- •План сз
- •Структурно-логічна схема
- •Концепції походження держави Київська Русь
- •Норманська
- •АнтинормАНська
- •Сучасна
- •Зовнішня політика Русі:
- •Умови формування культури Київської Русі:
- •Причини унії:
- •18 Жовтня 1596 року в Бресті був підписаний акт про унію
- •Приводом до повстань були знущання шляхти над козаками.
- •Козацько-селянські повстання кінця хуі початку хуіі століть
- •Наслідки повстань:
- •План сз
- •Структурно-логічна схема
- •Оцінка діяльності
- •Наслідки
- •9 Тисяч робітників,
- •1799Р. Побудований Луганський чавуноливарний завод.
- •Семінарське заняття № 4
- •План сз
- •Опорний конспект.
- •П 1900 рік руп студенти Харкова керівник д. Антонович, м. Русов Програма “Самостійна Україна” м. Міхновського олітичні партії
- •1092 Рік із руп створена нуп 1903 рік із руп вийшла усп 1904 рік Із руп вийшла усдс. Створена удп урп об’єдналась в удрп 1905 Рік створена усдрп 1908 рік створена туп
- •Значення революції:
- •Семінарське заняття № 5
- •План сз
- •Опорний конспект
- •Семінарське заняття № 6
- •План сз
- •Опорний конспект
- •2. Причини створення срср:
- •1924 Році була прийнята Конституція срср, а в травні 1929 року Конституція урср.
- •Семінарське заняття № 7
- •План сз
- •Опорний конспект.
- •Семінарське заняття № 8
- •План сз
- •Структурно-логічна схема Перебудова - це перехід до нової якості в економічній, політичній, соціальній сфері життя.
- •24 Серпня 1991р. Верховна Рада прийняла "Акт про державну незалежність України.
- •26 Червня 1996 року була прийнята Конституція незалежної України.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Рубіжанскьий індустріально-педагогічний технікум
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для підготовки до семінарських занять
з історії України
для студентів ІІ курсу денної форми навчання
Розробив викладач
______А.М. Сомов
Розглянуто і схвалено на засіданні
циклової комісії гуманітарного та
соціально-економічного напрямку
підготовки
Протокол № 1_______
від “31____” серпня 2011 року
Голова ЦК_______А.М. Сомов
м. Рубіжне
2011 рік
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2
Тема: “Київська Русь та її місце в історії людства”.
План сз
-
Концепції походження держави Київська Русь.
-
Соціально-економічний розвиток Русі.
-
Внутрішня і зовнішня політика Київської Русі.
-
Культура Русі.
-
Історичне значення Русі.
Структурно-логічна схема
1
Першоджерела
про походження Русі
Київський, Галицько-Волинський,
Новгородський літопис.
У середині ЇХ ст. Наддніпрянщина в господарському, культурному та політично- му відношенні залишалася тихою заводдю. Але десь через 150 років вона стала сер- цевиною Київської Русі — могутнього політичного об'єднання, котре швидко пере- творювалося на одне з найбільш розвинених і економічно процвітаючих суспільств тогочасної Європи. Як же вдалося досягти цих гідних подиву змін? Хто їх здійсню- вав? Що уможливило їх — зовнішні стимули чи події внутрішнього життя? Аби від- повісти на ці запитання, згадаємо насамперед, що пишеться про походження Київ- ської Русі у найдавнішому східнослов'янському літописі «Повість временних літ»: «У рік 852... стала називатися [наша земля] — Руська земля... У рік 859. Варяги, приходячи із замор'я, брали данину з чуді, і з словен, і з мері, і з весі, [і з] кривичів. А хозари брали з полян, і з сіверян, і з вятичів; брали вони по білій вивірці — стільки від диму... У рік 862. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: «Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і рядив за угодою, по праву». Пішли вони за
море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів — русь, як ото одні звуться свеями, а другі — норманами, англами, інші — готами,— отак і ці. Сказали русі чудь, слове- ни, кривичі і весь: «Земля наша велика і щедра, а порядкуй ній нема. Ідіть-но княжи- ти і володіти нами». І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь».
Спираючись на цей уривок, ряд німецьких учених, зокрема Готліб Байєр, Гер- хард Міллер та Август-Людвиг Шльоцер, які у XVIII ст. служили в Росії, розвину- ли так звану норманську теорію. В ній доводилося, що Київську Русь заснували варя- ги — германо-скандінавська народність, відома на Заході як вікінги, або нормани. Підкреслювання важливості германських впливів та натяки на нездатність слов'ян створити власну державу викликали обурення славетного російського вченого XVIII ст. Михайла Ломоносова, який написав гнівну відповідь німцям, доводячи пер- шочергову роль слов'ян у створенні Київської Русі. Твердження Ломоносова дістали назву антинорманської концепції та поклали початок суперечкам, які тривають і досьогодні. Здавалося, що в XIX та на початку XX ст. переможе норманська тео- рія, оскільки її підтримала більшість західних і ряд відомих російських істориків. Проте антинорманських поглядів уперто трималися такі два провідних українських учених, як Михайло Грушевський та Микола Костомаров. У 30-х роках радянські вчені почали контрнаступ, оголосивши норманську теорію політичне шкідливою, бо в ній заперечується здатність слов'янських народів створити незалежну державу. При цьому наголошувалося на тенденційності Нестора-Літописця, монаха, який у XI ст. написав «Повість временних літ», вказувалося на багато внутрішніх супе- речностей у його розповіді й на те, що дані археологічних розкопок не підтверд- жують широкомасштабної присутності варягів у Київській Русі. Виходячи з цього вони робили висновок, що Київську Русь заснували східні слов'яни.
Значною мірою ці дебати набули лінгвістичного за своєю суттю характеру й тор- каються етимології слова «Русь». Норманісти доводять, що воно походить від сло- ва гиоіхі — фінської назви шведів, яка в свою чергу виводиться з давньошведського слова гогіг (грести). Оскільки фінни підтримували тісні й тривалі зв'язки як із шве- дами, так і зі слов'янами, припускають, що свою назву для перших вони почали засто- совувати й до останніх. У антинорманській концепції слово «Русь» пов'язується з назвами річок Рось і Русна в Центральній Україні. Інша гіпотеза припускає мож- ливість існування зв'язку між цим словом і назвою кочового племені роксоланів, яка походить від іранського гЬох, що значить «світло». Оскільки ці гіпотези мають серйозні недоліки, жодна з них не дістала загальної підтримки. Що стосується са- мого слова «Русь», то, як виявляється, ним спочатку називали варягів, потім землі полян у Центральній Україні, а згодом — ту політичну єдність, що стала зватися Київською Руссю. (Слово «Україна» вперше з'являється в літописах у 1187 р. і спо- чатку вживається як географічне позначення Київського порубіжжя).
Аналогічно тому, як не вдалося дійти конкретного висновку про походження слова «Русь», так і немає загальної згоди щодо ширшої проблеми — співвідношення зовнішніх скандінавських впливів та чинників власне слов'янської еволюції у виник- ненні Київської Русі. Тривала й затята суперечка дала мало нових фактичних да- них. Можливо, через брак знань багато вчених (за винятком радянських) посту- пово були змушені шукати компромісного рішення. Нині існує загальна згода щодо впливу скандінавів на суспільство й культуру східних слов'ян. Мандруючи у складі невеликих ватаг заповзятливих воїнів-купців, варяги швидко засвоювали східносло- в'янську мову та культуру й через свою малочисельність навряд чи могли серйозно вплинути на спосіб життя місцевого населення. Проте важко заперечувати участь, ба навіть провідну роль варягів у політичному житті з огляду на те, що всі правителі Києва аж до Святослава, а також їхні дружинники мали скандінавські імена. Ва- ряги відігравали роль каталізатора політичного розвитку завдяки тому, що або під-
коряли слов'ян і політичне організовуваній їх, або ж створювали для них загрозу, що змушувала їх краще організовуватися самим. Щоправда, у ряді випадків інтереси східних слов'ян і варягів співпадали. Це. зокрема, стосувалося обмеження впливу хозарів, протистояння нападам кочовиків, забезпечення й охорони дніпровського