Сільське господарство розвивалось повільно.

Розвивалось землеробство, скотарство.

Панщина до 5 днів на тиждень, грошові та натуральні збори.

В 1783 році було юридично оформлено кріпацтво.

Розвивалось ремесло і промисли.

Було 2836 заводів, 87% винниць, 200 мануфактур.

Найбільша Путивльська –

9 Тисяч робітників,

“Арсенал” в Києві.

1799Р. Побудований Луганський чавуноливарний завод.

В селі розвивалось ремесло, яке забезпечувало селян всім необхідним.

Умови праці робітників були тяжкими.

Розвивався внутрішній і зовнішній ринок. Кілька разів на рік відбулись ярмарки в містах Києві, Харкові.

Розвивалась торгівля з Росією, Польщею, Туреччиною, Прусією, Італією.

Незважаючи на посилення гноблення, закріпачення селян, відбувався соціально-економічний розвиток українських земель, перехід на капіталістичні відносини.

4. Слобідська Україна займала територію сучасної Сумської, Харківської, Луганської, Донецької області. В кінці ХУІІ початку ХУІІІ століть тут проживало 250 тисяч українських і російських поселенців. На території Слобожанщини існувало 5 полків: Харківський, Охтирський, Сумський, Ізюмський, Острогозський. Головне заняття населення - хліборобство і скотарство, розвивались і промисли. В середині ХУІІІ століття між річками Луганню і Сіверським Дінцем були поселені південні слов’яни (серби, болгари, чорногорці, греки) ї їх назвали – Славяно-Сербією. В 30-60рр. ХУІІІ століття була створена лінія укріплень від Дніпра до Дінця, яка захищала наш край від набігів татар. В 1798р. в складі Слободсько-Української губернії було створено Старобільську волость.

Семінарське заняття № 4

Тема: “Україна на початку ХХ століття”.

План сз

1. Розвиток капіталізму в промисловості.

2. Діяльність українських політичних партій.

3. Революція 1905-1907рр. в Україні.

4. Промислове піднесення 1910 – 1914 р.р.

Опорний конспект.

1. Реформа 1861 року та послідуючі сприяли швидкому розвитку капіталізму, особливо в промисловості. В 50-60 роках ХІХ століття промисловий переворот досяг нової фази. З перших років ХХ століття на Україні почала індустріалізація – процес подальшого розвитку машинної індустрії, створення на цій основі індустріальної інфраструктури.

Криза 1900-1903рр. привела не тільки до падіння виробництва, а й до банкрутства сотень дрібних і мілких підприємств і виникнення великих монополістичних об’єднань. За концентрацією виробництва в основних галузях промисловості Україна займала І місце в Росії. Наприклад, в Донбасі існувало 25 акціонерних виробництв, які добували 70% вугілля в Донбасі. В 1904р. виник синдикат “Продвугілля” який об’єднав видобуток і продаж вугілля в Донбасі. До нього входило 18 великих акціонерних підприємств, де працювало 64 тисяч робітників і зосереджувалось 75% всього видобутку вугілля в Донбасі.

В 1902р. в Україні засновано синдикат “Продамет”, в який входило 12 підприємств; він випускав ⅔ заліза і сталі.

Найбільшим у харчовій промисловості був синдикат цукрозаводчиків, який об’єднав 171 завод із 219 діючих і випускав 90% усього виробництва галузі.

Крім цих монополій існували інші “Продруда”, “Продсукно”, “Продрейка”. Розвивалися банки: “Азово-Донецький” серед них був найбільший.

Монополістичні об’єднання в Україні були тісно пов’язані з іноземним капіталом. Понад 25% іноземного капіталу, вкладеного в економіку Росії, припадало на Україну. Так у вугільній промисловості іноземцям належало 63% основного капіталу, в металургії – 90%. Англійський капіталіст Юз кожного року отримував від металургійних заводів 1 млн. карбованців золотом чистого прибутку.

На початку ХХ століття розвивається на Україні машинобудування. В 1884 році налічувалось 75 машинобудівних заводів. Центрами машинобудування були Харків, Херсон, Київ, Одеса, Луганськ.

Розвивався транспорт, особливо водний, залізничний. В 90-х роках було прокладено понад 20 тис. км. залізниць. В тому числі і залізницю Попасна-Сватове (1895 році).

Якщо в західноєвропейських країнах у кінці ХІХ початку ХХ століть існувало робітниче законодавство, профспілки , соціалістичні партії, які захищали інтереси робітників, то в Україні цього не було. Робочий день по закону був обмежений 11,5 годинами, умови життя були дуже погані, особливо в Донбасі. Все це приводило до конфліктів.

2. Партія – це політична організація, яка має статут та програму.

Причини виникнення політичних партій:

• розвиток капіталізму та загострення класових та національних протиріч;

• розвиток освіти та культури;

• вплив радикально-ліберального руху;

• вплив революційного руху в Західній Європі та західній Україні.