V Розробка стратегії сталого розвитку Кіровоградської області
5.1. Розрахунок індексу соціо-економіко-екологічного розвитку області
Як вже згадувалося у підрозділі 2.2. методологічною основою оцінки соціо-економіко-екологічного стану Кіровоградської області є системний підхід, який враховує взаємозв’язки між показниками, що характеризують стан відповідно соціального, економічного та екологічного розвитку регіону.
Оцінку соціо-економіко-екологічного розвитку (СЕЕР) можна провести за допомогою розрахунку індексу СЕЕР (І), структурна схема якого представлена на рис.2.1. (підрозділ 2.2.).
Індекс СЕЕР Кіровоградської області реалізується шляхом розрахунку середнього геометричного відповідного зваженого показника (інтегрований показник соціального, економічного та екологічного розвитку):
де Ісоц – інтегрований показник соціального розвитку Кіровоградської області, Ісоц=0,4
Іекон – інтегрований показник економічного розвитку Кіровоградської області, Іекон=0,3
Іекол – інтегрований показник екологічного розвитку Кіровоградської області, Іекол=0,5.
=
0,4
Індекс СЕЕР вимірюється в шкалі від 0 до 1:
1,0-0,8 – еталонний стан,
0,8-0,6 – добрий стан,
0,6-0,4 – задовільний стан,
0,4-0,2 – загрозливий стан,
0,2-0 – критичний, кризовий стан.
Відповідно, робимо висновок, що індекс соціо-економіко-екологічного розвитку Кіровоградської області рівний 0,4 , а це говорить про те, що дана область перебуває у задовільному стані.
5.2. Встановлення пріоритетних проблем Кіровоградської області
Ми визначили, що Кіровоградська область знаходиться в задовільному стані стосовно індексу соціо-економіко-екологічного розвитку. А це, в свою чергу, говорить про безліч проблем, які тут присутні.
Почнемо з соціального стану області. Тут найкритичнішою постає проблема демографічних показників, а саме коефіцієнта народжуваності, який з кожним роком знижується, та коефіцієнта смертності, який відповідно щороку зростає. Це, в свою чергу, говорить про те, що дана область не може забезпечити своє населення гідними умовами життя.
Серед позитивних показників області відмітимо те, що з роками кількість інвалідів та коефіцієнт злочинності значно знизились, а частка працюючого населення, чисельність учнів та відсоток молоді зросли.
Проблеми економічної сфери області зокрема зосереджені на деградації показника виробничо-економічного розвитку. Про це свідчать зниження обсягу продукції промисловості та частки продукції малих промислових підприємств.
На позитивний розвиток економіки Івано-Франківської області впливають такі показники, як приріст капітальних інвестицій, роздрібний товарооборот на душу населення, показник ВВП, розмір середньої заробітної плати, які протягом останніх років почали зростати, а відсоток наявного безробіття навпаки почав спадати, що говорить про достатній рівень забезпеченості області трудовими ресурсами.
Проте найбільш проблематичною є екологічна підсистема Івано-Франківщини. Це стосується таких показників, як показник використання водних ресурсів та якісного стану питної води в першу чергу. Тут катастрофічними значеннями характеризуються скиди недоочищених стічних вод, значний забір води з поверхневих водних джерел, невідповідність проб води за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками. А це, в свою чергу, зачіпає і соціальну сферу, а саме погіршення здоров’я населення та розвиток різного типу хвороб. Що стосується стану атмосферного повітря, то по області критичним є показник викидів на душу населення, що необхідно контролювати шляхом впровадження газо- та пиловловлювачів на стаціонарних джерелах викидів та перехід на біопаливо пересувних джерел. Ще одним негативни фактором можна вважати зростання відсотка території під забудовою та твердим покриттям, адже це загрожує витісненню природних стійких ландшафтів з подальшої їх реконструкцією, що не може негативно не позначитись на природних ресурсах області. Загрозливий стан для території області спричиняє також кількість земель сільськогосподарського призначення.
Проте не все так погано, як на перший погляд. Наприклад, кількість твердих побутових відходів на душу населення з роками знизилась. Такий показник як забір води з підземних водоносниг горизонтів також не характеризується катастрофічними значеннями, а навіть навпаки, знаходиться в еталонному стані. За відсотком територій, зайнятих природними стійкими ландшафтами (це, в першу чергу, ліси) область має добрий стан. Порівняно з попередніми роками також знизилась кількість викидів від пересувних джерел – за цим показником стан області оцінюється, як добрий.
Та наявність навіть стількох позитивних значень по даним соціо-економіко-екологічним показникам не дає нам права присудити Івано-Франківській області хоча б задовільний стан. Так як було сказано вище, що принципи агрегування та інтегрування, які ми застосовували в розрахунках, базуються на припущенні, що всі показники є важливими і рівноцінними. Саме тому погіршення стану хоч одного з них не дозволяє оцінювати соціо-економіко-екологічний розвиток певної адміністративно-територіальної одиниці високими показниками. А в нашому випадку значення деяких показників рівні 0, тому зрозуміло, що заключний стан Івано-Франківської області – критичний.