеми, П. Скоропадський зробив багато для розвитку української освіти, науки, культури. Коштом держави видавались мільйони примірників українських книжок, були відкриті нові школи та гімназії, створена Академія Наук, український державний театр драми, оркестр ім. М. Лисенка.

В зовнішній політиці також відбулися зміни. З дозволу Німеччини, Україна наладила стосунки з нейтральними країнами: Голландією, Данією, Іспанією, Іраком та іншими, хотіла встановити контакт з державами Антанти, але вони розглядали Україну як частину Росії.

Поразка Четвертного союзу в І-й Світовій війні, революції в Німеччині та Австро-Угорщині підірвали владу Скоропадського. В листопаді він заявив, що виступає за створення великої Росії. 13-14 листопада таємно була створена Директорія УНР, в яку ввійшли С. Петлюра, Андріївський П., А. Макаренко, Ф. Швець. Директорія опиралась на військо січових стрільців і почала наступ на Київ. В грудні 1918 року Київ було захоплено військами Директорії, а гетьман Скоропадський втік до Німеччини, де і загинув в 1945 році під час бомбардування.

3. В січні 1919 року почався новий наступ Червоної Армії на Україну і в лютому радянські війська захопили Київ. Директорія відступала на Захід. Фактичною силою, яка підтримувала Петлюру була Українська Галицька Армія, збройна сила Західно Української народної республіки (3УНР). Вона виникла на руїнах Австро-Угорської імперії, яка розпалася після революції.

13 листопада 1918р. була проголошена ЗУНР, було створено Державний секретаріат, який очолив К. Левицький. Але на ЗУНР почала наступ польські війська, яких було значно більше.

1 грудня 1918р. було укладено договір між УНР і ЗУНР “Про державну єдність”.

22 січня 1919 року в Києві на Софійській площі прилюдно було оголошено, що “однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – ЗУНР (Галичина, Буковина і Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна”. ЗУНР перейменувалася у Західну область України.

Акт 22 січня 1919 року став вираженням єдності українських земель у міжнародному, правовому та моральному відношенні. Кожного року 22 січня на Україні відзначається свято – День Соборності України.

4. В результаті січневого 1919 року наступу Червоної Армії військо Директорії відступили на Захід, а в квітні 1919 року червоноармійці захопили Лівобережну Україну. В цей час на Донбасі почала наступати Добровільна армія Денікіна, який хотів знищити Радянську владу і відновити “единую и неделимую Россию”. В квітні-травні розгорнулись оборонні бої червоногвардійців проти Денікіна під Луганськом (Остра-Могила). Але сили були нерівні і 4 травня Луганськ захопили добровольці. В червні вся Лівобережна Україна була захоплена Денікіним і 30 серпня його війська разом з петлюрівцями увійшли до Києва. Звідси Денікін продовжив наступ на Росію. Але В.І. Леніну та Л. Троцькому вдалося зібрати значні сили і в жовтні радянські війська перейшли в контрнаступ. Основний удар був поцілений на Харків, Донбас і Ростов на Дону, базу донського козацтва. Велику роль в наступі зіграла І Кінна армія, якою командував С.М. Буденний, а комісаром був наш земляк К. Ворошилов. Нею були розгромлені кавалерійські частини білих під Воронежем, Каховкою. Наше місто також було звільнено 25 грудня 1919 року військами І Кінної Армії. Наступ Червоної армії проводжувався до початку 1920 року і закінчився розгромом Армії Денікіна. Але частина його війська втекла на Крим до генерала Врангеля.

В кінці квітня 1920 року на Радянську Україну почався наступ польських військ і Директорії, які уклали договір “Про спільну війну проти більшовиків”. Наступ був вдалим і на початку травня війська Польщі та Директорії захопили Житомир, Вінницю, Київ. Але 14 травня 1920 року почався наступ Червоної Армії, яка була підкріплена І Кінною Армією. Будьонівці здійснили перехід з Дону в Центральну Україну, погнали польські війська аж до Варшави. Але в серпні наступ захлинувся і почався стрімкий відступ. Дійшовши до старого кордону поляки зупинились, бо в них бракувало сил. Почались переговори про перемир'я, а в березні 1921 року підписаний Рижський мир, згідно якого Західна Україна відійшла до Польщі.

Генерал Врангель, користуючись війною на Заході захопив Таврію і почав наступ на Донбас, але коли з Польщею було підписане перемир'я в жовтні почався наступ Червоної Армії на Крим. Штурмом було взято Перекоп і армія Врангеля була знищена до середини листопаду.

В листопаді 1920 року армія УНР втекла на територію Польщі, а в 1921 році Ю. Тютюнник організував "льодовий похід" на Україну і також потерпів поразку.

Таким чином перемогою Радянської влади закінчилась громадська війна на Україні.