3.2. Особливості режиму митно-тарифного регулювання у торгівлі між державами

Між Україною та Китайською Народною Республікою відповідно до Статті 2 Угоди про торговельно-економічне співробітництво, що підписана та набула чинності у 1992 році, діє режим найбільшого сприяння в усіх галузях торговельно-економічного співробітництва. 

Українсько-китайські торговельно-економічні відносини включно до 2008 року відзначалися сталістю нарощування двостороннього товарообігу. При цьому, Китай є одним з найбільших торговельних партнерів України не лише в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, але й у світі. 

Станом на кінець І кварталу 2010 року (01.04.2010) загальний обсяг інвестицій з України до Китаю становив 817,4 тис. дол. США. Приріст за 2009 рік склав 200,00 тис. дол. США.

Станом на кінець 2009 року на території Китаю діяло 4 підприємства з українським капіталом. Інвестиції залучено до китайської промисловості, зокрема, галузі машинобудування (22,0 % від загального обсягу українських інвестицій) та будівництва (53,5 %). Інвестиції до економіки Китаю надійшли з м. Києва, Запорізької області та Автономної Республіки Крим.

Станом на кінець І кварталу 2010 року за даними Держкомстату інформація щодо обсягів прямих інвестиції за видами економічної діяльності з України в Китай є конфіденційною згідно із законом України “Про державну статистику”.

Слід також зазначити, що багато китайських товарів широкого вжитку надходять в Україну контрабандою, що є дуже негативним моментом у взаємовідносинах між державами, оскільки може спричинити появу на українських ринках неякісних товарів.

Станом на 29.05.2010 діють 10 обмежувальних заходів щодо імпорту в Україну товарів, походженням з Китайської Народної Республіки, а саме:

6 антидемпінгових заходів:

- вироби, виготовлені з чорних металів, без електричної ізоляції (за винятком виробів з корозійностійкої (нержавіючої) сталі та виробів для цивільної авіації (з 08.2008 по 08.2013);

- лампи розжарювання електричні (з 10.2007 по 10.2012);

- молочна кислота (з 07.2009 по 07.2014);

- побутова холодильна та морозильна техніка (з 03.2008 по 03.2013);

- полотно ворсове (включаючи довговорсове) та полотно махрове (з 07.2009 по 07.2014). - шприци (з 11.2009 по 11.2014).

4 спеціальні заходи (не залежно до країни походження товару):

- труби сталеві безшовні обсадні і насосно-компресорні (застосовується з 10.2008 по 10.2011);

- лампи газорозрядні (з 07.2007 по 07.2010);

- сірники ( з 11.2009 по 11.2012);

- листове скло термічно поліроване (флоат-скло) неармоване, прозоре, безбарвне товщиною більш як 3,5 мм., але не більше 4,5 мм (з 11.2009 по 06.2010).

Разом з цим проводиться 4 спеціальні розслідування щодо імпорту товарів в Україну незалежно від країни походження, в тому числі об’єктом яких може бути продукція з КНР, а саме: феросплави, холодильно-морозильна техніка, фосфорні добрива, скло. 

В свою чергу КНР поки що не застосовує обмежувальних заходів та не проводить розслідувань щодо української продукції.

3.3. Нові напрями у торговельній взаємодії між Україною та Китаєм

З моменту незалежності Україна вибудовує свою «нову Східну політику». Співпраця з країнами Південно-Східної Азії залишається одним з пріоритетних векторів зовнішньополітичного і зовнішньоекономічного курсу України.

Особливо хочеться відмітити дружні відносини та співробітництво між Україною та Китайською Народною Республікою, які демонструють сприятливу тенденція свого розвитку в багатьох сферах економіки. Незважаючи на те, що двостороння торгівля значно знизилися через світову фінансову кризу та незначний український вплив на китайську економіку, імпорт України з Китаю як і раніше на підйомі. Автомобільна та телекомунікаційна сфери, розвиток інфраструктури, спільні військово-технічні проекти стали основними напрямками економічного співробітництва у 2010 році.

Найбільш перспективними сферами кооперації є такі, які дозволяють поєднувати продаж Україною високотехнологічної продукції й технологій з розвитком відповідно виробництву в Китаї.

КНР має значний інтерес для України з погляду розвитку вітчизняної промисловості, експорту новітніх технологій, наукового співробітництва. Китай є одним з лідерів світу як в політичному, так і в економічному середовищі. Цей чинник Україні неминуче слід враховувати при визначенні орієнтирів та пріоритетів зовнішньоекономічної політики.

Важливим на сучасному етапі співпраці обох держав є інвестиції. Ні для кого не секрет, що в Україні є багато галузей, які потребуються фінансових вливань, і в майбутньому можуть дати непогані прибутки.

Так, в масс-медіа все частіше почала з'являтись інформація щодо можливості інвестування Китаєм українського агропромислового комплексу, особливо м'ясо-молочної промисловості, для подальшого імпорту і представлення на міжнародних ринках.

Крім того, в 2010 році Україна розпочала експортні постачання соняшникової олії в Китай. В кінці 2010 року було відправлено перші 35 тис. тонн. В цей же час уряд отримав перші кошти від Китаю, який замовив на Феодосійському суднобудівному заводі виготовлення чотирьох малих десантних кораблів на повітряній подушці української розробки. Сума контракту становить 126 млн. дол. У Феодосії мають бути виготовлені два таких кораблі, а інших два – за ліцензією на території Китаю. Уряд КНР також планує надати Україні безвідплатну допомогу в розмірі 25 млн. юанів (бл. 3,7 млн. дол.) для реалізації технічних проектів.

Одним з важливих аспектів співробітництва між Україною та Китаєм залишається військово-технічна співпраця. КНР зацікавлений у взаємодії з ДП "Антонов" з ряду програм, у тому числі в проектуванні регіонального реактивного літака ARJ 21, модернізації транспортного Y8. Серед перспективних напрямів співпраці відзначені спільна розробка нових літаків і супровід експлуатації в КНР літаків Ан-12, Ан-24, Ан-26, Ан-30 [9]. Найбільшою статтею українського військового експорту в Китай за підсумками 2010 року стала реалізація контракту на постачання чотирьох принципово нових для ВМС Китая десантних кораблів з динамічним принципом підтримки «Зубр». Ще один великий контракт, який став символом українсько-китайського торговельного пожвавлення, — це постачання 200 двигунів АІ–222 розробки запорізького КБ «Прогрес» для китайських авіазаводів, які прагнуть разом з Україною почати виробництво учбово-тренувального літака L–15

Також, на зустрічі глав держав у 2011 році було підписано ряд договорів:

- договір про безоплатну допомогу Україні в розмірі 12,3млн. дол. США;

- протокол між мінстерствами "Про періодичний обмін орієнтовними списками експортно-імпортних товарів двосторонньої торгівлі";

- підписаний меморандум про співпрацю і реалізацію проектів в нафтогазовій сфері і сфері використання ядерної енергії;

- кредитний договір про побудову залізничної ланки між центральним вокзалом м.Київ і аеропортом "Бориспіль", в рамках проекту "Повітряний експресс".

Україно-китайські відносини набувають все ширшого і глибокого характеру. Проводяться ряд спільних проектів, відбувається обмін науково-технічною інформацією, інвестиції з Китаю в Україну за останні роки збільшилися в десятки разів. Все це доводить, що Китай бачить в Україні стратегічного партнера, а також великі обсяги ресурсів. які поки що нераціонально використовуються.

Двостороннє співробітництво йде на користь обом державам: Китай реалізує свій план розширення відносин і виробництва ближче до Європейського союзу, направляючи капітал в Україну, а Україна в свою чергу отримує значні фінансові вливання в економіку, яка так потребує перебудови.