Екологічно небезпечні об’єкти
Порівняно з 2001 роком обсяги викидів скоротилися на 10,3 тис. т або на 21,8%, а з 1995 р. – на 47,4 тис.т (у 2,3 рази). Основними причинами зменшення викидів є значне падіння обсягів вироб-ництва на окремих підприємствах області та введення в дію нової методики виз-начення валових викидів забруднювальних речовин в атмосферу від енергетич-них установок. Майже дві третини від загальної кількості викинутих у повітря забруднень (22,9 тис.т) припало на речовини, що перебували у газоподібному та рідкому агрегатному стані. В їх складі переважали сірчистий ангідрид (57,7% або 13,2 тис. т), оксид вуглецю (26,5% - 6,1 тис. т), оксиди азоту (9,2% - 2,1 тис. т).
Серед викинутих твердих речовин (13,9 тис. т) переважає сажа, пил неорганічний, сланцева та вугільна зола.
Частка викинутих у повітря шкідливих речовин від загальної кількості утворених становила 23,3%. В атмосферне повітря потрапило майже 100% утво-рених газоподібних та рідких речовин, тоді як твердих – лише 10%.
Питома вага уловлених та знешкоджених забруднюючих речовин порівняно з 2001 р. зменшилась і склала 76,7%. Це свідчить про те, що проблема уловлення забруднюючих речовин не втрачає актуальності і потребує вирішення.
Зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення сталось майже в половині районів області, сут-тєве зменшення відбулося в Голованівському, Новгородківському, Маловисків-ському, Знам’янському районах.
Найбільш екологонебезпечним регіоном в області є м. Олександрія. Це пов’язано з виробничою діяльністю розташованих навколо міста підприємств, що входять до складу ДХК “Олександріявугілля”, викиди яких складають 21,7 тис. т в рік, що становить 58,9% викидів від стаціонарних джерел забруднення в цілому по області.
Значний вплив на формування екологічної ситуації області мають такі підприємства: брикетні фабрики “Димитрівська” та “Байдаківська”, ТЕЦ №1-2, ТЕЦ-3 ДХК “Олександріявугілля” Олександрійського, Петрівський рудник ЦГОК Петрівського, КС “Олександрівська” та КС “Кіровоградська” ДК “Укртрансгаз”, відповідно, Олександрівського та Компаніївського, ТОВ “Цукровий завод " “Новоукраїнський” Новоукраїнського районів, які були основними забруднюва-чами повітря в 2002 р.
Однією з важливих проблем охорони повітряного басейну області від забруднення шкідливими речовинами є те, що наявне на підприємствах технологічне обладнання, устаткування та очисні споруди, які призначені для зменшення концентрації забруднюючих речовин у викидах з метою досягнення нормативів ГДВ, морально застаріли та фізично зношені. Діючі системи очистки практично не відновлюються в зв’язку з відсутністтю в області організацій, які б займалися проектуванням та виготовленням споруд, устаткування і апаратури для очищення викидів та нестачею на підприємствах коштів на виконання таких робіт. Всі зусилля на підприємствах спрямовуються, в основному, на підтримання у робочому стані наявного обладнання, а не на його поновлення. Нові прогресивні технології виробництва останніми роками взагалі не впроваджуються. Внаслідок нестабільної роботи підприємств погіршились умови для здійснення виробничого та державного контролю за дотриманням встановлених нормативів на стаціонарних джерелах викиду забруднюючих речовин в атмосферу.
На протязі року підприємствами області впроваджувались природоохоронні заходи, спрямовані на зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, але їх реалізація суттєво не вплинула на обсяг викидів. Заходи, що були заплановані і виконані раніше, на сьогоднішній день втратили свою актуаль-ність і не дають суттєвого ефекту в плані скорочення обсягів викиду з причин простоювання технологічного обладнання, на якому ці заходи були впроваджені.
