1.5. Рекреаційні ресурси регіону

Кіровоград є доволі зеленим містом — крім великого числа парків («Ковалівський», «Перемоги») і скверів («Молодіжний», «Центральний», «Трудової слави», «Шевченка» тощо), в місті існують значні зелені масиви, наприклад, на Фортечних Валах Єлизаветинської фортеці.

Головні міські парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: парк «Ковалівський» — розташований у самому середмісті Кіровограда, площа — 8,3 га, є традиційним улюбленим місцем відпочинку і дозвілля городян і гостей Кіровограда; парк «Перемоги» — історичний парк на березі річки Сугоклії площею близько 25 га.; парк ім. 50-річчя Жовтня — мальовнича місцина на правому березі річки Інгулу, найбільший за площею парк міста (42,7 га).

На околиці міста розташований Кіровоградський дендропарк, у якому крім природоохоронної функції, створено зону з атракціонами для розваг і відпочинку населення.

Улюбленим заміським парком кіровоградців, розташований у Долинському районі на відстані 65 км від обласного центру в бік Кривого Рогу, є дендропарк «Веселі Боковеньки», де понад 100 років тому було закладено великий парк із затишними галявинами і тінистими алеями, великим дендрарієм (налічує близько 1000 видів).

Окрасою краю та місцем відпочинку є лісові насадження, 400-літні дуби, цілющі джерела. Основні рекреаційні ресурси у Кіровограді — оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ).

З метою збереження біологічного різноманіття і оптимізації мережі природно-заповідного фонду міста необхідно вирішити питання дотримання режиму заповідності на територіях об’єктів природно-заповідного фонду парків “Перемоги”, „Ковалівський”, ім. 50-річчя Жовтня та ім. Космонавтів, вишукати кошти на проведення їх реконструкції.

Відвести земельні ділянки під існуючі парки, сквери і лісопарки та провести інвентаризацію зелених насаджень.

Крім того, необхідно посилити контроль за збереженням зелених насаджень на території міста. Створити нові зелені зони міста, передбачені Генеральним планом забудови міста Кіровограда.

Рис.2. Каньйон річки Інгул

Розділ іі. Характеристика економічного розвитку

2.1 Характеристика виробничо-господарського комплексу

Виробничий комплекс, як складова частина національної економіки, являє собою цілісну сукупність підприємств виробничого спрямування, поєднаних між собою елементами виробничої інфраструктури та організаційною системою управління господарством. Виробничий комплекс країни є основною ланкою економіки, яка виробляє товари, а виробнича інфраструктура надає значну, а в окремих регіонах - переважну частку послуг.

Кіровоград — значний промисловий центр України. Промисловий комплекс міста, що налічує понад 70 підприємств і охоплює 12 галузей, постійно збільшує обсяги виробництва власної продукції, впроваджує сучасні технології та завойовує нові ринки збуту.

На території міста Кіровоград розташовані об'єкти харчової, машинобудівної, енергетичної промисловості та підприємства агропромислового комплексу, частина яких віднесена до категорії еколого небезпечних .

За інформацією головного управління статистики в Кіровоградській області, у 2009 році підприємствами м. Кіровоград реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) на суму 3480,1 млн. грн., що становило 51,7% загального обсягу реалізованої продукції в області.

Провідна галузь промисловості міста — машинобудування. Продукція кіровоградських машинобудівників широко відома в Україні та за її межами. Це — сівалки, культиватори, гідроприводи та гідронасоси, запасні частини для сільськогосподарської техніки, контейнери для радіоактивних відходів та багато іншого.

У структурі промисловості особливе місце посідає харчова галузь, до якої належить 18 підприємств, зорієнтованих переважно на виготовлення хлібобулочних, м'ясних, молочних виробів, олії, майонезу, алкогольних і безалкогольних напоїв та іншої продукції.

Легка промисловість у Кіровограді представлена ВАТ Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка», що співпрацює з провідними закордонними фірмами «Монтана», «Реггі Дизайн» та «Ленор Кардьє». Підприємство виготовляє жіночий одяг за дизайнерськими розробками модельєрів цих фірм за схемою давальницької сировини.

Таблиця 2.1