Передмова

Просо є цінною круп’яною культурою, яка здатна забезпечити відносно високі і досить стабільні врожаї навіть у посушливі роки. За дотримання технології вирощування воно дає часто вищі врожаї, ніж інші зернові культури. В Україні просо можна сіяти пізно, що дає змогу рослинам продуктивно використовувати літні опади. Тому просо широко застосовують як страхову культуру для пересіву загиблих озимих та ранніх ярих і для пожнивних посівів на зелений корм.

Просо - це культура без відходів. Завдяки значній кількості крохмалю просо використовується для виробництва спирту, а в останній час у світі компанії з генетики рослин активно працюють над перетворенням проса в енергетичну рослину. Солома та полова проса за своїми якостями наближаються до лугового сіна (0,41 к. о.). Просяне ж сіно краще від сіна з вівса, сорго, кукурудзи чи тимофіївки, а за якістю зеленої маси просо переважає кукурудзу та сорго.

В даному курсовому проекті ми проведемо статистичний аналіз і прогнозування урожайності цієї культури в господарствах. Урожайність – найважливіший показник, що відображає рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Від правильного планування і прогнозування рівня урожайності сільськогосподарських культур багато в чому залежить якість планового економічного рівня таких економічних категорій, як: собівартість, продуктивність праці, рентабельність і інші економічні показники. Таким чином, урожайність культур в кожному господарстві грає одну з перших ролей, і виробник сільськогосподарської продукції повинен прагнути до постійного підвищення урожайності всіх культур.

Отже метою курсового проекту показати взаємозв’язок і залежність урожайності зернових культур, від кількості внесених мінеральних добрив і якості грунтів. Кількісне відображення взаємозв’язку через систему показників являється завданням курсового проекту.

1 Аналіз простої лінійної кореляції

1.1 Теоретичні основи аналізу простої лінійної кореляції

Кореляційний аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси.

Математичне рівняння, яке описує залежність між ознаками, називають кореляційним рівнянням або рівнянням регресії. При простій лінійній кореляції це рівняння має вигляд: a₀ + +a₁x, де  середнє теоретичне значення результативної ознаки «у»; х значення факторної ознаки; a₀ ,a₁  параметри рівняння. Кореляційне рівняння пов'язує результативну ознаку з факторною у вигляді рівняння прямої лінії, де параметр a₁ визначає середню зміну результативної ознаки (у) при зміні факторної (х) на одиницю її натурального виміру.

Невідомі параметри a₀ і a₁ визначають за способом наймен­ших квадратів. Для цього складають і розв»язують систему рівнянь:

Тісноту простого лінійного кореляційного зв»язку визначають з допомогою лінійного коефіцієнта кореляції (r) Абсолютна ве­личина його коливається в межах 0±1. Чим ближче ця вели­чина до 1, тим тіснішим вважається зв'язок між ознаками. До­датне значення величини коефіцієнта кореляції вказує на пря­мий зв'язок результативної і факторної ознак, від'ємне  на обернений зв'язок між ними.

Формула лінійного коефіцієнта кореляції має вигляд:

.

,

де _x і _y  середні квадратичні відхилення факторної і резуль­тативної ознак.