Контрольні запитання

1. Поясніь відмінності у змісті понять” агропромисловий комплекс” і „продовольчий комплекс”.

2. Обґрунтуйте об’єктивну необхідність інтеграції сільського господарства і промисловості.

3. Охарактеризуйте типи сільськогосподарського виробництва. Наведіть приклади.

4. Визначте основні регіони інтенсивного тваринництва.

5. Охарактеризуйте галузі спеціалізації харчової промисловості України.

Рекомендована література:

1. Земельний Кодекс країни, 25 жовтня 2001 року // Голос України. – 2001. – 20 листопада, № 217–218.

2. Данилишин Б.М., Любченко О.М. Маркетингова стратегія регіонального продовольчого ринку. – Кіровоград, Імекс-ЛТД, 2006.

3. Крисанов Д. Інноваційний фактор розвитку харчової промисловості України // Екон. України. – 2007. - №4. – С.71.

4. Лисецький А.С. Продовольча безпека України: теорія, методологія, емпіричний аналіз. – К.: Оріяни, 2005.

5. Мудрак Р. Споживчий аспект продовольчої безпеки // Екон. України. – 2007. - №9. – С. 87.

6. Пістун М.Д., Гуцал В.О., Провотар Н.І. Географія агропромислових комплексів: Навч. посіб. – К., 1998.

7. Продовольчий комплекс України: стан і перспективи розвитку. (І.В. Дейнеко, А.О. Коваленко, П.І. Коренюк, Е.І. Шелудько; За ред. Чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина). – К.: Наукова думка, 2007.

8. Усик В.С. Інвестиційна привабливість агропромислового комплексу Буковини // Економіка АПК.- 2007. - №2. – С. 39-41.

9. Шубравська О. Ринок органічного продовольства та перспективи його розвитку в Україні // Економ.України. - 2008. - №1.- С. 53-61.

Тема 17. Транспортно-комунікаційний комплекс Іннформаційний матеріал

Транспорт – одна з найважливіших галузей виробництва, яка забезпечує виробничі потреби господарства і населення в усіх видах перевезень. Транспорт здійснює значний вплив на розподіл сировини і готової продукції, визначає масштаб і темпи зростання виробництва, є основною для розвитку міжнародних зв’язків. Як міжгалузевий комплекс та вид господаоскої діяльності транспорт включає в себе розвинуту мережу шляхів сполучення, рухомий склад, заправні станції, ремонтні та обслуговуючі підприємства, склади тощо.

За призначенням розрізняють транспорт загального користування, пасажирський міський і транспорт особистого користування.

Пасажирський міський – об’єднує масовий громадський транспорт, який поділяється на вуличний (автобус, трамвай, тролейбус) і не вуличний швидкісний (метрополітен, швідкисний трамвай тощо).

Транспорт особливого користування – легкові автомобілі, мотоцикли, моторолери, велосипеди, мопеди.

Основними видами транспорту є:

1. Сухопутний або неземний (залізничний,автомобільний). До сухопутного відносяться і трубопровідний, хоча його можна виділити в окремий вид транспорту.

2. Водний транспорт ( морський, річковий, озерний).

3. Повітряний (авіаційний).

Розрізняють роботу транспорту в межах держави: внутрішні перевезення (на морі – каботажні перевезення) та міжнародні перевезення.

За видами роботи транспорти поділяють на дві галузі – вантажний і пасажирський. Основними показниками роботи вантажного і пасажирського транспорту є вантажообіг і паса жирообіг.

Вантажообіг – показник,що характеризує роботу вантажного транспорту вантажного транспорту, визначають як добуток кількості перевезених вантажів (в тоннах) на відстань перевезення (в кілометрах).

Пасажирообіг – показник, що характеризує роботу пасажир ького транспорту. Визначають як добуток кількості перевезених пасажирів на відстань перевезення в пасажиро – кілометрах.

Пасажирообіг усіх видів світового транспорту досягає біля 16 трлн пасажиро – кілометрів.

Сучасний транспорт перетворився у складну світову систему, що об’єднує всі види транспорту, мережі шляхів сполучення, технічні засоби і служби перевезень, які у взаємодії забезпечують реалізацію транспортно – економічних зв’язків.

Залежно від рівня розвитку різних видів транспорту виділяють типи транспортних систем:

• транспортна система пігічноамериканського типу;

• транспортна система європейського типу;

• транспортна система країн СНД;

• транспортна система азіатського типу;транспортна система Латинської Америки;

• транспортна система перехідного типу.

Транспортні системи північноамериканського типу мають найвищий рівень розвитку (США, Канада). Для них характерні високоякісні автомобільні шляхи та залізниці, добре оснащені аеропорти та сучасні морські порти. Тут однаково високий рівень розвитку всіх видів транспорту, але головним у пасажирських перевезеннях є повітряний (на далекі відстані), та автомобільний (регіональний перевезення), а у вантажах – поєднання роботи автомобільного і залізничного транспорту. Значну роль виконують також трубопровідний, внутрішній водний та коботаджний морський транспорт.

Транспортній системі європейського типу характерна найгустіша у світі мережа всіх видів транспорту (Західна і Центральна Європа) з перевагою та каботажного морського транспорту пропорційні, але у вантажних перевезеннях більше значення має автомобільний транспорт, а в пасажирських – залізничний.

Транспортна система країн СНД сформувалася за часів СРСР і досі зберігає певні риси єдності. Переважає залізничний транспорт, зазначене місце має трубопровідний, водний (регіонально). Проблемою регіону є недостатній розвиток автомобільних шляхів і низька їх якість (Росія, країни Центральної Азії). У більшость районів Сибіру можна дістатися лише літаком або водою. У вантажообігу значне місце належить залізниці, у пасажирських перевізниках – залізничному, автомобільному, повітряному транспорту. Велику роботу по вантажообігу виконує морський флот.

Транспортна система азіатського типу включає в себе всі країни Азії, крім Японії і країн нової індустріалізації. Осну транспортну роботу виконують залізниці. На Близькому сході більшого значення набуває автомобільний транспорт, в приморських районах переважає судноплавство. Найгустіша мережа транспортних шляхів ів найбільші розміри перевезень характерні для східних районів Китаю, Індії, Туреччини, Пакистану.

Транспортна система Латинської Америки має значні територіальні відомості. Близькі до сучасних мереж комунікацій мають Бразилія, Мексика, Аргентина, Чілі. Переважають дороги, що Сполучають глибинні райони плантаційних господарств або місця видобутку корисних копалин з портами чи столицями. Повноводні річки використовуються в транспортному сполученні недостатньо.

Транспортна система Африки має неоднорідне розміщення. Сталі транспортні системи є північний частині континенту. Тропічна Африка залишається все ще важкодоступним районом; використовуються річки, грунтові дороги; залізниць дуже мало.

Транспортні системи перехідного типу характерні для Австралії, Японії, ПАР, Нової Зеландії, де високорозвиненими є декілька видів транспорту, але одночасно існують і такі, що потребують подальшого розвитку. Так, в Японії добре розвинені морський, залізничнимй, автомобільний види транспорту, відсутні річковий і трубопровідний.

Світова система шляхів сполучення постійно розширюється за рахунок будівництва автомобільних доріг, трубопроводів і розвитку авіаційного сполучення.

Загальна довжина світових залізниць становить 1,25 млн. км, діє в 140 країнах світу. Перший паровоз збудовано 1801–1803 рр., першу залізницю введено в дію в 1825 р. в Англії. Першу залізницю в Україні (Перемишлі – Львів) збудували у 1913 р.

Розміщення залізничного транспорту нерівномірне. Перенасиченими залізним транспортом є Західна Європа, Південна Америка. За протяжністю залізниць на першому місці стоїть США (248 тис. км), за густотою залізничної мережі – Бельгія (118 тис. км на 1 тис. км²).

Найнижча густота залізничної мережі в Африці – близько 3 км на 1 тис. км², а в окремих країнах залізниці взагалі відсутні (Гвінея, Гвінея – Бісау, Екваторіальна Гвінея, Бурунді, Лесото, Нігерія, Сомалі, Руанда).

Створюються швидкісні лінії в Японії, Франції, ФРН, Італії, Великобританії, США, де швидкість поїздів до 160 – 250 км/год (Париж – Ліон, Рим – Флоренція, Токіо – Осака, Гамбург – Мюнхен).

Найбільші залізничні магістралі світу: Транссибірська (Москва –Владивосток) – 933 км; Трансазіатська (Стамбул – Делі – Сіттагонг) – 7000 км; Транс канадська (Прінь – Едмонтон – Квебек) – 4900 км; Транс американська (Сан – Паул – Ла-Пас – Антофагаста) =3000 км.

Залізничний транспорт здійснює більше половини світових вантажоперевезень. Розвиток вбачається в електрифікації залізниць, покращені рухомого складу, зростанні швидкості перевезень, підвищенні конкурентоспроможності з іншими видами транспорту, розширення будівництва залізниць в Африці, Південній Америці.

Автомобільний транспорт відіграє провідну роль при перевезеннях пасажирів, а також вантажів на короткі відстані. Розвиток автомобільного транспорту світу пов’язаний з широким будівництвом автошляхів з твердим покриттям. Довжина автошляхів світу становить біля 25 млн. км. Світовий автомобільний парк налічує понад 600 млн. автомобілів (США – 200 млн., Японія – 65 млн., ФРН – 50 млн. і т.д.).

Найбільшими автошляхами світу є Пан–Американське шосе від Аляски до Аргентини і Чілі та трансєвропейська магістраль: Лісабон – Мадрид – Париж – Берлін – Варшава.

Найменша численність автомобільних шляхів в Африці (район Сахара і Сахея), у Південній Америці (район Амазоніт, Гвінейського плоскогір’я), в Азії (Західний Китай, Аравійський півострів), в південній і західній частині Росії, в Австралії (райони пустель).

У перспективі автомобільний транспорт розвивається шляхом швидкого будівництва автострад міжнародного значення: продовження будівництва трансєвропейської магістралі Київ – Москва – Єкатеринбург – Новосибірськ на Анадир через Берінгеву протоку з’єднає Новосибірськ з пан – американським шосе; автомагістралі Єкатеринбург – Ташкет – Делі. Велике значення надається дорогам з Півночі на Південь, що з’єднають порти Балтійського, Чорного, Адріатичного і Середземного морів. Інтенсивно йде будівництво транс амазонських доріг, що перетнуть території, Бразилії, Перу, Колумбії, Венесуели.

Трубопровідний транспорт – це новий вид безперервного транспорту, який найчастіше використовується для транспортування нафти, газу з місць видобутку в райони переробки або споживання.

Трубопровідний транспорт – один з найдешевших. Довжина світових трубопроводів становить біля 1,5 млн. км. Розвиток енергетики та хімічної промисловості дозволили ширше використовувати можливості трубопровідного транспорту (перегонка нафти, природного газу, продуктів нафтопереробки, фосфоритів, вапна).

Основна частина світової мережі трубопроводів розташована в Північній Америці, Західній Європі, Південно–Західній Азії, в Росії.

Ведеться будівництво підводних нафто– і газопроводів у Мексиканській затоці, у Північному морі (Норвегія, Великобританія, Німеччина, Голландія). У перспективі планується будівництво нафто– і газопроводу з району Каспійського моря до Чорного і Середземного.

Авіаційний транспорт – найбільш швидкий (800 – 1000 км/год), але найдорожчий вид транспорту. Основна сферам його діяльності – перевезення пасажирів, особливо важливих вантажів (діаманти, золото, гроші тощо) та пошти. Він є незамінний в обслуговуванні віддалених важкодоступних районів.

За останні роки значно зросла кількість пасажирських перевезень. Пасажирообіг становить біля 1300 млрд. пас/км.

Найбільш потужний є авіаційний транспорт у США, Канаді, Франції, ФРН. Домінують літаки, які виготовлені на заводах компаній „Боїнг”, „Дуглас”, „Локхід”.

У міжнародних перевезеннях беруть участь понад тисячу портів.

Водний транспорт відноситься до найдешевших видів транспорту. Поділяється він на внутрішній водний транспорт та морський транспорт.

Внутрішній водний транспорт (річковий, озерний) хоч і дешевий від інших видів транспорту, але має певні недоліки: сезонність, коливання рівня води в річках, порівняно низька швидкість руху тощо.

Розміщення внутрішнього водного транспорту визначається природними особливостями річкових систем, озерних басейнів, а також штучно створеними каналами та видосховащами.

Внутрішній водний транспорт розвивається на всіх континентах світу, хоча найбільше значення має він для США, Росії, деяких країн Європи.

У США найінтенсивніше використовуються система Великих Озер, у Росії найбільше вантажів транспортується Волгою і Камою. Зазначення цих річок зросло ще більше після будівництва Волзько – Балтійського водного шляху. Серед європейських річок важливе значення також мають Дніпро, Дунай, Рейн. Канали між Дунаєм і Рейном створюють розгладжену систему внутрішніх водних доріг між Північним і Чорним морями. Серед інших річок світу важливою транспортною артерією є Амазонка з її притоками, Парана, Парагвай у Південній Америці, Ганг, Інд в Азії, Конго, Нігер, Ніл в Африці.

Морський транспорт – вид водного транспорту, який здійснює перевезення вантажів і пасажирів морськими суднами по океанах, морях і морських каналах. У світовій торгівлі на нього припадає 70% товарообігу, в острівних державах – Великобританії, Японії, Австралії – 100%, в нафтових країнах – 95%. Морський транспорт забезпечує 4/5 обсягу роботи транспорту світу за вантажообігом і відіграє вагому роль у міжнародному поділі праці.

Географію морських перевезень визначає розташування потів, морських каналів, а також придатність для морського плавання внутрішніх водойомів (річок, озер).

Найважливішими внутрішніми каналами світу є Суецький (довжина 161 км), Панамський (82 км) , Кільський (99 км).

Важливими внутрішніми водоймами, які забезпечують вхід морських суден вглиб континенту є: в Європі р. Рейн (360 км), в Північній Америці – р. Святого Лаврентія (1000 км), в Південній Америці – Амазонка (доступна для плавання океанічних суден на відстані 1700 км).

У світі нараховується близько 2,2 тис. морських портів. Найбільшими портами світу є: Роттердам, Нью–Йорк, Філадельфія, Йокогама, Лондон, Марсель, Гамбург, Ванкувер, Генуя, Антверпен, Кобе, Кавасакі, Сингапур.

Найбільші флоти належать Ліберії, Панамі, Японії, Греції, США, Росії, Норвегії, Великобританії, Італії, Франції, Кіпру.

Наявність великого морського флоту в Ліберії, Панамі і деяких інших країнах пояснюється тим, що під їхніми прапорами в дійсності плавають кораблі США, Японії, Греції, Норвегії та ін.. Це так звані „дешеві прапори”: власники кораблів не платять високих податків, використовують дешеву робочу силу.

Найважливішими, що перевозить торговельний флот, є нафта і нафтопродукти, руда, вугіля, деревина, зріджений газ, харчові продукти (морожене м’ясо), апельсини, банани.

Транспортний комплекс України (територіальне поєднання взаємоповязаних видів транспорту, що задовольняють потреби господарства і населення в перевезенні вантажів і пасажирів) є достатньо розвинутим і забезпечує зовнішньоекономічні зв`язки. Протяжність магістральної транспортної мережі України становить понад 190 тис. км. У перевезеннях вантажів найбільша частка припадає на залізничний і трубопровідний транспорт, у перевезеннях пасажирів лідирують залізничний та автомобільний транспорт. У країні сформувалася мережа спеціалізованих та багатофункціональних транспортних вузлів (Львів, Харків, Одеса, Київ, Чоп, Ковель, Дебальцево тощо).