Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерсво освіти і науки України.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.11.2018
Размер:
2.76 Mб
Скачать

Конторольні запитання

  1. Які галузі входять до складу ПЕК?

  2. Охарактеризуйте запаси органічного палива за регіонами світу.

  3. Сформулюйте проблеми та обґрунтуйте перспективи розвитку вугільної промисловості України.

  4. Назвіть основні регіони видобутку нафти в Україні та оцініть рівень забезпеченості країни цим видом палива.

  5. Охарактеризуйте сучасний стан, особливості територіальної структури і проблеми подальшого розвитку та розміщення української газової промисловості.

  6. Визначте регіональні відмінності у розвитку світової електроенергетики.

  7. Визначте структуру виробництва і споживання електроенергії в Україні.

Рекомендована література:

  1. Про альтернативні джерела енергії: Закон України, 20 лютого 2003 р. // Голос України. – 2003. – 28 березня, № 60.

  2. Байков Н., Безмельницына Г., Гринкевич Р. Перспективы развития мировой энергетики до 2030 года. – МЭМО. – 2007. - №5.

  3. Дідух Я. Енергетичні проблеми екосистем і забезпечення сталого розвитку України // Вісник НАН України. – 2007. - №4. – С.3-11.

  4. Карп І.М. Нафтогазоносний комплекс України // Вісник НАН України. – 2006. - №2. – С.32-41.

  5. Мельник Т.М. Міжнародна торгівля товарів в умовах глобальної конференції. – К.: КНТЕУ, 2007.

  6. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. / За ред. Є.П.Качана. – К.: Видавничий дім „Юридична книга”, 2005.

  7. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / С.І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, Ю.І. Пітюренко та ін., За заг. ред. С.І. Дорогунцова. – К.: КНЕУ, 2005.

  8. Селиверстов С.С. Энергетическая безопасность Европейского Союза. – М.: ИД «Финансовый контроль», 2007.

  9. Фортов В., Макаров А., Митрова Т. Глобальна енергетична безпека: проблеми і шляхи розв’язання // Вісник НАН України. – 2007. - №8. – С. 40-50.

Тема 10. Металургійний комплекс Інформаційний матеріал

Металургійний комплекс включає галузі промисловості, які здійснюють видобуток і переробку рудної сировини, виробництво металів та різноманітних сплавів, коксу тощо. На базі порівняно невеликої кількості металів у сучасній металургії продукується до 10 тис. різноманітних сплавів. Структура комплексу достатньо складна: виділяють чорну і кольорову металургію. Їх розвиток залежить від попиту на метал, місць розташування сировинних і паливних ресурсів, наявності гідроресурсів, досягнень і впровадження НТП.

Чорна металургія виступає базою розвитку машинобудування та багатьох інших галузей господарства, а основною її продукцією є чавун, сталь, прокат, феросплави. Виробництво поєднує доменний, мартенівський, киснево-конверторний, прокатний та інші технологічні процеси.

Щорічне виробництво сталі в світі досягає ..... млн.. т. Провідне місце у світовому виробни цтві чорних металів посідають Китай, Японія, США, Росія, Канада, Індія, Україна, Бразилія та деякі інші країни.

Найпотужнішими районами по виробництву чорних металів є Рурський, Донецький, Уральський, Кузнецький, Лотарингський, Верхньосілезький, Пенсільванський та ін.

На сучасному етапі розташування підприємств чорної металургії орієнтується здебільшого на великі транспортні вузли, особливо морські та річкові порти (що дає змогу дешево підвозити різноманітну сировину і вивозити готову продукцію), а також на великі промислові центри (міні- та передільна металургія). Саме так утворилися металургійні центри Японії, Південної Кореї, Великої Британія, Італії тощо.

Кольорова металургія розвивається значно швидше ніж чорна, має складну структуру: виробництво важких (мідь, свинець, цинк, олово, нікель), легких (алюміній, титан, магній, калій, натрій), малих (ртуть, вісмут, кадмій, сурма, кобальт), легуючих (вольфрам, ванадій, хром, молібден), дорогоцінних (золото, срібло, платина), рідкоземельних (індій, германій, галій) металів. Широке застосування кольорових металів у обробній промисловості пояснюється їх особливими властивостями – високою електро- і теплопровідністю, стійкістю проти корозії тощо.

При розміщенні підприємств кольорової металургії основними факторами виступають центри видобутку сировини, джерела дешевої енергії, використання вторинної сировини, транспорт, потреби споживача.

Провідне місце за розвитком кольорової металургії посідають країни, що мають значні родовища руд кольорових металів, а також економічно розвинуті країни, які працюють на імпортній сировині: Росія, Китай, США, Канада, Австралія, Бразилія, Перу, Японія, країни Західної Європи.

Значну частку в загальному виробництві кольорових металів світу займає виробництво алюмінію, міді, цинку, свинцю, олова.

Не зважаючи на порівняно „юний” вік свого розвитку (початок ХХ ст.), алюмінієва промисловість займає перше місце серед виробництв кольорових матеріалів. Вона виготовляє сплави, що не поступаються високосортним сталям і широко застосовуються в авіаційній, автомобільній, електротехнічній, медичній промисловостях.

Виробництво алюмінію включає 3 основні стадії:

  1. видобуток алюмінієвих руд (бокситів, алунітів тощо);

  2. виробництво глинозему (оксиду алюмінія);

  3. виплавку металевого алюмінію.

Великі запаси алюмінієвої сировини знаходяться в районах Гвінейської затоки (Гвінея, Гана, Малі), Латинської Америки (Бразилія, Сурінам, Ямайка, Гайана), Азійсько-Тихоокеанському (Австралія, Індонезія), Південній Європі (Греція, Хорватія), а також в Росії (Кольський півострів), Індії, Угорщині тощо. 70% світового видобутку бокситів забезпечують 4 країни: Австралія, Гвінея, Ямайка, Бразилія. Найбільші виробники глинозему – Австралія, США, Ямайка, Китай, Бразилія, Росія, Сурінам, Венесуела, Україна, а перші три країни забезпечують половину світового виробництва глинозему.

Найбільшими виробниками металевого алюмінію (для отримання 1т якого необхідно 16-18 тис. кВт/год. електроенергії) є США, Росія, Канада, Австралія, Китай, Бразилія, Норвегія, Франція, Венесуела, Німеччина, Україна, Туркменістан тощо. В останні роки швидкими темпами розвивається алюмінієва промисловість на Близькому та Середньому Сході (ОАЕ).

За своїм промисловим значенням мідь посідає друге місце після заліза і широко використовується для виробництва кабелю, електродвигунів, радіоапаратури, дроту та мідних сплавів.

Мідеплавильна промисловість працює на збагаченій мідній руді. Найбільші запаси мідної руди зосереджені в Північній (Канада, США) і Південній (Чилі, Перу) Америці, Африці (ДР Конго, Замбія), СНД (Росія, Казахстан). В районах видобутку руда збагачується, внаслідок чого отримують концентрат із вмістом міді 10-30%, який і є сировиною для рафінування міді. Найбільшими виробниками рафінованої міді є США, Японія, Чилі, Китай, Канада, Бельгія, Німеччина, Іспанія, Польща. Майже половину світового виробництва міді споживає електротехнічна промисловість, 25-30% - машинобудування, 15% - будівництво.

Провідними імпортерами міді залишаються Японія, ФРН, Україна (переважно із Росії, Узбекистану, Казахстану). У м.Артемівську працює завод з обробки кольорових металів, який виробляє прокат міді та її сплавів.

Цинкова промисловість переважає в США, Канаді, Японії, Бельгії, Австралії, Південна Корея, Іспанії, Мексиці, Франції, Італії та ін. країнах.

Виробництво свинцю, близько 50% якого виробляється із вторинної сировини, зосереджується в економічно розвинутих, раїнах, а також в Іспанії, Польщі, Мексиці.

Мексика, Канада, Австралія – провідні експортери рафінованого свинцю, а США та країни ЄС – основні його імпортери.

Найбільшими видобувачами нікелевої руди є Канада та Азійсько-Тихоокеанський регіон (Австралія, Нова Каледонія). Первинну нікелеву продукцію (рафінований метал, феронікель, оксид нікелю) випускають компанії Канади, Японії, Норвегії. Основні споживачі нікелю – Японія, США, ФРН, Бразилія, Південна Корея, Тайвань.

Олов’яна промисловість добре розвинута у Східній (Монголія, Японія) і Південно-Східній Азії (Малайзія), Латинській Америці (Бразилія, Болівія, Перу), СНД (Росія).

Провідними видобувачами золота є ПАР, Росія, США, Канада, Австралія, Індія тощо.

Металургійний комплекс посідає провідне місце у промисловому виробництві України. (його частка становить майже 20% у промисловому виробництві країни) і забезпечує валютні надходження. За концентрацією виробництва чорних металів наша держава випереджає розвинені країни світу, хоча технічний рівень галузі залишається невисоким. Тут зосереджені потужні родовища залізної та марганцевої руд, високоякісного коксівного вугілля, флюсів і вогнетривів, локалізацію яких студенти повинні знати. Наявність цих ресурсів послужила основою для формування трьох металургійних районів: Придніпровського (Дніпродзержинськ, Дніпрпетровск, Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь), Донецького (Донецьк, Макіївка, Краматорськ, Констянтинівка, Харциск), та Приазовського (Керч, Маріуполь).

Кольорова металургія України представлена кількома галузями: алюмієвою, цинковою, титано-магнієвою, ртутною, нікелевою, мідною. Промислове значення мають лише поклади алюмінієвих, ртутних, титанових, нікелевих, ванадійових, молібденових руд, золота, магнієвої сировини. Іншу сировину і метали держава отримує з-за кордону. На сьогодні в Україні сформувалися Донецький та Придніпровський райони кольорової металургії, формується Прикарпатський.