Рекомендована література:

1. Барыкин И.Н. Основы регионоведения: Учебник.- М.: Гардарики, 2008.

2. Гладкий Ю.Н., Чистобаева А.И. Регионоведение. – М,: Гадарики, 2000.

3. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики: Учеб. для вузов. – 3-е изд. – М.: ГУ ВШЭ, 2003.

4. Долішній М.І., Стадницький Ю.І., Загородній А.Г. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Львів: Інтелект – Запад, 2003.

5. Дорогунцов С.І., Заєць Г.А., Пітюренко Ю.І. та ін. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник. – К.: КНЕУ, 2005.

6. Манів З.О., Луцький І.М., Манів С.З. Регіональна економіка: Навчальний посібник. – Львів: „Магнолія 2006”, 2007.

7. Олійник Я.Б., Запотоцький С.П., Кононенко О.Ю., Мельничук А.Л., Пасько В.Ф. Регіональна економіка: Навч. посіб. / За ред. Я. Б. Олійника. – К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2007.

Тема 2. Тенденції та закономірності розміщення продуктивних сил та регіонального розвитку Інформаційний матеріал

Процес розміщення продуктивних сил – це історична категорія. Коли виробництво мало переважно натуральний характер, воно не відокремлювалося від споживання: виробник був одночасно і споживачем , а засоби виробництва знаходилися в місцях проживання. Проблема розміщення продуктивних сил виокремилась як така у період промислової революції, на початку індустріального розвитку світу. Саме тоді став можливим цілеспрямований вибір району, місця, території ля окремого виду виробничої діяльності. Поглиблення міжнародного територіального поділу праці ще в більшій мірі обумовило вирішення практичних завдань вибору оптимальних регіонів розміщення підприємств залежно від джерел сировини, енергії, робочої сили, ринків збуту.

Продуктивні сили будь-якої території формуються під впливом економічних законів та закономірностей. Територіальний прояв істотних, стійких зв’язків між явищами економічного життя суспільства або економічних законів відбувається через закономірності – об’єктивно існуючі, повторювані, суттєві зв’язки і відносини між явищами природи і суспільного життя. Отже, закономірності розміщення продуктивних сил засновані на діалектиці взаємодії суспільних виробничих процесів і територій.

Закономірності розміщення виробництва – це об’єктивні наукові категорії, які пізнаються і свідомо використовуються в практичній діяльності:

• Закономірність раціонального розміщення виробництва;

• Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил;

• Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил;

• Закономірність територіальної концентрації розміщення і розвитку продуктивних сил;

• Закономірність територіального поділу праці;

• Закономірність глобалізації та регіоналізації розміщення і розвитку продуктивних сил;

• Закономірність економічної цілісності регіону;

• Закономірність соціальної спрямованості розвитку продуктивних сил.

Реалізація закономірностей розміщення продуктивних сил на практиці відбувається шляхом здійснення принципів соціально-економічної регіональної політики. Принципи – це правила господарської діяльності та управління економікою, які ґрунтуються на закономірностях розміщення продуктивних сил і регіональної економіки: раціональність, комплексність, збалансованість, пропорційність у розміщенні виробництва, забезпечення національної безпеки, врахування досягнень науково-технічного прогресу, відповідність внутрішньодержавному та міжнародному поділу праці, дотримання обмеженого централізму та провідної ролі самоуправління, збереження екологічної рівноваги тощо.

Прийняття кожного конкретного рішення про розвиток чи нове будівництво соціально-економічних об’єктів неможливо без врахування всієї сукупності територіальних характеристик: природно-екологічних, соціально-демографічних, транспортно-сировинних, техніко-економічних та інших відповідно до мети, особливостей і виробничих критеріїв об’єктів. Цю сукупність різноякісних умов, ресурсів, аргументів, які зумовлюють вибір місця розташування підприємств, їх груп і галузей, називають факторами розміщення продуктивних сил.