Тема 8. Ресурсне забезпечення розвитку продуктивних сил Інформаційний матеріал

Формування господарського комплексу будь-якого регіону залежить від ресурсних можливостей даної території, її ресурсного потенціалу. Виділяють природний, демографічний, науково-технічний, виробничий, фінансовий потенціал. Кожен з них має свою структуру, відрізняється специфічними характеристиками, особливостями використання. Потенціал регіону виступає як фактор розвитку та економічного відтворення.

Природно-ресурсним потенціалом регіону називають сукупну продуктивність всіх природних ресурсів, що виражається в їх суспільній споживчий вартості, при певному розвитку продуктивних сил даної території. Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним і має видову ( земельні, мінеральні, гідрологічні, біологічні, кліматичні, рекреаційні тощо), функціональну (промислові, сільськогосподарські, їстівні, питні тощо), територіальну структури. Важливе значення має їх оцінка запасів, умов і можливостей використання, ступінь відновлюваності, впливу на галузеву структуру господарства, рівень зосередження.

Демографічний потенціал- історично складена і безперервно відтворювальна сукупність людей певної території, яка характеризується кількісними і якісними характеристиками. Темпи розвитку економіки зумовлюються насамперед станом відтворення і використання трудового потенціалу. Трудові ресурси регіонів визначаються за формулою:

ТР = Нп – (Пн +Ін ) + (Пп +Мп),

де: ТР - кількість трудових ресурсів;

Нп – чисельність населення у працездатному віці;

Пн – непрацюючі пенсіонери у працездатному віці;

Ін – непрацюючі інваліди І та ІІ групи у працездатному віці;

Пп. – працюючі пенсіонери пенсійного віку;

Мп – працюючі підлітки віком до 16 років.

Важливе значення має розподіл економічно активного населення за сферами і галузями економіки, рівень безробіття, міграції тощо.

Науково-технічний потенціал регіону – це сукупність наукових, технічних ресурсів і засобів. Його складовими є: матеріально-технічна база ( наукові організації та заклади, експериментальні заводи, обладнання тощо), наукові кадри ( дослідники, конструктори, винахідники, науково-технічний персонал), фонд винаходів і відкриттів ( банк наукових знань, наукові розробки і проекти, авторські свідоцтва тощо), організаційно-управлінська структура наукової сфери. На сучасному етапі суспільного розвитку все більшого значення набуває інноваційний потенціал – здатність фундаментальної та прикладної науки забезпечити нововведеннями процес оновлення продукції. Інноваційні процеси – це створення та впровадження нової техніки, технології, розробка нових матеріалів, галузей, виробництв.

Виробничий потенціал – спроможність галузей господарства виробляти товари і послуги для забезпечення потреб населення й виробничої діяльності. Його складовою є фізичний капітал та рівень розвитку основних фондів, який має галузеву і територіальну відмінності та особливості.

Фінансові ресурси регіону – грошові накопичення і доходи, створені виробничою діяльністю господарства, населення та залучені з інших джерел, які зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення і задоволення інших суспільних потреб. Залежно від рівня формування та використання фінансові ресурси поділяють на централізовані (утворюються на рівні держави, окремих адміністративних одиниць, об`єднань, міністерств) і децентралізовані ( формуються окремими суб’єктами господарювання). Їх формування забезпечується бюджетами всіх рівнів, фінансами господарюючих суб`єктів, державними та позабюджетними фондами, кредитними ресурсами, іноземними інвестиціями, внутрішніми запозиченнями у населення тощо.