Контрольні запитання

1. Визначте галузевий склад легкої промисловості. Які функції виконує цей комплекс в межах регіону?

3. Визначте зміни у номенклатурі продукції легкої промисловості світу та України.

4. Охарактеризуйте регіональні відмінності в розміщенні сировинних ресурсів текстильного виробництва світу.

5. Визначте сучасні зрушення та особливості розвитку текстильного комплексу світу.

6. Охарактеризуйте провідні регіони світу з виробництва:

• Швейних виробів;

• Трикотажу;

• Взуття.

7. Охарактеризуйте проблеми розвитку і розміщення виробництв легкої промисловості в Україні та вкажіть шляхи їх подолання.

Рекомендована література:

1. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. – К., 2006.

2. Ніконенко Н.Е. Зовнішні фактори і розвиток хімічної промисловості // Хімічна промисловість України. – 2007.- №4(81). –С.59-60.

3. Лабурцева О.І. Маркетинг і розвиток підприємництва в легкій промисловості Україні. – К., 2007.

4. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. / За ред. В.В. Ковалевського. – К.: Знання, 2005.

5. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. / За ред. Є.П. Качана. – К.: Видавничий дім „Юридична книга”, 2005.

6. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / С.І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, Ю.І. Пітюренко та ін., За заг. ред. С.І. Дорогунцова. – К.: КНЕУ, 2005.

Тема 15. Будівельно-індустріальний комплекс Інформаційний матеріал

Будівельний комплекс – це сукупність виробництв, продукція і діяльність яких є базою для економічного й науково-технічного розвитку всіх складових господарства. Рівень розвитку будівництва свідчить про економічні можливості та рівень життя населення країни та регіонів. Комплекс складається із промисловості будівельних матеріалів і власне будівництва.

Основними чинниками розвитку та розміщення будівельних матеріалів є загальний рівень розвитку продуктивних сил, споживчі потреби, науково-технічний прогрес та новітні технології виробництва, сировинна база.

Промисловість будівельних матеріалів – складова важкої промисловості, що випускає різноманітні деталі, конструкції, вироби для будівельної індустрії.

Усі будівельні матеріали можна поділити на природні та штучні, створені людиною.

З природних матеріалів найбільш поширеними є:

• кам’яні (граніт, щебінь, глина, туф, гравій, бут, пісок тощо);

• лісові (паркет, плінтуси, двері, рами тощо).

Штучні матеріали поділяються на:

• в’яжучі (цемент, бетон, клей тощо);

• керамічні (цегла, черепиця тощо);

• ізоляційні (скловата тощо);

• покрівельні (руберойд, шифер, толь тощо);

• скло;

• полімери (лінолеум) та інші.

Підприємства галузі орієнтуються на два головних фактори: наявність сировини та споживача.

Великий обсяг виробництва якісних будівельних матеріалів є типовим для економічно розвинених країн світу, в той час як у слаборозвинутих країнах і країнах з перехідною економікою ця галузь потребує подальшого розвитку та реформування.

Розвиток комплексу спостерігається у всіх країнах, але найпотужнішими районами виробництва у світі залишаються Західноєвропейський (ФРН, Бельгія, Швеція, Італія, Іспанія), Північноамериканський (США, Кнада), Східно- і Південноазійський (Китай, Японія, Південна Корея, Індонезія), СНД (Росія, Україна, Білорусь, Казахстан), Близькосхідний (Єгипет, ОАЕ, Йорданія, Кувейт).

Будівельний комплекс України має розгалужену структуру і порівняно високий рівень розвитку завдяки значній сировинній базі та господарському розвитку території.

З орієнтацією на сировину функціонують підприємства по виробництві крейди (Полісся, Донецько-Дніпровська западина), вапна (Хмельницька, Вінницька, Львівська обл.), цементу (Амвросіївука, Балаклея, Харків, Кривий Ріг), азбесто-цементних виробів (Київ, Краматорськ, Дніпропетровськ, Балаклея, Здолбунів, Бахчисарай), будівельної кераміки (Харків, Київ, Слов’янськ, Славута). Розміщуються з орієнтацією на споживача: підприємства по виробництву цегли (найстаріша галузь, центри - великі міста, обласні центри), бетону і ЗБК (найбільші міста), будівельного скла та сантехнічних виробів (Костянтинівка, Лисичанськ, Київ, Львів, Слов’янськ, Дружківка та інш.).

Підприємства галузі орієнтуються на два головних фактори: наявність сировини та споживача.

Великий обсяг виробництва якісних будівельних матеріалів є типовим для економічно розвинених країн світу, в той час як у слаборозвинутих країнах і країнах з перехідною економікою ця галузь потребує подальшого розвитку та реформування.

Основне місце у структурі комплексу з виробництва будівельних матеріалів належить виробництву збірних залізобетонних виробів, на яке припадає 40% товарної продукції і має 45% усіх зайнятих в комплексі. Значними підкомплексами є виробництво стінових матеріалів - біля 25%, в тому числі випуск будівельної цегли - 20%, виробництво нерудних будівельних матеріалів, цементу тощо.

Україна була значним виробником та експортером цементу. Потужність її 15 цементних заводів становить 24 млн.т. на рік, але технології виробництва (так званий “мокрий спосіб”) сьогодні є застарілими. Найпотужніші підприємства розміщені в Амвросіївці, Балаклії, Миколаєві (Львівської обл.), Здолбунові, Новгород-Сіверському, Краматорську.