Питання для обговорення

1. Сутність соціально-економічного районування, його функції та значення у системі територіальної організації господарства.

2. Регіон як економічна система, його риси.

3. Основні закономірності та принципи районоутворення.

4. Історичні етапи районування території України.

5. Сучасні проекти-схеми соціально-економічного районування України.

6. Нові форми регіонального розвитку продуктивних сил України.

Тестові завдання

1.1. Оберіть правильну відповідь

1. Основоположником теорії економічного районування є:

1. Колосовський М.М.

2. Вернадський В.І.

3. Кристаллєр В.

4. Ломоносов М. В.

2. Економічний район - це:

1. Сукупність галузей, пов'язаних виробництвом, розподілом, обміном і споживанням.

2. Взаємопов'язане науково обґрунтоване поєднання різних підприємств з метою економії коштів в масштабі всього народного господарства.

3. Група виробництв, компактно розміщених на невеликій території.

4. Цілісна територіальна частина народного господарства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, тісні внутрішні економічні зв'язки.

3. Обєктивний процес формування і розвитку районів як інтегральних виробничо-територіальних систем (економічне районоутворення) або суспільно-територіальних систем (соціально-економічне районоутворення), що відзеркалює обєктивні та субєктивні чинники формування і розвитку економічних, соціально-економічних районів - це:

1. Районоутворення.

2. Районологія.

3. Районування.

4. Головним районоутворювальним фактором є:

1. Природно-ресурсний потенціал.

2. Демографічний потенціал.

3. Суспільний територіальний поділ праці.

5. Донецький, Придніпровський, Приазовський металургійні райони виділяють в рамках:

1. Галузевого районування.

2. Інтегрального районування.

6. Депресивні регіони це:

1. Регіони, територія яких межує з державними кордонами.

2. Регіони екологічного лиха.

3. Регіони, що раніше демонстрували високі темпи економічного зростання, продукція яких тепер неконкурентоздатна.

4. Аграрні регіони.

7. Виділення на території країни прикордонних, депресивних, відсталих регіонів відноситься до типу районування на основі:

1. Адміністративно-територіальних ознак.

2. Виділення ключових проблем регіонального розвитку.

3. Виділення територіальних економічних комплексів.

4. Всі відповіді невірні.

8. Галузями спеціалізації економічного району є ті, в яких коефіцієнт спеціалізації:

1. Більший 1.

2. Менший 1.

9. Синергетичний ефект регіонального(територіального) розвитку означає:

1. Підвищення продуктивності праці при співпраці підприємств, організацій, працівників.

2. Посилення концентрації виробництва в базовому періоді дає поштовх до прискорення і підвищення ефективності наступних циклів відтворення.

3. Виробництво нових видів кінцевої продукції і нові технології викликають відповідну перебудову в суміжному виробництві і виникнення нових його видів.

10. Кумулятивний ефект регіонального(територіального) розвитку означає:

1. Підвищення продуктивності праці при співпраці підприємств, організацій, працівників.

2. Посилення концентрації виробництва в базовому періоді дає поштовх до прискорення і підвищення ефективності наступних циклів відтворення.

3. Виробництво нових видів кінцевої продукції і нові технології викликають відповідну перебудову в суміжному виробництві і виникнення нових його видів.

11. Ефект мультиплікації регіонального(територіального) розвитку означає:

1. Підвищення продуктивності праці при співпраці підприємств, організацій, працівників.

2. Посилення концентрації виробництва в базовому періоді дає поштовх до прискорення і підвищення ефективності наступних циклів відтворення.

3. Виробництво нових видів кінцевої продукції і нові технології викликають відповідну перебудову в суміжному виробництві і виникнення нових його видів.

12. Поділ території на макрорайони, які в свою чергу поділяються на мезо- і мікрорайони та їх подальше вивчення – це підхід до районування:

1. Дедуктивний.

2. Індуктивний.

13. До територій із значним природоохоронним, рекреаційним, оздоровчим та історико-культурним потенціалом і низьким рівнем розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури і природно-техногенної небезпеки відносять:

1. Кримське узбережжя Чорного моря, Закарпатську область, гирла річок Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу.

2. Полісся, Східні Карпати, узбережжя Азовського моря, район Чорноморського біосферного заповідника.

3. Курорти Бердянськ, Трускавець, заплава річки Сіверський Донець.

14. Для яких регіонів України найважливішими орієнтирами сталого розвитку є підвищення технологічного рівня виробництва, збільшення частки витрат на НДДКР; реструктуризація і ресурсозбереження; поліпшення якості життя населення; вирішення складних екологічних проблем?

1. З індустріальним рівнем розвитку.

2. З відносно середнім рівнем розвитку.

3. З нижчим за середній рівнем розвитку.

15. Адміністративний принцип економічного районування передбачає, що:

1. Одному економічному району повинна відповідати одна адміністративна одиниця.

2. Межі економічних районів повинні проходити по межах адміністративних районів.

3. Кожен економічний район повинен мати адміністративний центр.

16. Економічний принцип районування передбачає, що спеціалізацію районів повинні визначати галузі, в яких витрати праці, засобів виробництва і транспорту порівняно з іншими районами будуть:

1. Найменшими.

2. Найбільшими.

3. Сталими.

17. “Господарська однорідність” території економічного району – це:

1. Статична однорідність території за якоюсь ознакою.

2. Мінімальна різниця окремих територій району за важливими показниками їхньої господарської діяльності.

3. Моногалузева спеціалізація господарства економічного району.

18. Практичне значення районування полягає у:

1. Виявленні законів та закономірностей процесів суспільно-географічного районоутворення.

2. Раціоналізації комплексного використання території.

3. Встановленні внутрішніх та зовнішніх звязків районів.

19. Який ступінь стійкості економіки характерний для староосвоєних районів:

1. Стійка структура.

2. Нестійка структура.

3. Структура, що формується.

20. Підвищення рівня спеціалізації економічного району зумовлює:

1. Зниження рівня комплексного розвитку.

2. Підвищення рівня комплексного розвитку.

3. Сталий комплексний розвиток.

1.2. Чи вірне твердження?

1. Регіони, які демонструють хронічно низькі темпи економічного зростання, називаються старопромисловими.

1. Так. 2. Ні.

2. Більш високі темпи економічного зростання характерні для регіонів України із відносно невеликим економічним потенціалом.

1. Так. 2. Ні.

3. Диференціація економічного і соціального розвитку регіонів України продовжує збільшуватися.

1. Так. 2. Ні.

4. Регіональними називають ВЕЗ площею від 500 км² до 5000 км².

1. Так. 2. Ні.

5. Економічний район є статичною однорідною територією.

1. Так. 2. Ні.

6. Кластери можуть бути створені лише в окремих містах, які мають індустріальну спеціалізацію господарства.

1. Так. 2. Ні.

1.3. Дайте повну відповідь

1. Які спільні і відмінні риси промислової спеціалізації Північно-Східного і Донецького економічних районів України?

Спільні риси: ________________________________________________

Відмінні риси:

____________________________________________________________

2. Кластерна модель регіональної економіки означає

________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які особливості економіко-географічного положення Причорноморського економічного району України? ____________

4. До числа найбільш розповсюджених причин регіональних нерівностей відносяться: ___________________________________

5. Виділення Поліського економічного району у складі Чернігівської, Рівненської та Волинської областей порушує принцип районування ______________________________________________