Тестові завдання

1.1. Оберіть вірну відповідь

1. За обсягами рослинницької продукції лідирує виробництво:

1. Зернових культур.

2. Технічних культур.

3. Картоплі, овочів, баштанних культур.

4. Плодоягідних культур та винограду.

2. Традиційні зони тютюнництва України – це:

1. Придністров’є, Закарпаття, АР Крим.

2. Поділля, Полісся, АР Крим.

3. Придніпров’є, Полісся, Прикарпаття.

4. Закарпаття, Лісостеп, Полісся.

3. Основним імпортером цукру з України є:

1. Грузія.

2. Росія.

3. Азербайджан.

4. Узбекистан.

4. Провідними країнами – імпортерами українського насіння соняшнику є:

1. Нідерланди, Туреччина, Франція, Єгипет.

2. Словаччина, ФРН, Росія, Узбекистан.

3. Нідерланди, Туреччина, Бельгія, Іспанія.

4. США, Китай, Саудівська Аравія, Білорусь.

5. Яку частку своїх доходів витрачають в середньому громадяни України на продукти харчування?

1. 33%. 2. 43%. 3. 53%. 4. 63%.

6. Провідним виробником вершкового масла в Україні є:

1. Тульчинський масло-сир завод.

2. Роменський молочний комбінат.

3. Харківський гормолкомбінат.

4. Староконстантинівський молочний завод.

7. Понад 60% основних потужностей і виробництва молочних консервів зосереджено у таких областях України:

1. Харківській, Миколаївській, Полтавській, Черкаській, Чернігівській.

2. Вінницькій, Київській, Житомирській, Львівській, Чернівецькій.

3. Волинській, Сумській, АР Крим, Тернопільській, Запорізькій.

4. Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Хмельницькій, Рівненській.

8. В імпортних поставках молочної продукції в Україну 78% становлять:

1. Сухі молокопродукти та згущене молоко.

2. Пахта, вершки, йогурт.

3. Сири і творог.

4. Морозиво та молочні напої.

9. Головними рисами сільського господарства як галузі є:

1. Значне територіальне зосередження.

2. Великі площі.

3. Зональна спеціалізація.

4. Усі відповіді вірні.

10. Як можна оцінити рівень технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва в Україні?

1. Добрий.

2. Задовільний.

3. Незадовільний.

4. Критичний.

11. Найбільш суттєво знизилася частка України у світовому виробництві за останнє десятиліття таких сільськогосподарських культур:

1. Картоплі, соняшнику.

2. Цукрових буряків, м’яса.

3. Зернових, винограду.

4. Овочів, молока.

12. Особливістю земельних ресурсів світу є:

1. Постійне зменшення через ерозію, відносно рівномірне розміщення по континентам, незначна частка непродуктивних земель.

2. Можливість відновлювання, нерівномірне розміщення по континентам, близько 50% знаходиться в посушливій і напівпосушливій зонах.

3. Різноманітна структура, високий рівень забезпеченості по країнам, розміщення значної їх частки у арктичному кліматичному поясі.

4. Усі відповіді вірні.

13. Найбільша частка посівних площ під трансгенними культурами (близько 85%) знаходиться в:

1. Північній Америці.

2. Західній Європі.

3. Південній Америці.

4. Африці.

14. Світовим монополістом з експорту кукурудзи (75–69% на початку третього тисячоліття) в світі виступає:

1. США. 2. Аргентина. 3. Китай. 4. Канада.

15. Основними імпортерами кукурудзи в світі є такі країни:

1. Японія, Південна Корея, Тайвань.

2. Канада, Мексика, Чилі.

3. Угорщина, Румунія, Алжир.

4. Білорусь, Філіппіни, Туніс.

16. Половина світових експортних поставок рису здійснюється такими країнами:

1. США, Японією.

2. Індією, ЄС.

3. Таїландом, В’єтнамом.

4. Індією, Єгиптом.

17. Понад третини світового імпорту припадає на країни:

1. Азії.

2. Африки.

3. ЄС.

4. СНД.

18. Половину світового виробництва ячменю здійснюють країни:

1. Азії.

2. Африки

3. Європи

4. Америки.

19. Основні площі олійних культур в Україні відведені під:

1. Сою.

2. Соняшник.

3. Кукурудзу.

4. Рапс.

20. Найрозвинутішими областями з виробництва плодоовочевоконсервної промисловості є:

1. Чернігівська, Київська, Волинська.

2. Житомирська. Вінницька, Закарпатська.

3. АР Крим, Одеська, Херсонська.

4. Тернопільська, Черкаська, Чернівецька.

1.2. Чи вірне твердження?

1. Зернове господарство забезпечувало в 2006 р. формування близько 24% ВВП країни.

1.Так. 2. Ні.

2. Чи зростають в Україні в останні роки посівні площі під льоном?

1.Так. 2. Ні.

3. Чи зростала в Україні у 90-х роках ХХ ст. врожайність цукрових буряків?

1. Так. 2. Ні.

4. Основна частина продукованого рису споживається у країнах – виробниках.

1. Так. 2. Ні.

5. Найбільше поголів`я свиней зосереджено в Китаї

1. Так; 2. Ні

1.3. Дайте повну відповідь

1. Головними виробниками молока в Україні виступають спеціалізовані господарства, назвіть їх: ___________________________

2. Провідними товарами українського експорту продукції рослинництва є:_____________________, _________________________, _____________________.

3. У десятку країн – найбільших світових виробників рису крім 9 азіатських країн (КНР, Індія, Індонезія, Бангладеш, Таїланд, В’єтнам, М’янма, Японія, Філіппіни) входить одна країна Латинської Америки. Назвіть її: ____________________________

4. На який рослинницький комплекс припадає близько 45% валового внутрішнього світового продукту, понад 30% зайнятих у сільському господарстві, а також формування агропродовольчого ринку?____________________________________________________

5. Як змінилася структура посівних площ у рослинництві України впродовж 1991-2007 рр.?____________________________________

6. Провідне місце у товарній структурі експорту молочної продукції України займають: __________________ (понад 39%), ________________________ ( 34%), ______________(15%).

Завдання та вправи

1. Ситуаційне завдання 1.

Серед соціально-економічних показників сільськогоспо­дарських підприємств досить суттєве значення має середній розмір господарства. Цей показник має широку диференціацію. Так, діаметрально протилежними розмірами характеризуються латифундії та мініфундії. Латифундії – це великі приватні екстенсивні господарства, що виробляють велику кількість товарної продукції на продаж. У середньому їх розмір становить 2–3 тис. га, з яких обробляється 5–8 %. Мініфундії – це селянські господарства, що виробляють продовольчу продукцію як для свого споживання, так і на продаж. Їх розміри становлять 3 – 4 га. Середній розмір фермерських господарств, які є основними виробниками товарної сільськогоспо­дарської продукції, дорівнює 40 – 50 га.

Нижче в табл. 16.1. наведені деякі показники розмірів сільськогосподарських підприємств у країнах ЄС, декотрих економічно розвинутих країн та Індії.

Таблиця 16.1.

№ з/п	Країна	Середній розмір госпо- дарства (га)	Частка господарств до 20 га (%)	Частка господарств > 100 га (%)
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.	Бельгія Данія Італія США Голландія Греція Португалія Великобританія Австралія Японія Індія	15,8 34,2 6,0 200,0 16,1 4,0 6,7 67,9 1500,0 1,9 5,0	72,3 42,2 94,8 20,5 70,0 97,7 96,3 41,8 51,3 90,0 91,2	9,0 4,0 78,6 0,6 0,1 0,6 0,9 15,8 94,0 8,5 0,3

Завдання:

1) Чому середній розмір сільськогосподарського підприємства має таке велике значення?

2) Проаналізувати дані таблиці і визначити можливу сільсько­гос­подарську спеціалізацію країн.

3) Чому в різних природних умовах оптимальний середній розмір господарства різний?

4) Яким повинен бути розмір фермерського господарства в Україні, щоб воно могло скласти конкуренцію колгоспам і радгоспам?

2. Ситуаційне завдання 2.

Основою для класифікації систем тваринництва є ступінь осі­лос­т­і населення.

1. Кочове скотарство розповсюджено в найпосушливіших районах – пустелях Сахара, Аравійській тощо. Життя кочуючих племен залежить від тварин, які є основним і єдиним джерелом їх існування та мірилом соціального престижу. Кочові народи не мають постійного місця проживання, не займаються землеробством, їх сім’ї кочують разом зі стадами в пошуках води та пасовищ. Чим більш посушливі райони, тим більше голів у стадах кочівників. Общинна власність на землю забезпечує свободу переміщень по значним територіям.

2. Напівкочове тваринництво притаманне для районів, де випадає від 200 до 400 мм опадів на рік. Жителі значною мірою залежать від скотарства, бо сезонно переганяють свої стада, повертаючись на своє постійне місце проживання; землеробством вони займаються лише в екстремальні роки.

Ці дві системи тваринництва належать до найбільш екстенсивних, у них зайнято трохи більше 1% населення світу. Вони найбільш адаптовані і можливі при сучасному рівні капіталовкладень на арідних територіях з низькою природною родючістю грунтів, недостатнім для землеробства зволоженням.

3. Чабанське господарство притаманне жителям гірських районів. Вони мають постійне місце проживання і виганяють отари на дальні пасовища у високогір’я переважно влітку, а в зимку – в долини.

4. Стійлове утримання тварин – це найінтенсивніший вид тваринництва. Він полягає в тому, що худоба цілий рік або більшу його частину утримується в спеціальних приміщеннях. Характе­ризується високою інтенсивністю та продуктивністю. Тваринницькі ферми виступають головними виробниками товарної продукції тваринництва.

5. “Біотехнологічне” тваринництво полягає в генній та клітинній інженерії, що дозволяє, при наявності значних капіталовкладень, отримувати нові породи тварин із запрограмо­ваними властивостями. Так “гормон росту” великої рогатої худоби, який впроваджений у виробництво, забезпечує збільшення надоїв на 10 – 25%, та зростання щоденного приросту свиней на 50%. Але з 300 компаній, що створюють такі препарати, 50 є американськими, інші – англійські, французькі, швейцарські.

Завдання:

1) Визначити основні системи тваринництва наступних країн: Австралії, Великобританії, Данії, Катару, Монголії, Нігеру, Перу, Росії.

2) Використовуючи карти атласу, заповнити подану таблицю:

Таблиця 16.2.